Ухвала суду № 1858927, 15.05.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

Справа №22-а-764/2008(22-а-3102/2007)                              Головуючий 1 інстанції:  Ральченко І.М.

  Категорія:  40                                                                                    Доповідач: Шевцова Н.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

15 травня 2008 рокум.Харків

           Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

           Головуючого судді –   Філатов Ю.М.

           Суддів                          Шевцової Н.В., Водолажської Н.С.

за участю секретаря                                Житєньової Н.М.

представників позивача:       Кригіна Н.О.    

представника відповідача:    Фуженков К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргоюДержавної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2007 року по справі №2а-488/07

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю  „ІМІ Корнеліус Україна"

доДержавної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

Управління Державного казначейства  України у Червонозаводському районі м. Харкова

простягнення бюджетної заборгованості -

ВСТАНОВИЛА:

           Товариство з обмеженою відповідальністю  „ІМІ Корнеліус Україна" (надалі по тексту позивач) звернулось  до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (надалі по тексту 1-й відповідач), Управління Державного казначейства  України у Червонозаводському районі м. Харкова  (надалі по тексту другий відповідач) в якому просив суд стягнути з державного бюджету України  бюджетну заборгованість по податку на додану вартість за листопад – грудень 2006 року у сумі 578518 грн. та стягнути з відповідачів судовий збір у сумі 1700 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2007 року позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ „ІМІ Корнеліус Україна" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за листопад-грудень 2006 року в сумі 193588 грн. та судові витрати у розмірі 1700 грн.

        Не погодившись з постановою суду першої інстанції 1-им відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

        В обґрунтування вимог апеляційної скарги 1-й відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови п. 19 ст. 1 та ст. 9 Бюджетного кодексу України, п. 1.3, п. 1.7., п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість».

             Позивачем надані заперечення на апеляційну скаргу, в яких посилаючись на ухвалення судом першої інстанції постанови з дотриманням норм процесуального та матеріального права, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

         Перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ „ІМІ Корнеліус Україна" зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 12.07.2005 року та є платником податку на додану вартість з 01.08.2005 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №500571 від 12.07.2005 року та свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №2988859 від 01.08.2005 року.

          20.12.2006 року ТОВ „ІМІ Корнеліус Україна" подало до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова податкову декларацію за листопад 2006 року, згідно якої за результатами господарської діяльності позивача у листопаді 2006 року виникло від'ємне значення об'єкту оподаткування, тобто сума податкового кредиту перевищила суму   податкових зобов'язань на 414322 грн., сума, відшкодуванню на рахунок платника визначена у розмірі 393447 грн. (рядки 21, 25) декларації.

           20.01.2007 року ТОВ „ІМІ Корнеліус Україна" подало податкову декларацію за грудень 2006 року, згідно якої у грудні 2006 року виникло від'ємне значення об'єкту оподаткування у сумі 421346 грн., сума, яка підлягає відшкодуванню на рахунок платника складає 185071 грн.

        Судом також встановлено, що суми ПДВ, віднесені ТОВ „Корнеліус Україна" до податкового кредиту у жовтні-грудні 2006 року підтверджені податковими накладними, які згідно ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

           До декларацій позивачем були додані розрахунки сум бюджетного відшкодування за відповідні періоди, заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та оригінали п'ятих основних аркушів вантажних митних декларацій, що підтверджується відмітками про їх прийняття ДПІ на копіях, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 24,25,29,30).

             ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова з 05.03.2007 року по 19.03.2007 року проводилася виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ „ІМІ Корнеліус Україна" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за період жовтень-грудень 2006 року. Зазначеною перевіркою, як вбачається із змісту довідки від 26.03.2007 року №1064/231/33607742 дані розрахунків сум бюджетного відшкодування ТОВ „ІМІ Корнеліус Україна" за листопад-грудень 2006 року не мали відхилень та повністю підтвердилися даними перевірки (а.с. 33-82).

           Сума бюджетної заборгованості за листопад-грудень 2006 року за висновками ДПІ № 118 та № 122 частково відшкодована на рахунок ТОВ „ІМІ Корнеліус Україна" 23.07.2007 року в сумі 104823 грн. та 280107 грн., що підтверджується копією реєстру висновків від 23.07.2007 року (а.с. 142). Отже, судом встановлено, що бюджетна заборгованість на час розгляду справи складає 193588 грн.

         Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що посиланнявідповідача, на відсутність підстав для бюджетного відшкодування через ненадходження результатів зустрічних перевірок з питань сплати ПДВ контрагентами позивача є помилковими, оскільки Закон України „Про податок на додану вартість" не ставить питання бюджетного відшкодування платнику податків в залежність від сплати податку контрагентами такого платника.

          Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

         Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків. Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

          З матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом першої інстанції, що суми ПДВ, віднесені позивачем  до податкового кредиту у жовтні – грудні 2006 року підтверджені податковими накладними, які є звітним податковим документом та одночасно розрахунковим документом. Зазначені обставини відповідачами не заперечувались.

          Відповідно до п. 7.7.1 Закону „Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається якрізниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

       Згідно п. 7.7.2 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

         Надані позивачем суду документи - копії платіжних доручень, копії виписок банку та інші банківські документи підтверджують фактичну сплату податку на додану вартість в ціні товарів (робіт, послуг) у жовтні 2006 року на 393447 грн. у листопаді 2006 року -185071 грн.

         Таким чином, бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями і податковим  кредитом, розрахованої у відповідності з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168, яка не перевищує розміру податку  фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) в попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

    Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168, якщо платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, прийняв рішення про повернення повної суми такого відшкодування на його рахунок у банку, то подає заяву про повернення суми бюджетного відшкодування. У випадку наявності експортних операцій, до декларації додаються оригінали п'ятих основних листів вантажних митних декларацій.

    Згідно п.7.7.5 ст.7 Закону „Про податок на додану вартість", податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

       Згідно п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України від 2 липня 1997 року  № 209/72 зі змінами, затвердженими наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 21 травня 2001 року N 200/86 відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

          Таким чином, позивачем сума бюджетного відшкодування була визначена з додержанням вимог Закону України „Про податок на додану вартість" (в редакції, що діяла на момент визначення).

          Посилання ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова на порушення судом першої інстанції норм п.1.8 ст.1 Закону України «Про ПДВ», колегія суддів вважає безпідставним, оскільки зазначена норм закону не ставить право на відшкодування ПДВ в залежність від сплати цього податку контрагентом, якому підприємство сплатило ПДВ у складі ціни товару.

          Дотримання та виконання позивачем вимог ст..7 Закону «Про ПДВ» відповідачем не заперечувалось.

           Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідачі на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції  виконали оскаржуване рішення суду першої інстанції та перерахували на розрахунковий рахунок позивача суми бюджетного відшкодування ПДВ у повному обсязі у розмірі 193588,00 грн., що підтверджено наданою позивачем випискою банку.

          Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

            Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

            Керуючись ст.ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - 

УХВАЛИЛА:

               Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції  у Червонозаводському районі м. Харкова – залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від  11.09.2007 року по справі №2а-488/07– без змін.

              Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

        Повний текст виготовлено та підписано 20.05.2008 року.

Головуючий                 (підпис)                              Ю.М.Філатов

                        Судді:                         (підпис)                                 Н.В. Шевцова

                                                                (підпис)                                       Н.С. Водолажська

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду                                                                             Н.В. Шевцова