Ухвала суду № 1858922, 26.05.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

Справа №22-а-957/08 (№22-а-3338/2007)                                                       Головуючий 1 інстанції:  МоїсеєнкоВ.М.  

 Категорія:    41                                                                                                   Доповідач: Шевцова Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

26 травня 2008 року                                                                                           м.Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді - Філатова Ю.М.

Суддів                        Шевцової Н.В., Водолажської Н.С.

за участю

секретаря                             ЖетеньовоїН.В.

представників позивача:    Гоч В.М.

представника відповідача:Романенко О.П.

представника відповідача: Ануфрієва В.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову господарського суду Сумської області від 04.10.2007 року по справі № АС 4/440-07

за позовом Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" Відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім.Фрунзе"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИЛА:

Дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" Відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім.Фрунзе" (надалі по тексту позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (надалі по тексту відповідач), в якому просило суд визнати нечинним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 19 липня 2007 року №000024206/0/47120 та зобов'язати Державну податкову інспекцію в м. Суми надати Управлінню Державного Казначейства у Сумській області висновок про відшкодування з державного бюджету України Дочірньому підприємству "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" Відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе" податку на додану вартість в розмірі 66 499,21 грн. за листопад 2006 року.

Постановою господарського суду Сумської області від 04.10.2007 року позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми №0000242306/0/47120 від 19.07.2007 року про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в розмірі 66 499,21 грн. Зобов’язано Державну податкову інспекцію в м.Суми надати Управлінню Державного Казначейства у Сумській області висновок про відшкодування з державного бюджету України Дочірньому підприємству "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" Відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе" податку на додану вартість в розмірі 66 499,21 грн. за листопад 2006 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до неправильного вирішення справи. Також відповідач посилається на порушення судом першої інстанції п. 1.3 п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.1 п. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».  

Позивачем надані заперечення на апеляційну скаргу, в яких посилаючись на ухвалення судом першої інстанції постанови з дотриманням норм процесуального та матеріального права, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.  

Перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.07.2007 року відповідачем була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку за листопад 2006 року, про що складено акт за № 4719/23-6/30991664 від 18.07.2007 року.

В ході перевірки ДПІ в м. Суми було виявлено порушення позивачем вимог п.1.3, п.1.8 ст.1, п.п.7.7.1 п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого не підтверджено суму бюджетного відшкодування в розмірі 66 499,96 грн. по придбанню товару по ланцюгу постачання від ВАТ «Сумивтормет» -ТОВ «Хардмет» - ПП «Спецметрресурси+» - ТОВ «Юкко-Миколаїв».

На підставі вищевказаного акту, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000242306/0/47120 від 19.07.2007 року про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в розмірі 66 499,21 грн. за листопад 2006 року.

З метою підтвердження сум податкового кредиту, відповідачем була проведена попередня позапланова документальна перевірка позивача з питань обґрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету по декларації за листопад 2006р. Для встановлення надмірної сплати податку до Державного бюджету по господарським операціям ДПІ в м.Суми було направлено запити про проведення зустрічних перевірок постачальників товару по ланцюгу продажу до виробника.

Згідно довідки зустрічної перевірки від 13.02.2007р. №905/23-6/00193140 ВАТ «Сумивтормет» (м.Суми) є переробником металобрухту (фасування, пресування та пакетування); постачальником сировини є ТОВ «Хардмет» (м. Миколаїв).

ДПІ в м.Суми було направлено запит до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва за №10596/7/23-610/672 від 13.02.2006р., 14.03.2007р. про проведення зустрічної перевірки. За даними довідки зустрічної перевірки ДПІ у Центральному районі М.Миколаєва від 14.03.2007р. №222/23-400/33854267 ТОВ «Хардмет» є посередником, а постачальником металобрухту являється ПП «Спецметрресурси+» (м.Миколаїв).

Відповідачем було направлено запит до ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва за №22599/7/23-610/390 від 02.04.2007 року про проведення зустрічної перевірки. Згідно до даних довідки зустрічної перевірки №418/23-400/32458860 від 27.04.2007 р. ПП ««Спецметрресурси+» (м.Миколаїв) являється посередником, а металобрухт придбано у ТОВ «Юкко-Миколаїв» (м.Миколаїв).

      Згідно інформації ДПІ у Заводському районі М.Миколаєва за №4631/7/23-715 від 18.05.2007 р., наданої на письмовий запит відповідача про проведення зустрічної перевірки, згадану перевірку провести не можливо, оскільки ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.12.2006р. по справі №5/429/06 ТОВ «Юкко-Миколаїв» - ліквідовано.

Судом також встановлено, що 12.05.2004 року між позивачем та ВАТ «Сумивтормет» був укладений договір купівлі-продажу №79/24-04. На виконання умов зазначеного договору ВАТ «Сумивтормет» здійснював у вересні та жовтні 2006 року поставки товару.

Факт придбання позивачем у ВАТ «Сумивтормет у вересні та жовтні 2006р. товару підтверджується податковими накладними на загальну суму ПДВ 230 757,90 грн., а саме:

-№857 від 29.09.06 р.; №854 від 30.09.06 р.; №863 від 03.10.06 р.; №865 від 04.10.06 р.; №876 від 06.10.06 р.; №915 від 17.10.06 р.; №921 від 18.10.06 р.; №926 від 19.10.06р.; №930 від 19.10.06 р.; №934 від 20.10.06 р.; №943 від 24.10.06 р.; №950 від 26.10.06 р.; №959 від 26.10.06 р.; №962 від 28.10.06 р.; №952 від 31.10.06 р.; №968 від 30.10.06 р.; №972 від 31.10.06 р.; №974 від 31.10.06 р.                 Оплата товару, поставленого у вищезазначені періоди, у тому числі податок на додану вартість була здійснена позивачем у жовтні 2006 р. у сумі 66 499,21 грн., згідно наступних платіжних доручень:№2992 від 26.10.2006 р. на суму 150000 грн., в т.ч. ПДВ на суму 25 000 грн.,№2755 від 11.10.2006 р. на суму 100356,58 грн., в т.ч. ПДВ на суму 16 726,10 грн, №2902 від 19.10.2006 р. на суму 148 638,68 гра, в т.ч. ПДВ на суму 24 773,11 грн. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що з боку позивача сума бюджетного відшкодування була визначена з додержанням вимог Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що діяла на момент визначення).  При цьому суд зазначив, що чинне законодавство, у тому числі і Закон України „Про податок на додану вартість", не встановлює для покупця товару обов'язку сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачений продавцем чи іншою особою, з врахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного. Так, п.1.8 ст.1 Закону України „Про ПДВ” містить загальні норми щодо самого поняття „бюджетне відшкодування” та джерела його формування для подальшого використання, і не вказує на те, що кошти повертаються платнику податку лише за умови сплати такого податку його контрагентами.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (надалі по тексту Закон України „Про ПДВ”) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про ПДВ” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

          З матеріалів справи, а саме з акту перевірки, вбачається, що позивачвиконав вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про ПДВ", сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосередніх постачальників, які, в свою чергу, виконали вимоги п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ" - видали покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про ПДВ” право платника податку на податковий кредит виникає у відповідності з дати здійснення першої з подій:

або дати списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

               або дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

             Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому несплата контрагентами постачальників Позивача до бюджету сум ПДВ не може впливати на результати діяльності підприємства-Позивача і не може бути підставою для притягнення Позивача до відповідальності у вигляді визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість Позивачу, а отже, й для застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України). Чинне законодавство, зокрема, Закон "Про податок на додану вартість", не встановлює обов'язки покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару.

Таким чином, як впливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав  для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

 Крім того, відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Відповідно до п.п.”а” п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України „Про ПДВ” умовою бюджетного відшкодування є сплата продавцем ПДВ в ціні товарів (послуг) продавцю, а не сплата останнім податку до бюджету.

Відповідач не заперечує, що позивачем повністю сплачено ПДВ в ціні товарів продавцю, а тому суд приходить до висновку, що обов'язок доказування правомірності винесених спірних рішень Відповідачем не було виконано.

          Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання Державної податкової інспекції в м. Суми надати Управлінню Державного Казначейства у Сумській області висновок про відшкодування з державного бюджету України Дочірньому підприємству "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" Відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе" податку на додану вартість в розмірі 66 499,21 грн. за листопад 2006 року суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що згідно п.п.7.7.5. п.7.7. ст.7 вищевказаного Закону України «про податок на додану вартість», з врахуванням змін, внесених Законом України від 25.03.2005р. №2505-ІУ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової    декларації,    податковий    орган    проводить    документальну    невиїзну    перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

                Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки суми податкового кредиту були включені до податкових декларацій з податку на додану вартість, розрахунку експортного відшкодування та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування за листопад 2006 року та у передбачені законодавством строки надані до Державної податкової інспекції в м.Суми.

Крім того, матеріали справи свідчать, що дані зазначені у декларації за листопад 2006 року були перевірені податковим органом, що підтверджується довідкою про результати перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за листопад 2006 р. за №954/23-6/30991664 від 16.02.2007р., але в порушення п.п.7.7.5. Закону України «Про податок на додану вартість» податковим органом не було надано у терміни передбачені законодавством до органу Державного казначейства України відповідний висновок.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись   ст. ст.   160,   195,   п.1   ч.1   ст.198,   ст.200,   п.1   ч.1   ст.205,   ст.206   Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми - залишити без задоволення, а постанову господарського суду Сумської області від 04.10.2007 року по справі № АС 4/440-07 - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий                  (підпис)                               Ю.М.Філатов

                        Судді:                         (підпис)                                  Н.В. Шевцова

                                                                (підпис)                                       Н.С. Водолажська

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду                                                                                Н.В. Шевцова