Постанова № 18584995, 11.10.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2011 р. Справа № 5023/3592/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Кравец Т.В., суддя Плахов О.В. , суддя Шутенко І.А.

при секретарі Міракова Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 (дов. від 15.07.2011 р., № 01-62юр/5475);

відповідача не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації Харківської області, (вх. № 3892Х/2-6) на рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2011 р. у справі № 5023/3592/11 (суддя Савченко А.А.)

за позовом Акціонерної компанії “Харківобленерго”, м. Харків,

до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації Харківської області, м. Зміїв Харківської області

про стягнення 8960,10 грн., -

в с т а н о в и л а :

В травні 2011 р. АК “Харківобленерго” звернулась до суду з позовною заявою про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Зміївської РДА Харківської області 8960,10 грн. збитків, нарахованих відповідно до "Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державної програми соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 р. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав вимоги п. 6 вищезазначеного Порядку, а саме: не надіслав уточнену інформацію щодо необхідності компенсування пільг, наданих енергопостачальником, відповідним категоріям громадян, фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад, що призвело до порушення прав позивача на компенсацію за надані пільги.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.06.2011 р. у справі № 5023/3592/11 (суддя Савченко А.А.) позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 8960,10 грн. збитків, 102,00 грн. витрат по сплаті держмита витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн., з посиланням на обґрунтованість позовних вимог.

Відповідач не погодився з зазначеним рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм чинного законодавства просить скасувати це рішення, зазначивши при цьому, що Управління праці та соціального захисту вселення Зміївської РДА, як орган виконавчої влади, діяло в межах повноважень, передбачених законодавством, а тому позовні вимоги АК “Харківобленерго” не підлягають задоволенню.

Крім того, відповідач у своїй апеляційній скарзі просив розглянути його скаргу без участі представника Управління праці та соціального захисту вселення Зміївської РДА, у зв'язку з виробничою необхідністю.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить вищезазначене рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з посиланням на те, що судом першої інстанції повністю та всебічно досліджено обставини справи та винесено законне і обґрунтоване рішення.

Представник позивача під час судового засідання від 05.10.2011 р. пояснив, що вважає за можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами за відсутності представника відповідача.

Колегія суддів, враховуючи, що неприбуття представника відповідача в судове засідання не перешкоджає судовому розгляду апеляційної скарги, а також враховуючи згоду представника позивача, визнала за можливе розгляд справи за апеляційною скаргою здійснити у відсутність представника відповідача за наявними у справі матеріалами, як це передбачено ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої і апеляційної інстанції, на підставі Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” у Законі України “Про міліцію”, а саме: ч. 4 ст. 22 доповнено словами “працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством”. Також ч. 6 ст. 22 Закону України “Про пожежну безпеку” доповнено відповідним положенням, а саме: “особовому складу державної пожежної охорони та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка по оплаті жилої площі, комунальні послуги, а також палива в межах норм, встановлених законодавством”. Крім того ст. 24 Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України” доповнено таким положенням: “пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань”.

При цьому, згідно з розділом III Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", розділ II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" діє з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. Тобто введення "середніх норм споживання" у деякі законодавчі акти, мало діяти лише протягом 2008 бюджетного року.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності окремих положень ст. 65, розділу I, п. 61, 62, 63, 66 розділу II, п. 3 розділу ІІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67, розділу І, п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст. 67, розділу І, пп. 2-4, 6-8, 10-18, пп. 7 п. 19, п. 20-22, 24-34, пп. 1-6, 8-12 п. 35, п. 36-100 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” та п. 3 розділу ІІІ “Прикінцеві положення” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Отже, вищезазначеним Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. вказана норма стосовно введення “середніх норм споживання” визнана неконституційною.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з посиланням відповідача (як на підставу для відмови в позові) на те, що, не зважаючи на визнання рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. неконституційними положень пунктів 36-100 розділу II Закону України "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів", Верховною Радою України зміни у вказаний закон в частині збільшення видатків на надання пільг на оплату електроенергії не вносились та видатки не були збільшені, виходячи з наступного.

Ст. 147 Конституції України встановлено, що Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в України. Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Відповідно до ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обовязковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у звязку з правовідносинами, які виникли внаслідок положень Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнаних неконституційними.

Рішенням від 22.05.2008 р. визначено, що Конституція України не надає закону України про державний бюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Також безпідставними і необґрунтованими є посилання відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 р. № 879, виходячи з наступного.

Як вважає відповідач, вказаною постановою встановлено норми користування житлово-комунальними послугами, в межах яких надаються передбачені чинним законодавством пільги на оплату житлово-комунальних послуг та зазначено, що постанова не передбачає виключень, тому визначені цією постановою норми поширюються на осіб, які мають право на пільги відповідно до Закону "Про міліцію".

Проте, зазначений документ не є нормативним актом, а має роз'яснювальний характер. До того ж, в будь-якому випадку, положення Законів України "Про міліцію", "Про пожежну безпеку" та "Про державну кримінально-виконавчу службу України" щодо надання 50-відсоткової знижки по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива з урахуванням середніх норм споживання були чинні до 31.12.2008 р., а з 01.01.2009 р. зазначені положення законів передбачають надання 50-відсоткової знижки пільговим категоріям без будь-яких обмежень.

Згідно п. 3 “Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програми соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету”, затвердженого постановою КМ України № 256 від 04.03.2002 р. (далі Порядок) головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі головні розпорядники коштів).

Відповідно до п. 2 вищевказаного Порядку, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо послуг, наданих отримувачам, які мають право на відповідні пільги.

Згідно з п. 5 Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами надавачами відповідних послуг.

Також пунктом 6 Порядку визначено, що у разі виникнення додаткових зобовязань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів Автономної республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби Автономної Республіки Крим, областях, м. Києві та Севастополі.

Отже, при вірному застосуванні норм прямої дії, а саме Рішення Конституційного суду 22.05.2008 р. та положень Законів України “Про міліцію”, “Про пожежну безпеку”, “Про державну кримінально-виконавчу службу України”, відповідач повинен був надіслати уточнену інформацію щодо необхідності компенсування пільг, наданих енергопостачальником, відповідним категоріям громадян, фінансовим органам, які готують уточнені реєстри. Однак, відповідачем не виконані вимоги п. 6 Порядку, чим порушено права АК “Харківобленерго”.

З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги підтверджуються двостороннім актом звіряння розрахунків за надані пільги Ветеранам ВС, Ветеранам ОВС та іншим пільгам за соціальною ознакою між Зміївським РВЕ та головним розпорядником коштів місцевого бюджету, станом на 01.04.2011 р., по формі № 3-пільга затвердженій наказом Мінпраці України від 28.03.2003 р. за погодженням з Мінфіном та Держкомстатом. Зазначена звірка проводиться між позивачем та відповідачем щомісячно за вимогами Порядку.

Проте, отримавши розрахунок витрат від наданих пільг слідчим прокуратури на пенсії, пожежникам на пенсії, працівникам КВС на пенсії, які нараховані без обмеження середніми нормами споживання, відповідачем було здійснено свої розрахунки витрат від надання пільг та виключено з суми нарахованих витрат ті розрахунки, що перевищують середні норми споживання. За даними актів звіряння різниця в сумі 8960,10 грн. не визнана відповідачем з вищевикладених підстав та є предметом позовних вимог.

Відповідно до пункту 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. № 117 збирання, систематизація і зберігання інформації щодо пільговиків та її автоматизоване використання є безпосереднім обовязком відповідача.

Керуючись ЗУ “Про міліцію”, “Про пожежну безпеку”, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, роз'ясненнями Міністерства палива та енергетики України, з 23.05.2008 року та по теперішній час енергопостачальник проводить розрахунки за спожиту електроенергію пенсіонерам МВС та пенсіонерам пожежної охорони без застосування норм на пільгове споживання електроенергії.

Відповідно ч. 4 ст. 17 Закону України “Про електроенергетику” збитки енергопостачальників від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів відшкодовуються за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги.

Порядок відшкодування суми витрат, понесених внаслідок постачання електричної енергії пільговим категоріям споживачів, визначено у Законі України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", Законі України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. №256 (далі -Порядок).

Статтею 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та статтею 38 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" передбачено, що за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот надаються житлові субсидії населенню та пільги, зокрема звільненим зі служби за віком, хворобою або вислугою років працівникам міліції, особам начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, державної пожежної охорони тощо.

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків на суму 8960,10 грн. за період з 23.05.2008 р по 01.04.2011 р. є обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та обєктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що підстави для його скасування відсутні. Обставини та заперечення, викладені в апеляційній скарзі не знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому вона залишається без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації Харківської області, м. Зміїв Харківської області, залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2011 р. у справі № 5023/3592/11 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Кравец Т.В.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.

Повний текст постанови підписаний 10.10.2011 р.