Постанова № 18584894, 10.10.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2011 р. Справа № 5023/2642/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Бородіна Л.І. , суддя Лакіза В.В.

при секретарі Сиротниковій Я.Є.,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., за довіреністю №38-1868 від 28.05.2010р.,

відповідача - Білоуса О.М., за наказом №48 від 13.05.2011р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського

апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3038Х/2) на

рішення господарського суду Харківської області від 29.06.2011 року у справі

№5023/2642/11,

за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», м. Харків,

до Державного комунального підприємства «Харківський завод електроапаратури»,

м. Харків,

про стягнення 53768,20 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.06.2011 року (суддя Савченко А.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з Державного комунального підприємства «Харківський завод електроапаратури»на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі»45901,02 грн. боргу, 458,96 грн. витрат по сплаті держмита та 201,45 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що в порушення норм права до опалення приміщень, в яких забезпечується надання мешканцям гуртожитку побутових послуг застосовується тариф «для інших споживачів».

Також відповідач зазначає, що він є структурним підрозділом ДП «Харківський завод електроапаратури», який знаходиться на стадії ліквідації відповідно до наказу космічного агентства України від 03.09.2010 р. №277, а тому цей наказ поширюється і на нього.

12.08.2011 р. через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду надійшов відзив від КП «Харківські теплові мережі»(вх. №7836), в якому позивач просить рішення господарського суду Харківської області від 29.06.11р. у справі №5023/2642/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу ДКП "Харківський завод електроапаратури" залишити без задоволення .

16.09.2011 р. відповідачем через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду було надано доповнення до апеляційної скарги (вх.№9072), в якому зазначається, що КП «Харківські теплові мережі»визнало можливість застосування тарифів «для населення»при розрахунку вартості опалення гуртожитку, розташованого по вул. Клочківська 193 А, за умови проведення повного погашення заборгованості за спожиту теплову енергію, обраховану з застосуванням тарифів «для населення». На виконання досягнутої домовленості 02.09.2011 р. 20 000,00 грн. було перераховано КП «Харківські теплові мережі»в рахунок погашення боргу. Тому апелянт вважає, що спір вичерпано та просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 29.06.2011 р. по справі №5023/2642/11 в частині стягнення з ДКП «ХЗЕД»45 901,02 грн. боргу, 458,96 грн. витрат по сплаті держмита та 20,45 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Прийняти нове рішення, яким задовольнити відзив на позов визнавши законність застосування тарифів «для населення»та переплату відповідача за період з 01.03.2010 р. по 01.03.2011 р. в розмірі 2 117, 00 грн.

У судовому засіданні 05.10.2011р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу. Просить скасувати рішення в частині задоволених позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує, вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними та не обґрунтованими. Просить суд залишити без змін рішення господарського суду Харківської області від 29.06.2011р., а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів встановила.

07.04.2011р. позивач звернувся з позовом до господарського суду Харківської області про стягнення 53 768,20 грн. боргу за договором №1541 про постачання теплової енергії від 01.03.2002 р., за неналежне виконання договірних зобов'язань, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Як свідчать матеріали справи між КП «Харківські теплові мережі» та ДКП «Харківський завод електроапаратури»було укладено договір про постачання теплової енергії №1541 від 01.03.2002р.

Відповідно до п.1.1 договору енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни передбачені цим договором.

Розділом 6 цього договору визначений порядок розрахунків. Відповідно до п.6.3 договору споживач (відповідач) зобов'язується за 10 днів до рахункового періоду сплачувати попередню оплату вартості, необхідного обсягу теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Розрахунковим періодом, відповідно до п. 6.2. договору, є календарний місяць, по результатам якого підписується акт на відпуск-отримання теплової енергії.

Згідно п. 6.5 договору споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин

(діб) роботи теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковму періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується споживачем не пізніше як в термін 5 банківських днів з часу отримання рахунку на оплату. При не сплаті споживачем, за отриману теплову енергію, в указаний термін відпуск теплової енергії споживачу здійснюється на умовах товарного кредиту.

Додатками від 01.08.2007 року до договору № 1541 від 01.03.2002 року сторони визначили обсяги постачання теплової енергії споживачу.

Додатком № 4 від 01.08.2007 року сторони затвердили перелік особистих рахунків які підписано та затверджено печатками сторін. Відповідно до цього додатку відповідач сплачує за приміщення за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 193А, а саме гуртожиток загальною площею 185,50 м.кв, з тепловим навантаженням 0,0129 Гкал/год, службові приміщення загальною площею 453,90 м.кв., з тепловим навантаженням 0,034 Гкал/год, місця загального користування загальною площею 21,2 м.кв, з тепловим навантаженням 0,0017 Гкал/год.

Оскаржуване рішення суд першої інстанції мотивував тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання таким чином порушивши умови договору та вимоги ст.526 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписом ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у даному випадку правовідносини сторін виникли на підставі договору між КП «Харківські теплові мережі»та ДКП «Харківський завод електроапаратури»про постачання теплової енергії №1541 від 01.03.2002р

Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав в повному обсязі та здійснив відпуск теплової енергії відповідачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами про включення опалення № 173/13284-В від 30.10.20009 року, №173/13283-В від 30.10.2009 року, №173/13285-В від 30.10.2009 року, №173/15116-В від 09.10.2010 року, № 173/15115-В від 09.10.2010 року, №173/15433-В від 09.10.2010 року та актами про відключення опалення №173/15188 від 15.04.2010 року, № 173/15186 від 15.04.2010 року, № 173/15187 від 15.04.2010 року, а також, направив на його адресу рахунки на оплату спожитої теплової енергії.

Відповідач в свою чергу не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором та не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартості заявленої та отриманої теплової енергії, внаслідок чого за період з березня 2010 року по лютий 2011 року утворилася заборгованість в сумі 53 768,20 грн., яка до цього часу відповідачем не погашена.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що до мешканців гуртожитку, для надання теплової енергії, повинен застосовуватися тариф для населення, однак КП «Харківські теплові мережі»застосовує тариф «для інших споживачів».

Як вбачається з наданого відповідачем розрахунку суми отриманих ДКП «ХЗЕА»послуг за опалення приміщень першого поверху будинку 193А по вул.Клочківській згідно договору №1541 від 01.03.2002 року укладеного з КП «ХТМ»період з березня 2008 р. по жовтень 2008 р. був обчислений за тарифом 180,52 грн., листопад 2008 р. - 243,05 грн., період з грудня 2008 р по грудень 2010 р.- 252,7 грн., січень - лютий 2011 р.- 291,62 грн. Тобто відповідачем за період з грудня 2010 р. по лютий 2011 р. було застосовано для всіх приміщень першого поверху будинку 193 А по вул.

Клочківській, а саме для гуртожитку, службових приміщень, та місць загального користування тариф категорії «для населення».

Однак, колегія суддів зазначає, що твердження апелянта та зроблений ним розрахунок є хибними, оскільки постановою НКРЕ України від 14.12.2010 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію КП «Харківські теплові мережі»затверджено Комунальному підприємству «Харківські теплові мережі»тарифи на теплову енергію: для населення - 243,02 грн. за 1 Гкал. (без ПДВ); для бюджетних установ - 487,78 грн. за 1 Гкал. (без ПДВ); для інших споживачів - 488,69 грн. за 1 Гкал. (без ПДВ).

Тому при розрахунку вартості спожитої теплової енергії щомісячно для гуртожитку застосовувались тарифи передбачені рішенням Харківської міської ради від 05.1 1.2008 року № 693 для «відомчого житла»й складали у період з 01.12.2008 року по 31.12.2010 року - 252,70 грн. за Гкал., а з 01.12.2008 року на підставі Постанови НКРЕ від 14.12.2010 року №1757-291,62 грн. за Гкал. (з ПДВ).

При розрахунку вартості спожитої теплової енергії щомісячно для службових приміщень повинна застосовуватися категорія тарифу передбаченого вказаною постановою для «інших споживачів», який складає 586,43 грн. за Гкал. (з ПДВ), оскільки відповідно до наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України «Про затвердження положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян»від 16.12.2009 року №396 нежилі приміщення у гуртожитку це приміщення адміністративного, господарського та іншого призначення ( для проведення культурно-масових заходів та навчання, спортивних занять, відпочинку, громадського харчування, медичного і побутового обслуговування тощо), які входять до житлового комплексу гуртожитку, але не належать до житлового фонду і є самостійними об'єктами цивільно-правових відносин." Тому службові приміщення загальною площею 453.90 м.кв. - це нежитлове приміщення у гуртожитку по вул. Клочківська, 193 А , яке належить юридичній особі ДКП "Харківський завод електроапаратури", не підлягає приватизації, і хоч і входить до житлового комплексу, однак не належить до житлового фонду та є самостійним суб'єктом цивільно - правових відносин.

При розрахунку вартості спожитої теплової енергії щомісячно для місць загального користування також застосовуються тарифи передбачені Постановою НКРЕ від 14.12.2010 року для «інших споживачів»і складає 586,43 грн. за Гкал. Оскільки відповідно до Закону України №500-\/І від 04.09.2008 року «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитку»статті 3 п.7 «Одночасно з приватизацією жилих приміщень у гуртожитках, на які поширюється дія цього Закону, приватизується і відповідна частина допоміжних приміщень у таких гуртожитках. Не можуть бути приватизовані у гуртожитках приміщення загального користування, а також вбудовані, прибудовані та надбудовані приміщення, що використовуються для експлуатації таких гуртожитків». Отже місця загального користування загальною площею 21,2 м.кв. - це також нежитлові приміщення у гуртожитку по вул. Клочківська, 193 А, яке належить юридичній особі ДКП «Харківський завод електроапаратури», не підлягає приватизації, і хоч і входить до житлового комплексу однак не належить до житлового фонду та є самостійним суб'єктом цивільно -правових відносин.

Посилання апелянта на те, що в порушення норм права при подачі позову про стягнення коштів не враховано черговості розрахунків з кредиторами, оскільки згідно наказу космічного агентства України ДП «ХЗЕА»знаходиться в стадії ліквідації, а ДКП «ХЗЕА»- структурний підрозділ ДП «ХЗЕА», є безпідставними.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути відповідачем у суді.

Як вбачається з статуту ДКП «ХЗЕА»від 13.06.1995 р зі змінами від 20.04.2001 року підприємство є самостійним структурним підрозділом «Харківського заводу електроапаратури»і користується правами юридичної особи у межах передбачених статутом. Тобто ДКП «ХЗЕА»є самостійною юридичною особою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців і дія наказу космічного агентства України на нього не поширюється.

Також, відповідно до розділу VIII статуту, припинення діяльності підприємства проводиться шляхом його реорганізації або ліквідації. Реорганізація відбувається за рішенням засновника, при цьому при реорганізації підприємства вся сукупність його прав та обов'язків переходить до правонаступників.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідач своїми діями порушив умови договору та вимоги законодавства, а тому вимога позивача про стягнення 45 901,02 грн. боргу за постачання теплової енергії є обґрунтованою та такою, що вірно задоволена місцевим господарським судом.

Щодо решти боргу, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки позивачем безпідставно включено до загальної суми боргу вартість гарячої води в сумі 7867,18 грн., нарахованої за січень та лютий 2011 року, оскільки умовами до договору №15441 від 01.03.2002 р. не передбачено надання відповідачу послуг з постачання гарячої води та його обов'язку по оплаті. За таких обставин судом першої інстанції правомірно було відмовлено в частині стягнення 7 867,18 грн. боргу.

Щодо здійснення відповідачем 02.09.2011 р. оплати за тепло згідно договору від 01.03.2000р. в сумі 20 000, 00 грн., колегія суддів зазначає, що частина перша статті 104 Господарського процесуального кодексу, яка визначає вичерпний перелік підстав для скасування або зміни рішення, не передбачає можливості такого скасування (зміни) у зв'язку із зміною стану розрахунків між сторонами, яка сталася після рішення місцевого господарського суду. Така позиція узгоджується з листом Вищого господарського суду України від 18.03.2008 р. № 01-8/164 (п. 32).

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою, тому рішення господарського суду Харківської області є законним та правомірним, прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу Державного комунального підприємства «Харківський завод електроапаратури»залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 29.06.2011 року у справі №5023/2642/11 залишити без змін.

Головуючий суддя Білоусова Я.О.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Лакіза В.В.

Повний текст постанови складено 10.10.2011 року.