Постанова № 18584858, 07.10.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2011 р. Справа № 49/42-08

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шевель О. В., суддя Бородіна Л.І. , суддя Лакіза В.В.,

при секретарі Козікові І.В.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1. за дов. № б/н від 12.09.2011р.

відповідача ОСОБА_2 за дов. № 160 від 17.08.2011р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, ОСОБА_3., (вх.№3700 Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 18.06.2008 р. по справі № 49/42-08,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробничого підприємства «Меор», м. Харків,

до ОСОБА_3, м. Харків,

про стягнення 879266,55 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області (суддя Кононова О.В.) від 18.06.2008р. по справі №49/42-08 було прийнято заяву про уточнення позовних вимог до розгляду. Позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ ТВП «Меор»882 717,32 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди, 8827,17 витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2346,00 грн. за проведення судово-економічної експертизи. (а.с.55-58,т.2)

Відповідач не погодився з рішенням місцевого господарського суду та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області по справі №49/42-08 від 18.06.2008р. повністю та припинити провадження по справі, покласти судові витрати на позивача.(а.с.69-75,т.2)

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що спір по даній справі не підвідомчій господарському суду, оскільки, як зазначає відповідач, відсутні обставини, що характеризують даний спір, як корпоративний, так як позовні вимоги предявлені не до учасника товариства, а до фізичної особи у звязку з її трудовою діяльністю на підприємстві в якості директора.

Крім того, апелянт не погоджується з висновками проведеної судово-економічної експертизи, оскільки, вважає, що такі висновки були здійснені за відсутності належних документів та при невірному трактуванні обставин справи.

Позивач, ТОВ ТВП «Меор»письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду вказав, що апеляційну скаргу відповідача вважає необґрунтованою, просив суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду - без змін.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегією суддів встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.02.2008р. ТОВ ТВП «Меор»звернулось до суду з позовною заявою, в якій після збільшення та уточнення позовних вимог, просило стягнути з відповідача, ОСОБА_3., на користь позивача, в рахунок відшкодування майнової шкоди, 882 717,32 грн.(а.с.3-5,т.1,а.с.32,48 т.2)

18.06.2008р. було прийнято оскаржуване рішення господарського суду Харківської області про задоволення позовних вимог. (а.с.55-58,т.2)

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області, виходячи з того, що даний спір підвідомчий господарським судам, визнав позовні вимоги законними та обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Однак, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Колегія суддів зазначає, що господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

У відповідності до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, а у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з приписів статті 12 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, згідно пункту 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Як вбачається з матеріалів справи, позов був поданий до фізичної особи, а тому, у випадку, коли стороною у справі є фізична особа вирішального значення при розмежуванні юрисдикцій набуває питання, чи є дана справа такою, що виникає з корпоративних відносин. Дана позиція колегії суддів узгоджується з позицією, викладеною в узагальненнях практики розгляду судами корпоративних спорів Верховного суду України.

Частиною 3 статті 167 Господарського кодексу України зазначено, що під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України закріплено, що корпоративні права це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

У відповідності до пункту 13 Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 р. №04-5/120 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарськими судами» справи, що виникають з корпоративних відносин - це спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), в тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами), що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства. Предметом відповідних позовів можуть бути вимоги про визнання недійсними актів органів управління господарського товариства, припинення незаконних дій (бездіяльності) його посадових чи службових осіб, визнання недійсними установчих документів товариства або угод про відчуження майна, корпоративних прав тощо. Виняток складають лише трудові спори за участю господарського товариства.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ ТВП «Меор»була подана позовна заява про відшкодування майнової шкоди. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у звязку з неправомірними діями відповідача, в якості директора позивача, було зайво сплачено заробітної плати в сумі, яка після збільшення розміру позовних вимог склала 882717,32 грн.

Отже, позовні вимоги про відшкодування майнової шкоди не повязані з реалізацією відповідачем, ТОВ ТВП «Меор, корпоративних прав.

Таким чином, враховуючи приписи статті 1 та пункту 4 статті 12 Господарського кодексу України, та те, що однією із сторін по справі є фізична особа, колегія суддів дійшла висновку, що даний спір не підвідомчий господарським судам.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, дійшла висновку, що місцевий господарський суд помилково розглянув даний спір по суті, результатом якого стало винесення оскаржуваного рішення, яке підлягає скасуванню, апеляційна скарга відповідача задоволенню, а провадження по справі припиненню.

Щодо інших посилань апелянта, наведених в обґрунтування своєї позиції по справі, колегія суддів не надає їм правової оцінки, оскільки даний спір не підвідомчий господарським судам.

Стосовно вимог відповідача, щодо покладення судових витрат на позивача колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при відмові в позові покладаються на позивача, а при задоволенні позову на відповідача.

У звязку з тим, що колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, витрати відповідача по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. 49, п.1 ч.1. ст. ст. 80, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.4. ч.1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробничого підприємства «Меор»задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 18.06.2008р. по справі № 49/42-08 скасувати.

Провадження по справі № 49/42-08 припинити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробничого підприємства «Меор»(адреса: 61072, м. Харків, вул. Отакара Яроша, б. 25/46, код 14060566, р/р 260010133581 у ВАТ «Іноваційно-промисловий банк», МФО 351878) на користь ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1., місце народження: м. Харків, відомості про відкриті поточні рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) 5000 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Лакіза В.В.

Повний текст постанови складено 30 вересня 2011 року.