Рішення № 18583516, 22.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/33522.07.11 за позовом Дочірнього підприємства "Хмельницьке спеціалізоване управління "Стальконструкція" № 129 Відкритого акціонерного товариства "Центростальконструкція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі - Холдінг"

про спонукання до виконання мирової угоди

Суддя В.С. Катрич

Представники:

від позивача ОСОБА_1 предст. за дов.

від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

У травні 2011 року Дочірнє підприємство "Хмельницьке спеціалізоване управління "Стальконструкція" № 129 Відкритого акціонерного товариства "Центростальконструкція" (надалі позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі - Холдінг" (надалі відповідач) про спонукання до виконання мирової угоди шляхом перерахування на його користь 264020, 44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано умови укладеної сторонами мирової угоди, що була затверджена ухвалою Господарського суду міста Києва № 17/360 від 03.11.2008 р. (надалі мирова угода), щодо перерахування грошових коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2011 р. порушено провадження у справі № 8/335 та призначено її до розгляду на 07.07.2011 р. в судовому засіданні, зобовязано сторін виконати певні дії.

В судове засідання 0.097.2011 р. представники сторін зявилися.

Представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву в якому заперечує проти задоволення позовних вимог з причин, що позовна заява про спонукання до виконання умов мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах.

В судовому засіданні 07.07.2011 р. судом було оголошено перерву до 22.07.2011 р.

В судове засідання 22.07.20911 р. представник відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обовязками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні розяснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Дочірнього підприємства “Хмельницьке спеціалізоване управління “Стальконструкція”№129 ВАТ “Центростальконструкція” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “СТІОМІ-Холдинг”

стягнення 429698,90 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2008 у справі № 17/350 затверджено мирову угоду наступного змісту:

1. ТОВ “СТІОМІ-Холдінг”зобовязується виконати свої зобовязання з погашення боргу у розмірі 346190,85 грн. за договором №19 на виконання підрядних робіт, укладеним між ДП “ХСУ “Стальконструкція”та ТОВ “СТІОМІ-Холдінг”, шляхом розстрочення платежів, сплачуючи 50000,00 грн. (пятдесят тисяч гривень) щотижнево до моменту повного розрахунку.

2. ТОВ “СТІОМІ-Холдінг”сплачує позивачеві витрати на оплату судового збору (в т.ч. державне мито у розмірі 5711,59 грн., витрати на ІТЗ судового процесу 118,00 грн.)

3. У випадку виконання ТОВ “СТІОМІ-Холдінг”своїх зобовязань по розрахунку за договором №19 на виконання підрядних робіт, ДП “ХСУ Стальконструкція”не буде мати ніяких претензій до ТОВ “СТІОМІ-Холдінг”.

Однак, відповідач у встановлений мировою угодою строк своїх зобовязань зі сплати простроченої заборгованості в повному обсязі не виконав, у звязку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

За своєю правовою природою мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. На відміну від звичайної угоди, мирова угода, що укладається в господарському процесі: укладається в процесі розгляду справи у господарському суді; укладається у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством; підлягає затвердженню господарським судом; не лише змінює матеріально-правові відносини, а й припиняє процесуально-правові відносини; якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового акта.

Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження»підлягають виконанню державною виконавчою службою такі ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

В той же час, судом встановлено, що затверджена судом мирова угода укладена сторонами не є виконавчим документом, оскільки не відповідає вимогам встановленим ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, у даному випадку укладена мирова угода є новацією у розумінні статті 604 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), а отже позивач правомірно звернувся за захистом своїх прав до суду. Правомочність вказаних правових висновків підтверджується і Вищим господарським судом України (у рекомендаціях ВГС України від 25.04.2008 №04-5/141).

Згідно частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Нормами статті 509 цього ж Кодексу встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач у встановлені строки свого зобовязання щодо погашення суму основної заборгованості не виконав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 832 від 17.03.2009 р., № 135 від 21.01.2009 р., № 901 від 25.11.2008 р., № 1084 від 12.12.2008 р., № 665 від 03.11.2008 р. відповідачем було погашено частину боргу в сумі 88000, 00 грн., відтак непогашеним залишається борг в сумі 264020, 44 грн.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки відповідачем порушено взяті на себе зобовязання передбачені умовою Мирової угоди щодо своєчасного погашення чергових платежів, то суд визнає позовні вимоги правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі - Холдінг" (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд 29, ідентифікаційний код 32827667) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Дочірнього підприємства "Хмельницьке спеціалізоване управління "Стальконструкція" № 129 Відкритого акціонерного товариства "Центростальконструкція" (29017, м. Хмельницький, вул. Свободи, буд. 6 А, ідентифікаційний код 01412973) 264020 (двісті шістдесят чотири тисячі двадцять) грн. 44 коп. боргу, 2640 (дві тисячі шістсот сорок ) грн. 20 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

СуддяВ.С. Катрич

Дата підписання рішення 07.09.2011 року