Рішення № 18583514, 04.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/14604.10.11

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»

До Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

Про стягнення 20 102,34грн.

Суддя Палій В.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1- предст. (дов. від 16.03.2011р.)

Від відповідача: не зявився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» про стягнення з відповідача 20102,34грн. - страхового відшкодування в порядку регресу, а також витрат по сплаті державного мита 202,00грн., витрат по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.06.2011р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/146, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 30.08.2011р.

30.08.2011р. судом одержано клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи, у звязку з відрядженням представника відповідача.

У судовому засіданні 30.08.2011р. клопотання судом не задоволено, оскільки до клопотання не додано доказів на підтвердження викладених у ньому обставин.

Представник позивача не надав суду витребуваного Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/2312374, посилаючись на його відсутність у позивача.

У звязку з неявкою у судове засідання представника відповідача та з метою витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи 30.08.2011р. відкладено.

У судовому засіданні 19.09.2011р. представник позивача надав суду витяги з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємства щодо позивача та відповідача. Відповідно до даного витягу вбачається, що адресою місцезнаходження відповідача є: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37.

Також, представник позивача надав суду докази звернення із запитом до Моторного (транспортного) страхового бюро України, з метою одержання витягу із відомостями щодо Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/2312374, а також, надав роздруківку із Веб-інтерфейсу ЦБД МТСБУ щодо умов Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/2312374 (страховик ПАТ «Європейський страховий альянс»).

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи за адресою офіційного місцезнаходження, розгляд справи 19.09.2011р. відкладено.

У судовому засіданні 04.10.2011р. представник позивача надав суду докази направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами на адресу місцезнаходження відповідача. В усних поясненнях представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 04.10.2011р. не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.07.2009р. о 17год. 00хв. по вул. Гетьмана, 6 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме зіткнення автомобіля марки Mitsubishi, номер НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_2 (власник автомобіля) та автомобіля марки КІА СЕRАТО, номер НОМЕР_2 яким керував ОСОБА_3 (власник автомобіля), що підтверджується довідкою ВДАІ з обслуговування Соломянського району при УДАІ ГУ МВС України в м. Києві.

ДТП сталося в результаті порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Соломянського районного суду м. Києва №3-3181-1/09 від 21.07.2009р.

У результаті вказаного ДТП було пошкоджено автомобіль КІА СЕRАТО, номер НОМЕР_2 що належить ОСОБА_3

Відповідно до Звіту №1253 про оцінку майна від 17.07.2009р., матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля, у результаті його пошкодження при ДТП, склав 20102,34грн.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №00829-3000046 від 30.12.2008р., з терміном дії з 31.12.2008р. по 30.12.2009р. Страхувальником виступає ОСОБА_3, вигодонабувачем ОСОБА_3

На підставі страхового акта №0082-09 від 21.07.2009р. Страхова компанія «ПУСК»(правонаступником якого є позивач), виконуючи свої зобов'язання за договором № 00829-3000046, сплатив власнику автомобіля КІА СЕRАТО, номер НОМЕР_2 ОСОБА_3, суму страхового відшкодування в розмірі 20102,34рн., що підтверджується платіжним дорученням №1005 від 22.07.2009р.

Предметом розгляду справи є вимога позивача про стягнення з відповідача 20102,34грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Частиною 1 ст. 25 закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

За приписами п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне зазначено і в ст. 27 Закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування", згідно з якою до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Оскільки в матеріалах справи наявні докази виплати страховиком (позивачем) страхового відшкодування, його звернення з позовною заявою до суду про стягнення грошових коштів в порядку регресу не суперечить положенням чинного законодавства.

На підставі ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Оскільки винною особою у ДТП є водій ОСОБА_2, який є особою власником автомобіля, отже ОСОБА_2 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю КІА СЕRАТО, номер НОМЕР_2 у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

З огляду на викладене до позивача перейшло в межах суми 20102,34рн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами. Такою особою, в даному випадку, є ОСОБА_2, однак, у разі якщо його цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою, тобто, бере на себе всю відповідальність за свого страхувальника, що виникає внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, оскільки застрахував такий страховий ризик, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки. (зазначена позиція узгоджується із позицією Вищого господарського суду України, яка викладена у постанові від 17.02.2011р. по справі №20/302).

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ «Європейський страховий альянс»(страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено Поліс №ВА/2312374 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого ПАТ «Європейський страховий альянс»взяло на себе обов'язок відшкодувати шкоду, зокрема майну третіх осіб під час внаслідок дорожньо - транспортної пригоди. Зазначене підтверджується витягом із Централізованої бази даних МТСБУ (моторного (транспортного) страхового бюро України. Термін дії Полісу з 13.08.2008р. по 12.08.2009р.

Оскільки між ПАТ «Європейський страховий альянс»та ОСОБА_2 укладено поліс №ВА/2312374 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого страховик взяв на себе обов'язок з відшкодування шкоди, заподіяної транспортним засобом страхувальника життю, здоров'ю та майну третіх осіб, тому ПАТ «Страхова компанія «Еталон»правомірно звернулась до ПАТ «Європейський страховий альянс»про стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу (вищезазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 21.03.2007).

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

На неодноразову вимогу суду відповідачем не було надано суду Полісу №ВА/2312374 для встановлення розміру франшизи, на яку підлягає зменшення страхове відшкодування в порядку регресу, відповідно суд вважає розмір франшизи нульовим.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 20102,34грн. страхового відшкодування шкоди в порядку регресу підлягають задоволенню.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37; м. Київ, вул. Басейна, 7В, код ЄДРПОУ 19411125) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»(м. Київ, вул. Дегтярівська, 33Б, 2 підїзд, код ЄДРПОУ 20080515) 20102,34грн. - страхового відшкодування в порядку регресу, 201,02грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня оголошення.

Суддя В.В. Палій