Рішення № 18583445, 28.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/35028.09.11 За позовомТовариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Індіго”

ДоВідкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”

Провідшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), 4662,36 грн.

Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1, пред за дов. № 16 від 25.01.2011 р.

Від відповідача не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Індіго” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), 4662,36 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.08.2011 р. порушено провадження у справі № 58/350, розгляд справи призначено на 28.09.2011 р.

У судове засідання 28.09.2011 року представник позивача з'явився.

28.09.2011 р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про визнання позову та витребувані документи по справі.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

28.09.2011 р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про визнання позову та витребувані документи по справі.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 28.09.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.07.2008 року між Товариством з додатковою відповідальність «Страхова компанія «Індіго»(надалі Позивач, Страховик) та ОСОБА_2 (надалі Страхувальник) був укладений договір страхування наземного транспорту № 206-12699-08 (надалі Договір), предметом якого є страхування транспортного засобу “Mitsubishi Colt”, державний номер НОМЕР_1.

Згідно довідки ВДАІ №8591877, 18 березня 2010 року у м. Києві по вул. Героїв Севастополя, 42 водій транспортного засобу Chevrolet Lacetti , державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3 перед початком руху не впевнився в безпеці руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом “Mitsubishi Colt”, державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2

Постановою Соломянського районного суду міста Києва від 31.03.2010 року по справі № 3-1258-1/10 визнано ОСОБА_3 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль “Mitsubishi Colt”, державний номер НОМЕР_1..

На підставі рахунку-фактури №00003713/1 від 27.03.2010 року було складено страховий акт та розрахунок страхового відшкодування № 12615/206/ від 29.04.10 року.

Платіжним дорученням № 13505 від 30.09.2010 року позивачем перераховано страхувальнику суму збитків в розмірі 4620,36 грн. видатковим касовим ордером від 15.11.2010 року було виплачено ОСОБА_2. 42 грн. страхового відшкодування.

Таким чином, загальна сума страхового відшкодування складає 4662,36 грн.

Цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Chevrolet Lacetti , державний номер НОМЕР_2, застраховано в Відкритому акціонерному товаристві "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № ВС/5905369.

З моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача по відшкодуванню спричиненого збитку.

Відповідно відзиву на позовну заяву, відповідач визнає заявлену позивачем вимогу про відшкодування збитків в порядку регресу у розмірі 4662,36 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про страхування”страхування - це вид цивільно-правових відносин відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно постанови Соломянського районного суду міста Києва від 31.03.2010 року по справі № 3-1258-1/10 визнано ОСОБА_3 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

Як свідчать матеріали справи, цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Chevrolet Lacetti , державний номер НОМЕР_2, застраховано в Відкритому акціонерному товаристві "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № ВС/5905369.

У відповідності до ст. 5 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у звязку з укладенням відповідачем, поліс № ВС/5905369 страхування цивільно-правової відповідальності останнього, відповідач прийняв на себе обовязок відшкодовувати завдану ОСОБА_3 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу Chevrolet Lacetti , державний номер НОМЕР_2,.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_3, транспортного засобу Chevrolet Lacetti , державний номер НОМЕР_2,.

Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.

На підставі рахунку-фактури №00003713/1 від 27.03.2010 року було складено страховий акт та розрахунок страхового відшкодування № 12615/206/ від 29.04.10 року.

Платіжним дорученням № 13505 від 30.09.2010 року позивачем перераховано страхувальнику суму збитків в розмірі 4620,36 грн. Видатковим касовим ордером від 15.11.2010 року було виплачено ОСОБА_2. 42 грн. страхового відшкодування.

Таким чином, загальна сума страхового відшкодування складає 4662,36 грн.

На підставі статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування" до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Згідно частини першої статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого страхового відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача по відшкодуванню спричиненого збитку в межах фактичних затрат в сумі 4662,36 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

27.01.2011 року на адресу відповідача направлено регресну вимогу вих. № 14/2-270111/7 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 4662,36 грн. Проте, відповідач на вказану претензію відповіді не надіслав, грошові кошти не перерахував.

Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком регресної вимоги про виплату та додатків до неї.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у відзиві на позовну заяву визнає регресну вимогу позивача у сумі 4662,36 грн. в повному обсязі.

Таким чином суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в розмірі 4662 грн. 36 коп.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Жилянська, буд. 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Індіго” (01011, м. Київ, Печерський р-н, вул. Немировича-Данченка, буд. 1, ідентифікаційний код 33831166) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму 4662 (чотири тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 36 коп. боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено 04.10.2011 року