Рішення № 18583282, 14.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/29114.09.11 За позовомПрокурора Соломянського району м. Києва в інтересах держави в особі Соломянської районної в м. Києві державної адміністрації та Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "ТС-Групсервіс"

продострокове розірвання договору оренди, виселення та стягнення 40031,04 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Мойсик М.В.

від відповідача:не зявився

від прокуратури: Угринович О.М. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Соломянського району м. Києва в інтересах держави в особі Соломянської районної в м. Києві державної адміністрації та Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" (надалі "Дирекція") звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС-Групсервіс" (надалі ТОВ "ТС-Групсервіс") про дострокове розірвання договору оренди, виселення та стягнення 40031,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Соломянського району міста Києва №594/Б від 23.06.2010 р. позивач передав у строкове платне користування нерухоме майно за місцезнаходженням: вул. Кривоноса, 21, загальною площею 169,2 кв. м., яке перебуває на балансі Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду", а відповідач належним чином грошове зобов'язання по внесенню орендної плати, компенсації видатків по сплаті земельного податку не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 39 030,58 грн. Крім того, позивачем заявлено вимоги про розірвання договору та виселення відповідача з займаного ним приміщення, а також стягнення з відповідача пені у розмірі 1000,46 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 15.08.2011 р.

12.09.2011 р. до канцелярії суду від директора ТОВ "ТС-Групсервіс" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з тим, що повноважний представник ТОВ "ТС-Групсервіс" перебуває на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.08.2011 р., враховуючи заявлене клопотання представника відповідача та невиконання сторонами вимог ухвали суду розгляд справи відкладено до 31.08.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.08.2011 р., у звязку із неявкою відповідача та невиконання ним вимог ухвал суду розгляд справи відкладено до 14.09.2011 р.

Представник позивача та прокурор в судове засідання з'явились, вимоги ухвал суду виконали, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103017150298, що отримано відповідачем 29.07.2011 р.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03110 м. Київ, вул. Івана Клименка, буд. 25, офіс. 459, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №10694015 від 01.08.2011 р., та вказана в позові.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.09.2008 р. між Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТС-Групсервіс" (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Соломянського районну міста Києва №594/Б (надалі - "Договір").

Відповідно до п.п. 1.1, 2.1 Договору на підставі розпорядження Соломянської районної у місті Києві державної адміністрації №609 від 23.06.2010 р. орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення (надалі - "обєкт оренди"), за адресою: м. Київ, вул. Кривоноса, буд. 21. Обєктом оренди є нежитлове приміщення загальною площею 169,2 кв. м.

Згідно п. 2.2 Договору вартість обєкту оренди згідно із звітом про експертну оцінку станом на 30.04.2010 р. становить 423 608,00 грн.

Згідно із п. 2.4 Договору обєкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади Соломянського районну міста Києва і знаходиться на балансі орендодавця.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що за користування обєктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Соломянської районної у місті Києві радою, або за результатами конкурсу на право оренди обєкту комунальної власності. Орендна плата на момент укладання договору встановлюється у розмірі 10 % від вартості майна і становить 3 530,07 грн. на місяць.

Із змісту п. 3.3 Договору вбачається, що додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Відповідно п. 3.5 Договору крім орендної плати орендар компенсує орендодавцеві його видатки по платі за землю (Додаток №3).

23.06.2010 р. Додатком №3 до договору сторони погодили розрахунок плати за землю.

Згідно з п. 3.8 Договору, орендар повинен сплачувати орендну плату (п. 3.1) та інші платежі (п. 3.5) незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1-го числа наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Відповідно п. 3.9 Договору орендна плата та інші передбачені договором платежі сплачуються орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Орендна плата нараховується до: дати підписання сторонами акту прийому-передачі при поверненні обєкта оренди орендодавцеві або складання акту державним виконавцем про виселення, на підставі рішення суду.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що орендодавець зобовязаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі обєкту оренди.

Із змісту п. 4.2 Договору вбачається, що орендар зобовязаний вносити орендні та інші передбачені договором платежі своєчасно і в повному обсязі.

Згідно п. 6.2 Договору за несвоєчасну сплату орендних платежів передбачених п.п. 3.1, 3.6 орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі 0,5 % від розміру не сплачених орендних платежів за кожний день прострочення.

Положеннями п. 6.6 Договору визначено, що при невиконанні або порушенні однією із сторін умов цього договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

Відповідно до п. 9.1 Договору строк дії договору встановлено з 20.06.2010 р. до 23.05.2013 р.

Згідно п. 9.3.2 Договору орендодавець має право вимагати дострокового розірвання договору в судовому порядку і стягнення з орендаря збитків, якщо орендар несвоєчасно сплачує передбачені договором платежі (п.п. 3.1, 3.5, 3.6).

На виконання умов Договору орендодавцем було передано відповідачу в оренду приміщення за адресою: м. Київ, вул. М. Кривоноса, 21, загальною площею 169,2 кв. м., що підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 23.06.2010 р.

04.11.2010 р. орендодавець звернувся до відповідача із претензією №4411/57 про сплату заборгованості по орендній платі та компенсації видатків по сплаті земельного податку на суму 11028,96 грн., на яку останній відповіді не направив та грошові кошти за зобовязанням не перерахував.

Листами про дострокове розірвання договору оренди №109/57 від 12.01.2011 р., №509/57 від 09.03.2011 р., №794/57 від 05.04.2011 р. орендодавець звертався до відповідача з пропозицією достроково розірвати договір, у звязку із неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання по сплаті орендних платежів та компенсації видатків по сплаті земельного податку.

Спір у справі виник у звязку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобовязання по внесенню орендної плати та компенсації видатків по сплаті земельного податку за Договором, у звязку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 39 030,58 грн. за період з 01.10.2010 р. по 01.06.2011 р. та пені у розмірі 1 000,46 грн., яка нарахована на суму заборгованості, а також наявності підстав для розірвання договору.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 759 Цивільного кодексу України.

Матеріалами справи (акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 23.06.2010 р.) підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування ним відповідачем та правомірне нарахування Дирекцією за період з 01.10.2010 р. по 01.06.2011 р. орендної плати у розмірі 33 006,45 грн. та компенсації по сплаті податку за землю у розмірі 6 024,13грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частинами 1 та 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пункту 3.8 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату та інші платежі щомісячно до 1-го числа наступного за звітним.

Відтак, заборгованість відповідача за період з 01.10.2010 р. по 01.06.2011 р. становить 39030,58 грн. (33 006,45 грн. по орендній платі + 6024,13 грн. по сплаті податку за землю), а строк виконання грошового зобовязання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобовязання по сплаті на користь позивача 39 030,58 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростовано, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариством з обмеженою відповідальністю "ТС-Групсервіс" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги прокурора Соломянського району м. Києва в інтересах держави в особі Соломянської районної в м. Києві державної адміністрації та Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" про стягнення заборгованості у розмірі 39 030,58 грн. (орендна плата у розмірі 33 006,45 грн. + компенсація по сплаті податку за землю у розмірі 6024,13 грн.) є правомірними та обґрунтованими.

Також позивач просить розірвати Договір та виселити відповідача з орендованого приміщення.

Відповідно ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Положеннями п. 6.6 Договору визначено, що при невиконанні або порушенні однією із сторін умов цього договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Матеріалами справи підтверджується направлення Дирекцією листів про дострокове розірвання договору оренди №109/57 від 12.01.2011 р., №509/57 від 09.03.2011 р., №794/57 від 05.04.2011 р. на адресу відповідача, що підтверджується фіскальними чеками про відправлення поштового повідомлення №0767 від 13.01.2011 р., №6677 від 10.03.2011 р.,07.04.2011 р., на які останній відповіді не направив.

Частиною 4 ст. 188 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно із п. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі.

Орендна плата згідно ст. 284 Господарського кодексу України є істотною умовою договору оренди.

Згідно п. 9.3.2 Договору орендодавець має право вимагати дострокового розірвання договору в судовому порядку і стягнення з орендаря збитків, якщо орендар несвоєчасно сплачує передбачені договором платежі (п.п. 3.1, 3.5, 3.6).

Положеннями ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Факт порушення відповідачем договірних зобовязань щодо повної і своєчасної оплати орендної плати та компенсації по сплаті податку за землю за Договором встановлений судом (не сплачено за період з 01.10.2010 р. по 01.06.2011 р.). Тобто, відповідач взагалі не сплачував орендні та інші платежі з моменту укладення Договору.

Оскільки Договором прямо передбачена можливість його дострокового розірвання внаслідок порушення термінів здійснення орендної плати та інших платежів, а також з урахуванням того, що несплата орендних платежів та компенсація по сплаті податку за землю є істотним порушенням договору оренди, позовні вимоги про розірвання Договору визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Передбачений ст. 783 Цивільного кодексу України перелік випадків в яких наймодавець має право вимагати розірвання договору найма, не виключає права сторін згідно ст. 6, 627, 628, 651 Цивільного кодексу України встановлення в договорі інших підстав для розірвання договору, що знайшло своє відображення в п. 9.3.2 Договору. Доказів визнання Договору в цій частині недійсним матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно п. 7.5 Договору у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобовязаний за актом прийому-передачі повернути обєкт оренди орендодавцю у стані, в якому обєкт оренди перебував на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від обєкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору.

Згідно із ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

З припиненням Договору відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки належних доказів щодо підтвердження права користування орендованим приміщенням відповідач не надав, то вимога позивача про виселення відповідача з орендованих приміщень за Договором є обґрунтованою.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 1000,46 грн. за прострочення по сплаті платежів у період з 01.12.2010 по 01.06.2011 р.

Відповідач у встановлений строк свого обовязку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобовязання, тому дії відповідача є порушенням зобовязання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і тому він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно п. 6.2 Договору за несвоєчасну сплату орендних платежів передбачених п.п. 3.1, 3.6 договору орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі 0,5 % від розміру не сплачених орендних платежів за кожний день прострочення.

За перерахунком суду з урахуванням наданого позивачем розрахунку розмір пені за прострочення виконання грошового зобовязання по сплаті орендних платежів, відшкодуванню податку на землю та оплати комунальних послуг, що підлягає стягненню з відповідача, становить 1 200,32 грн.

Оскільки прокурором заявлено вимоги в частині стягнення пені у розмірі, який є меншими, ніж визначений судом, то з урахуванням відсутності підстав для виходу за межі позовних вимог, такі вимоги задовольняються у розмірі, заявленому позивачем до стягнення.

За таких обставин, позовні вимоги задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов прокурора Соломянського району м. Києва в інтересах держави в особі Соломянської районної в м. Києві державної адміністрації та Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" задовольнити повністю.

2.Розірвати договір оренди нежитлового приміщення №594/Б від 23.06.2010 р., укладений між Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС-Групсервіс".

3. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "ТС-Групсервіс" (03110, м. Київ, вул. Івана Клименко, буд. 25, офіс 459; ідентифікаційний код 36158383) із зайнятого ним приміщення загальною площею 169,20 кв. м., що розташоване за адресою м. Київ, вул. М. Кривоноса, 21. Видати наказ.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС-Групсервіс" (03110, м. Київ, вул. Івана Клименко, буд. 25, офіс 459; ідентифікаційний код 36158383) на користь Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, буд. 6; ідентифікаційний код 35756919) заборгованість у розмірі 39030,58 (тридцять девять тисяч тридцять) грн. 58 коп., пеню у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн. 46 коп. Видати наказ.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС-Групсервіс" (03110, м. Київ, вул. Івана Клименко, буд. 25, офіс 459; ідентифікаційний код 36158383) в дохід Державного бюджету України державне мито у розмірі 570 (пятсот сімдесят) грн. 31 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість)грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення 21.09.2011 р.