Рішення № 18583280, 30.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/37530.09.11

за позовом Приватного підприємства "Міжнародна агропромислова виставка - ярмарок

"Агро"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Консоль Плюс"

про стягнення 19 753,42 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 представник за довіреністю;

від відповідача:ОСОБА_2 представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Міжнародна агропромислова виставка - ярмарок «Агро»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консоль Плюс»про стягнення 19753,42 грн. боргу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором поставки № К04011 від 04.01.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.09.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.09.2011 р.

У судовому засіданні 30.09.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача суму боргу визнав.

В судовому засіданні 30.09.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.01.2011 р. між Приватним підприємством «Міжнародна агропромислова виставка - ярмарок «Агро»(надалі позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консоль Плюс»(надалі відповідач, покупець) було укладено договір поставки № К04011 (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобовязався в порядку та на умовах, визначених договором, передати у власність покупцю товар, асортимент та кількість якого визначається видатковими накладними та/або рахунками-фактурами, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити товар (п. 1.1. договору).

Пунктом 2.1. договору встановлено обовязок покупця оплатити поставлений товар протягом тридцяти банківських днів з моменту поставки.

Зобовязанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено в судовому засіданні представниками сторін, позивачем було поставлено товар, за який відповідач на момент звернення позивача до суду не розрахувався у повному обсязі, у звязку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 19753,42 грн.

Окрім того, в матеріалах справи міститься копія підписаного та скріпленого печатками обох сторін акту звіряння взаєморозрахунків станом на 06.09.2011 р., відповідно до якого відповідач визнає наявність заборгованості перед позивачем за договором № К04011 від 04.01.2011 р. у розмірі 19753,42 грн.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обовязковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що по справі зібрано достатньо доказів для вирішення спору по суті та прийняття законного рішення.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 19753,42 грн. основного боргу обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та підтвердженими відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, сплачені позивачем судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Консоль Плюс»(02660, м. Київ, вул. Електротехнічна, 5, код 32912935) на користь Приватного підприємства «Міжнародна агропромислова виставка - ярмарок «Агро» (02091, вул. Харківське шосе, 144-В, код 34191967) 19753 (девятнадцять тисяч сімсот пятдесят три) грн. 42 коп. основного боргу, 197 (сто девяносто сім) грн. 54 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 04.10.2011