Рішення № 18583214, 27.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/32727.09.11 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» доПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оріана»

простягнення 13778,59 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:представник ОСОБА_1 (довіріреність № 679-Ю від 22.12.2010 року)

від відповідача:не зявився ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оріана»заборгованості за договором облігаторного перестрахування № 01 від 31.12.2004 року у сумі 13778,59 грн.

Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином виконує свої зобовязання за договором перестрахування ризиків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2011 року порушено провадження у справі № 23/327 та призначено її до розгляду на 30.08.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2009 року у звязку з неявкою представників сторін у судове засідання, розгляд справи № 23/327 було відкладено на 13.09.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2011 року у звязку з неявкою представника Відповідача у судове засідання, розгляд справи № 23/3327 відкладено на 27.09.2011 року.

У судовому засіданні 27.09.2011 року представник Позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 27.09.2011 року своїх представників не направив, витребуваних судом документів не надав.

Ухвала про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи, які долучено до матеріалів справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального Кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем укладено договір облігаторного перестрахування № 01 від 31.12.2004 року, предметом якого є загальні умови перестрахування ризиків, а також права й обовязки сторін, що беруть участь у перестрахуванні.

12 січня 2005 року сторонами відповідно до умов договору № 01 від 31.12.2004 року було укладено рахунок-бордеро премій №12, за яким Позивачем було перестраховано ризик виконання власних зобовязань за укладеним ним договором страхування транспортного засобу. Виконання сторонами умов цього договору стало предметом позову.

Відповідно до статті 12 Закону України “Про страхування” перестрахуванням визначається страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований. Означена правова норма кореспондується зі статею 987 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обовязків перед страхувальником.

Таким чином, судом встановлено, що договір № 01 від 31.12.2004 року відповідає вимогам чинного законодавства в частині субєктного складу учасників цих правовідносин та за своєю формою вимогам статті 981 Цивільного кодексу України.

Згідно рахунку-бордеро премій №12 від 12.01.2005 року Позивач застрахував власні ризики виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником за договором добровільного страхування наземного транспорту № 14957-70-02 від 29.12.2005 року, укладеним з ОСОБА_2. Предметом договору добровільного страхування наземного транспорту № 14957-70-02 від 29.12.2005 року визначені майнові інтереси страхувальника (ОСОБА_2), повязані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем Hyundai Getz, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Пунктом 3.1.1 договору добровільного страхування наземного транспорту № 14957-70-02 від 29.12.2005 року страховим випадком, тобто подією, яка породжує обовязок страховика здійснити страхову виплату на користь страхувальника, визначається збиток внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

05 листопада 2006 року на автодорозі Українка-Плюти-Київ сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Hyundai Getz, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Hyundai Getz, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою Обухівського РВГУ МВС України в Київській області.

08 листопада 2007 року Позивачем було направлено Відповідачу повідомлення вих. №3662 про настання страхового випадку.

Згідно акту автотоварознавчого дослідження №403/11 від 15.11.2006 року, складеного приватним підприємством «Вега-999»розмір матеріального збитку завданого власнику автомобіля Hyundai Getz, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 44502,93 грн.

Відповідно до статті 990 Цивільного кодексу України та статті 25 Закону України “Про страхування” виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно із договором страхування на підставі заяви страхувальника та акта, який складається страховиком чи уповноваженою ним особою.

23 січня 2007 року Позивачем складено страховий акт № 148-02, відповідно до якого було визнано вищеозначену подію страховим випадком і відповідно до умов договору № 14957-70-02 від 29.12.2005 року у Позивача виник обовязок сплатити на користь страхувальника суму страхового відшкодування.

Позивач виконав свої зобовязання перед страхувальником та перерахував на його користь 22546,97 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням № 444 від 23.01.2007 року.

19 жовтня 2009 року Позивач надіслав Відповідачу претензію №5112 про здійснення виплати страхового відшкодування. Відповідачем вказана претензія була отримана, що підтверджується листом-повідомленням Відповідача вих. №786 від 12.11.2009 року.

Відповідно до умов договору облігаторного перестрахування № 01 від 31.12.2004 року Відповідач зобовязаний здійснити виплату страхового відшкодування на користь Позивача протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання всіх необхідних документів.

Таким чином, суд встановлює порушення господарського зобовязання з боку Відповідача в частині своєчасної та у повному обсязі сплати суми страхового відшкодування за договором облігаторного перестрахування № 01 від 31.12.2004 року, у сумі 11273,49 грн.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Суд перевірив наданий Позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних і вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оріана»(04135, м. Київ, вул. Галі Тимофєєвої, 3, ідентифікаційний код 30552209) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»(83001, м. Донецьк, вул.Постишева, 60, сьомий поверх, ідентифікаційний код 31650052), 11273,49 грн. (одинадцять тисяч двісті сімдесят три гривні 49 копійок) суми страхового відшкодування, 1987,14 грн. (одна тисяча девятсот вісімдесят сім гривень 14 копійок) інфляційних втрат, 517 (пятсот сімнадцять гривень 96 копійок) трьох процентів річних, 137,79 грн. (сто тридцять сім гривень 79 копійок) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

СуддяТ.Ю. Кирилюк