Рішення № 18583204, 03.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/26403.10.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

в особі філії «Центральне регіональне управління»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюмінієві системи ЛТД»

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Алюмінієві системи»

про стягнення заборгованості за договором поруки № 47 від 18.03.2008р.

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 06.10.2010р.);

від відповідача: не зявились;

від третьої особи: ОСОБА_2 (довіреність від 01.09.2011р.);

В судовому засіданні 03.10.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»(надалі позивач) звернулось до суду в особі філії «Центральне регіональне управління з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюмінієві системи ЛТД»(надалі ТОВ «Алюмінієві системи ЛТД», відповідач) суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 7520950, 32 грн., що включає в себе: 648888 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти по курсу НБУ 7, 971 становить 5171584, 80 грн. основної суми боргу; 219069, 86 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти по курсу НБУ 7, 9785 становить 1746205, 85 грн. заборгованість по процентам за користування кредитними коштами; 603159, 67 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту.

В ході розгляду справи позовні вимоги були уточнені, згідно заяви за вих. № 4102 від 25.08.2011р. на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 8308444, 57 грн., що включає в себе: 648888 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти по курсу НБУ 7,9715 становить 5171909, 20 грн. основної суми боргу; 317804, 14 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти по курсу НБУ 7, 9715 становить 2533375, 70 грн. заборгованість по процентам за користування кредитними коштами; 603159, 67 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач виступає поручителем за договором поруки № 47 від 18.03.2008р., яким забезпечені вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»по договору про відновлювальну кредитну лінію № 12v-01-06 від 03.11.2006р. укладеному з ТОВ «Алюмінієві системи».

При порушенні провадження у справі третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено ТОВ «Алюмінієві системи»- основного боржника за договором кредиту, вимоги позивача за яким були забезпечені порукою відповідача (ухвала від 08.08.2011р.).

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 25.05.2011р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала суду про порушення провадження у справі, що надсилалась за адресою вказаною у довідці, була повернута поштовим відділенням з відміткою про закінчення терміну зберігання, що відповідно свідчить про належне виконання судом обовязку щодо повідомлення відповідача про розгляд справи судом.

Окрім того, ТОВ «Алюмінієві системи», яке знаходиться з відповідачем за однією адресою, усі ухвали суду отримувались, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції.

Провадження у справі порушено ухвалою від 08.08.2011р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідач попереджений ухвалою суду від 26.08.2011р..

Дослідивши наявні у справі докази, встановивши обставини справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03 листопада 2006р. між Банком «Фінанси та Кредит»ТОВ, правонаступником якого є позивач та ТОВ «Алюмінієві системи»укладено договір про відновлювальну кредитну лінію № 12v-01-06, за яким позивачем були надані кредитні кошти підтвердженням чого є виписки з особового рахунку позичальника, які в копіях залучені до матеріалів справи.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 1.1 (в редакції додаткової угоди № 10 від 20.11.2008р.) банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 670800 доларів США, а позичальник зобовязується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти згідно графіку зниження ліміту (додаток № 1 до договору) з кінцевим строком погашення до 03 листопада 2009р., і сплатити за користування кредитними коштами проценти в розмірі 18% річних (а за користування кредитними коштами, з моменту вказаного в пп. «б», «в»п. 3.1 договору, сплатити проценти в підвищеному розмірі).

Строк виконання зобовязань щодо повернення кредиту закінчився 03.11.2009р., однак умови договору щодо повернення грошових коштів позичальником (ТОВ «Алюмінієві системи») у повному обсязі не виконані, заборгованість, що залишилась непогашеною складає суму 648 800 доларів США, доказів на спростування зазначеної суми боргу суду не представлено.

У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

При врахуванні умов договору (п. 3.1 в редакції додаткової угоди № 10 від 20.11.2008р.) позичальник зобовязувався сплачувати відсотки за користування кредитними коштами в валюті кредиту за відсотковими ставками:

- 18% річних (в розмірі вказаному в п. 1.1 договору) з дня укладення додаткової угоди до строку повернення кредиту вказаного в п. 2.4 договору;

- у випадку порушення позичальником строків погашення згідно графіку (додаток № 1 до договору) 36% річних від суми невиконаного своєчасно зобовязання по кредиту згідно вказаного графіка, за період часу: з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї ссудної (основної) заборгованості, але не більше кінцевого строку погашення кредиту, встановленого в п. 1.1 договору;

- 36% річних за період з 04.11.2009р. до дня фактичного погашення ссудної (основної) заборгованості.

Зобовязання щодо сплати відсотків позичальником по кредиту були порушені, оскільки сума основного боргу не повернута, і станом на час розгляду даної справи погашена не у повному обсязі, заборгованість по кредиту становить 648 800 доларів США, сума нарахованих відсотків станом на 05.10.2010р. складає 849561, 68 доларів США та при врахуванні погашення по сумі 531757, 54 доларів США, є несплаченою у розмірі 317804, 14 доларів США, доказів зворотнього суду не представлено. Розрахунок відсотків за користування кредитними коштами здійснений у відповідності з положеннями договору (із змінами до доповненнями) та є додатком до заяви за вих. № 4102 від 25.08.2011р., якою уточнені позовні вимоги.

Частиною 1 ст. 548 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема заставою, порукою.

Пунктом 5.1 кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 6 від 18.03.2008р.) укладеного між ТОВ «Банк «Фінанси та кредит»та ТОВ «Алюмінієві системи», визначено, що забезпеченням зобовязань по договору являється, в тому числі порука ТОВ «Алюмінієві системи ЛТД».

18 березня 2008р. між ТОВ «Банк «Фінанси та кредит», ТОВ «Алюмінієві системи ЛТД», як поручителем та ТОВ «Алюмінієві системи»укладено договір поруки № 47, згідно з яким поручитель (відповідач у справі) зобовязувався перед кредитором відповідати в повному обсязі за своєчасне і повне виконання боржником зобовязань по договору про відновлювальну кредитну лінію № 12v-01-06 від 03.11.2006р...

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі, поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Заперечення ТОВ «Алюмінієві системи»викладені у письмових поясненнях (отримані судом 03.10.2011р.) не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України, укладеного договору поруки, та відхиляються судом, оскільки підстави для припинення поруки, передбачені ч. 1 ст. 559 ЦК України, відсутні якщо умовами договору поруки передбачена можливість зміни розміру процентів та строків їх сплати в порядку, визначеному кредитним договором, в забезпечення якого надана порука.

Зазначена правова позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 17 січня 2011 року, а в силу положень ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

В даному випадку, у п. 1.3 договору поруки, поручителем засвідчено, що він ознайомлений з кредитним договором та погоджується з його умовами. Можливість зміни розміру процентної ставки за користування кредитними коштами передбачена п. 3.6 договору про відновлювальну кредитну лінію № 12v-01-06 від 03.11.2006р..

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За укладеним договором поруки (п. 2.1), у випадку невиконання боржником зобовязань по кредитному договору, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Порядок виконання зобовязань поручителя у договорі визначений у розділі 3, та згідно з п. 3.1 договору, поручитель зобовязувався не пізніше 2-х банківських днів з моменту повідомлення його кредитором (письмового або телетрансмісійного) про невиконання боржником прийнятих на себе зобовязань, сплатити на вимогу кредитора грошову суму шляхом її перерахування на рахунок кредитора будь-яким способом вказаним кредитором.

Враховуючи, що позичальником (ТОВ «Алюмінієві системи») не виконані покладені на нього зобовязання за кредитним договором, позивач звертався до відповідача (ТОВ «Алюмінієві системи ЛТД») який є поручителем за договором укладеним в забезпечення зобовязання по кредиту, з вимогами за вих. 8577 від 25.12.2009р., № 3112 від 29.06.2011р. у яких просив погасити прострочену заборгованість за кредитним договором. Зазначені вимоги направлені відповідачу 30.12.2009р. та 04.07.2011р., що підтверджено наданими до справи поштовим повідомленням про отримання рекомендованого відправлення 21.01.2010р. та поштовим чеком № 6310 від 04.07.2011р..

Вимоги банку до ТОВ «Алюмінієві системи»розглянуті в межах справи про банкрутство ТОВ «Алюмінієві системи»(15/366-б) та включені до реєстру кредиторів на суму 13864946, 80 грн. ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2009р. що підтверджено наявною у справі ухвалою винесеною по вказаній справі 06.10.2010р..

Відповідно до положень статті 554 Цивільного кодексу України боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Положеннями статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників, кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо. Тому рішення суду яким вирішені питання про стягнення боргу з боржника за відсутності доказів його виконання, не позбавляє права кредитора вимагати виконання обов'язку і від поручителя.

Заявлені позовні вимоги щодо стягнення з поручителя заборгованості для задоволення вимог банку за кредитним договором № 12v-01-06 від 03.11.2006р. у розмірі 8334180, 57 грн. підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, що підтвердженні належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що позичальник не виконує покладені на нього зобовязання за кредитним договором, а тому позивач на підставі ст. 543 ЦК України, п. 2.1, 3.1 договору поруки № 47 від 18.03.2008р. отримав право стягнення зазначеної заборгованості з поручителя.

Як вбачається з матеріалів справи, на день предявлення позову та розгляду справи в судовому засіданні зобовязання за кредитним договором № 12v-01-06 від 03.11.2006р. не виконані, суми заборгованості по кредитному договору, а саме суми кредиту, процентів по кредиту не погашені, що свідчить про порушення договірних зобовязань щодо повернення кредиту та сплаті процентів, в порядку та на умовах, встановлених кредитним договором.

Оскільки договір є обовязковим для виконання відповідно до ст. 629 ЦК України, враховуючи відсутність доказів сплати основного боргу по кредиту та відсотків нарахованих за фактичне користування кредитом, вимоги про стягнення вказаних сум з поручителя визнаються судом обґрунтованими.

Згідно з п. 2.2 договору поруки № 47 від 18.03.2008р. поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, в тому числі по основному боргу, сплаті щомісячних відсотків і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу і процентам, а також по відшкодуванню всіх збитків.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Відповідно до п. 7.1 кредитного договору за прострочку повернення коштів та/або сплати відсотків позичальник сплачує банку пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожний день прострочки...

Разом з тим, ухвалою від 29.07.2009р. у справі 15/366-б порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ТОВ «Алюмінієві системи», який є боржником в основному зобовязанні.

За змістом п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

- не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування,податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з п. 7 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Провадження у справі про банкрутство підприємства-боржника у основному зобовязанні не припинено, у звязку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне погашення кредиту та сплати відсотків в сумі 603159, 67 грн. нараховані в період дії мораторію (з 04.11.2009р. по 03.05.2010р.) задоволенню не підлягають.

З урахуванням наведеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При цьому, в абзаці другому пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року за № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»передбачено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення, у звязку з чим суд зазначає, що станом на 03.10.2011р. заборгованість по кредитному договору за офіційним курсом НБУ (http://www.bank.gov.ua; 797, 2700 грн. за 100 доларів США) на цю дату складає 648 800 доларів США боргу по кредиту 5172687, 76 грн., 317804, 14 доларів США нарахованих процентів 2533757, 07 грн..

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 25500 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 23677, 12 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюмінієві системи ЛТД» (04123, м. Київ, вул. Світлицького 35, р/р 26000035972201 у філії «Центральне РУ»АТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 300937, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 33348207) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»(ідент. код юрид. особи 09807856) в особі філії «Центральне регіональне управління»(01133, м. Київ, вул. Щорса 31, р/р 39015010829980, МФО 300937 філія «Центральне РУ»АТ «Банк «Фінанси та кредит», ідент. код 25745867) 5172687, 76 грн. (пять мільйонів сто сімдесят дві тисячі шістсот вісімдесят сім гривень 76 копійок) (еквівалент 648 800 доларів США згідно офіційного курсу НБУ станом на 03.10.2011р.) простроченої заборгованості за кредитом; 2533757, 07 грн. (два мільйони пятсот тридцять три тисячі сімсот пятдесят сім гривень 07 копійок) (еквівалент 317804, 14 доларів США згідно офіційного курсу НБУ станом на 03.10.2011р.) відсотків за користування кредитними коштами; 23677, 12 грн. (двадцять три тисячі шістсот сімдесят сім гривень 12 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 04.10.2011