Рішення № 18583203, 27.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/40427.09.11 За позовомприватного підприємства «Теплоенергомонтаж»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Литий камінь»

простягнення 101483, 00 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:не з`явились

від відповідача:не з`явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватне підприємство «Теплоенергомонтаж»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Литий камінь»101483, 00 грн. (у тому числі 65886, 71 грн. –сума основного боргу, 7449, 48 грн. - пеня, 5431, 58 грн. –3 % річних та 22715, 23 грн. –інфляційні втрати).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані роботи.

23.08.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №23/404 та призначено її до розгляду на 06.09.2011 року.

Представник Позивача у судовому засіданні 06.09.2011 року підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2011 року у зв’язку з відсутністю у судовому засіданні представника Відповідача, розгляд справи відкладено до 27.09.2011 року.

Представник Позивача у судове засідання 27.09.2011 року не з’явився.

Представник Відповідача у судове засідання повторно не з’явився, вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метоюзабезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 27.09.2011 року оголошено рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 18.06.2008 року укладено договір № 18/06 АР, відповідно до якого Позивач зобов’язався виконати роботи по алмазному різанню та сверлінню залізобетонних конструкцій на будівництві житлового будинку за адресою: вул. Руданського, буд. 1а.

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Факт виконання підрядних робіт у повному обсязі з боку Позивача у червні 2008 року підтверджено наданими суду актами виконаних робіт (копії залучені до матеріалів справи) підписані Відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено факт належного виконання Позивачем своїх зобов’язань за договором № 18/06 АР від 18.06.2008 року на суму 87639, 50 грн.

Згідно пункту 2.2. договору № 18/06 АР від 18.06.2008 року оплата виконаних робіт проводиться Відповідачем в два етапи. Передплата на витратні матеріали у розмірі 30 - 50 % від попередньої кошторисної вартості робіт, остаточний розрахунок проводиться на протязі п’яти банківських днів після підписання акту здачі-приймання фактично виконаних робіт.

Крім того, згідно пункту 2.3 договору № 18/06 АР від 18.06.2008 року Відповідач відшкодовує Позивачу затрати з надання будівельним підрядним організаціям підрядних послуг у розмірі 2 % від кошторисної вартості будівельних робіт відповідно до проектно-кошторисної документації.

Відповідач свої зобов’язання щодо сплати за виконані Позивачем підрядні роботи повністю не виконав, у зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 65886, 71 грн.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки факт виконання підрядних робіт підтверджується відповідними актами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів повної оплати виконаних робіт суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача основного боргу в розмірі 65886, 71 грн. підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов’язань за господарським договором в частині сплати коштів за виконані роботи.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 5.2 договору № 18/06 АР від 18.06.2008 року встановлено, що за порушення строку оплати робіт Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі 1, 5 % облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми несплаченого платежу.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню за період з серпня 2010 року у розмірі 7449, 48 грн.

Однак, враховуючи частину шосту статті 232 Господарського кодексу України, зокрема, зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, правомірним буде нарахування пені за період з 20.07.2008 року по 19.01.2009 року. Враховуючи, що суду у даному випадку не надано права виходити за межі позовних вимог, вимога в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позовних вимог, суд встановив, що вимоги Позивача в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 22715, 23 грн. (за період з 01.08.2008 року по 30.06.2011 року) та 3 % річних у розмірі 5431, 58 грн. (за період з 01.09.2008 року по 04.07.2011 року) є обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені приватним підприємством «Теплоенергомонтаж» вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.          

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Литий камінь»(02090, м. Київ, Дніпровський район, Харківське шосе, будинок 19, ідентифікаційний код 31647631) на користь приватного підприємства «Теплоенергомонтаж»(03115, м. Київ, Святошинський район, проспект Перемоги, 136, приміщення № 34, ідентифікаційний код 32919490) 65886 (шістдесят п`ять тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 71 коп. –сума основного боргу, 5431 (п’ять тисяч чотириста тридцять одна) грн. 58 коп. –3 % річних, 22715 (двадцять дві тисячі сімсот п'ятнадцять) грн. 23 грн. –інфляційні втрати, 940 (дев’ятсот сорок) грн. 33 коп. - державного мита та 218 (двісті вісімнадцять) грн. 68 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

          Суддя                                                                                 Кирилюк Т.Ю.