Рішення № 18583201, 03.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/30603.10.11 За позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду» Дарницького району м. Києва

до Приватного підприємства «Енерго-Ресурс»

про стягнення заборгованості, пені, інфляційних збитків та 3% річних

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. (довіреність № 14 від 10.01.2011р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 23.09.2011р.);

03.10.2011р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району міста Києва (надалі позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Енерго-Ресурс»(надалі ПП «Енерго-Ресурс», відповідач) заборгованості по сплаті комунальних послуг за договором № 106 від 01.11.2009р. в розмірі 13758, 16 грн., 3% річних в розмірі 343, 77 грн., інфляційних витрат в розмірі 1045, 62 грн., пені в розмірі 1051, 67 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем згідно укладеного договору про надання комунальних послуг та експлуатаційне обслуговування нежитлового приміщення № 106 від 01.11.2009р. рахується заборгованість по сплаті комунальних послуг. З посиланням на положення Цивільного кодексу України позивачем заявляється до стягнення в судовому порядку сума заборгованості разом з нарахованими штрафними санкціями у вигляді пені, інфляційних збитків, 3 процентів річних.

Відповідач відзив на позов не надав, документів підтверджуючих сплату боргу щодо якого заявлено позов не представив.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2009р. між КП «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району міста Києва та ПП «Енерго-Ресурс»укладено договір № 106 згідно з яким виконавець (позивач у справі) зобовязувався своєчасно надавати споживачеві відповідної якості комунальні послуги для нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе 172, загальною площею 333, 8 кв. м., а споживач (відповідач у справі) зобовязувався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором, а також відшкодовувати виконавцеві експлуатаційні витрати, пропорційно площі нежитлового приміщення.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Спір у справі виник через наявність заборгованості відповідача по сплаті комунальних послуг згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 15.10.2010р. № 4404 на суму 17758, 16 грн., заборгованість за яким, з урахуванням проведеної оплати здійсненої в сумі 4000 грн. (підтверджено банківською випискою за 21.01.2011р.), складає 13758, 16 грн..

Акт підписаний обома сторонами, скріплений печатками підприємств та у належним чином засвідченій копії залучений до матеріалів справи. В акті зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають, рахунок-фактура, що виставлений на оплату наданих послуг також наявний у справі.

Договір діє з 01.11.2009р. до 01.12.2010р. і вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду (п. 6.1. договору). Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами договору (п. 2.4, 2.5) підставою для оплати наданих комунальних послуг є рахунок-фактура, яка надається виконавцем щомісяця не пізніше 5 числа поточного місяця; оплата отриманих послуг здійснюється споживачем щомісяця не пізніше 15 числа місяця, що настає за розрахунковим.

З урахуванням наведеного строк оплати за надані послуги згідно акту від 15.10.2010р. станом на час вирішення спору є таким, що настав. Рахунок від 15.10.2010р. містить суму боргу за теплопостачання в періоді листопад-грудень 2009р., січень-березень 2010р., відповідно, враховуючи умови договору мав бути сплачений не пізніше 15 числа, в даному випадку місця в якому він виставлений, оскільки цей місяць вже є наступним за розрахунковими.

З метою вирішення питання про погашення заборгованості позивач звертався до відповідача з претензією (вих. № 572 від 15.07.2011р.) у якій просив сплатити суму заборгованості в сумі 13758, 16 грн., однак коштів в оплату заборгованості позивачем не отримувалось, відповідачем доказів сплати таких на користь позивача суду не надано, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу суду не представлено.

Враховуючи відсутність доказів повної оплати наданих послуг, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 13758, 16 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно з п. 3.3.2 договору № 106 від 01.11.2009р. виконавець має право нараховувати у разі несвоєчасного внесення споживачем плати за надані комунальні послуги пеню у розмірі 0,5% від розміру несплачених платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача згідно розрахунку позивача здійсненого у відношенні суми боргу у періоді прострочення з 20.10.2010р. за обліковою ставкою встановленою Постановою НБУ № 377 від 09.08.2010р. (7, 75%) - в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців) та складає 1051, 67 грн..

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, через наявність прострочення по сплаті наданих послуг згідно акту від 15.10.2010р. № 4404 в сумі 13758, 16 грн., сума інфляційних збитків позивача становить 949, 29 грн., 3% річних 326, 80 грн..

Розрахунки позивача судом не прийняті, оскільки є завищеними, здійснені у відношенні суми боргу виходячи з періоду прострочення з 01.10.2010р., натомість належних доказів, що станом на вказану дату відповідачем були отримані рахунки виставлені на оплату боргу щодо якого складено акт від 15.10.2010р. матеріали справи не містять. Виходячи з умов договору та представлених суду доказів, відповідача слід вважати таким, що прострочив сплату рахунку № 4404 від 15.10.2010р. саме по строку з 16.10.2010р. (оплата мала бути здійснена до 15 числа).

Факту прострочення сплати суми заборгованості відповідачем не спростовано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями договору № 106 від 01.11.2009р. суду не представлено, у звязку з чим позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 162 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 394, 02 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Енерго-Ресурс»(01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки 34, р/р 26008219594900 у ПАТ «УкрСиббанк»МФО 351005, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 36087128) на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району міста Києва (02121, м. Київ, вул. Вербицького 32, п/р 26003179145900 в АТ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005, ідент. код 35660296) 13758, 16 грн. (тринадцять тисяч сімсот пятдесят вісім гривень 16 копійок) основного боргу, 1051, 67 грн. (одну тисячу пятдесят одну гривню 67 копійок) пені, 949, 29 грн. (девятсот сорок девять гривень 29 копійок) інфляційних збитків, 326, 80 грн. (триста двадцять шість гривень 80 копійок) 3% річних, 394, 02 грн. (триста девяносто чотири гривні 02 копійки) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 04.10.2011