Постанова № 18571510, 04.10.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/3335/11

Головуючий у 1-й інстанції: Вільчинський О.В.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2011 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Боровицького О. А.

суддів: Гонтарука В. М. Драчук Т. О.

при секретарі: Марчаку А.В.

за участю представників сторін:

позивача: Радіщева В.О.

відповідача: Сидоришина М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Уладівський спиртовий завод" та Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Уладівський спиртовий завод" до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2011 року Державне підприємство "Уладівський спиртовий завод" звернулось в суд з адміністративним позовом до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлеь-рішення Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області № 0000022301/0 від 02 лютого 2011 року про збільшення Державному підприємству "Уладівський спиртовий завод" грошового зобов'язання за податком на прибуток підприємств на суму 310015 гривень, та податкове повідомлення-рішення Хмільницької об'єданої державної податкової інспекції Вінницької області № 0000032301/0 від 02 лютого 2011 року про зменшення Державному підприємству "Уладівський спиртовий завод" бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого у рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів на суму 122049 гривень.

Позов обгрунтовує тим, що відповідач невірно визначив цивільно-правовий зміст та податкові наслідки здійснюваних позивачам господарських операцій, внаслідок чого неправильно застосовано норми відповідного законодавства до спірних відносин.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2011 року вищевказаний адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції №0000022301/0 від 02.02.2011 року; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено; присуджено з державного бюджету України на користь позивача судові витрати (судовий збір) в сумі 1 грн. 70 коп..

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач та відповідач подали апеляційні скарги, в яких відповідно: позивач - просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2011 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нову постанову в цій частині про задоволення позову; відповідач - просить розглянути по суті його апеляційну скаргу та відмовити в частині задоволених вимог ДП "Уладівський спиртовий завод".

Позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що відмова у позові у частині залишення в силі рішення відповідача про зменшення позивачу бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого у рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів, є незаконною, а відтак рішення в цій частині підлягає скасуванню. Позивач стверджує, що правомірність декларування спірної суми бюджетного відшкодування підтверджується наданими до перевірки податковими накладними та платіжними дорученнями, що свідчить про фактичну оплату даних сум, наявність яких не заперечується податковим органом. На думку позивача, висновки податкового органу про завищення платником податків суми податку на додану вартість, що включається до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів з цього податку на суму 122049 грн. за вересень 2010 року, а також заниження залишку від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 122049 грн. за вересень 2010 року спростовуються матеріалами справи та не відповідають вимогам Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідач, в апеляційній скарзі зазначає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: частини 2 ст. 530, частини 5 статті 261 Цивільного кодексу України та статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" . Зокрема, зауважує, що судом поверхнево досліджені питання частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України в силу якої виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. На думку податкового органу суду слід було б звернути увагу на положення статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з урахуванням яких кредитори втратили право пред'являти вимоги про виконання зобов'язання, а отже строки давності по них пройшли і не можуть бути поновлені.

Апелянт, також, вказує на законність включення перевіряючими суми повторної фінансової допомоги до валових витрат в зв'язку з тим, що при неповерненні її в цьому ж звітному періоді вони вважаються кредиторськими та не знайшли свого відображення у актах перевірок які проводились раніше.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились до суду апеляційної інстанції про підтримання своїх апеляційних скарг, перевіривши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, апеляційна скарга відповідача - частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, з 29 листопада 2010 року по 11 січня 2011 року працівниками Хмільницької ОДПІ проведено виїзну планову перевірку державного підприємства “Уладівський спиртовий завод” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складено акт №2-23-05459163 від 18.01.2011 року (а.с.13-58).

У вказаному акті зафіксовані порушення позивачем підпункту 4.1.6, пункту 4.1. статті 4, підпункт 12.1.5. пункту 12.1. статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 248012 грн. та порушення підпункту 7.7.1. та підпункту 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого підприємством завищено залишок від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

За результатами проведеної перевірки 02 лютого 2011 року Хмільницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000022301/0 від 02.02.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання по податку на прибуток на суму 248012 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 62003грн., а також податкове повідомлення-рішення № 0000032301/0 від 02.02.2011р. про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 122049 грн. (а.с.69-70).

Як вбачається з підпункту 3.1.1. пункту 3 Акту перевірки № 2-23-05459163 податковим органом встановлено заниження ДП “Уладівський спиртовий завод” валового доходу на суму 1187687 грн., у тому числі: за ІІ квартал 2008 року в сумі 365703 грн. та за ІІІ квартал 2009 в сумі 821984 грн. (а.с.16), а відтак, перевіркою до складу інших доходів віднесено кредиторську заборгованість по зобовязаннях, за якою минув строк позовної давності на суму 1187687,42 грн. Зокрема, попередньою виїзною плановою перевіркою (акт від 11.07.2008р.) визначено перелік кредиторів підприємства станом на 01.04.2008 року, який узгоджено посадовими особами підприємства, із визначенням назви кредитора та дати виникнення заборгованості.

Підставою для збільшення Державному підприємству "Уладівський спиртовий завод" грошового зобов'язання за податком на прибуток підприємств на суму 310015 гривень, що знайшло своє відображення в податковому повідомленні - рішенні № 0000022301/0 від 02 лютого 2011 року слугували висновки податкового органу стосовно того, що на обліку підприємства рахується кредиторська заборгованість по зобовязаннях з постачальниками, за якою минув термін позовної давності тривалістю у три роки, і яка не знаходиться у провадженні претензійно-позовної роботи по ряду субєктах господарювання.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановивши обставини справи, підставно застосовано до спірних правовідносин положення частини 5 статті 261, частини 2 статті 530 Цивільного Кодексу України, якими регулюються строки перебігу позовної давності по виконанню зобов'язань боржником, та зроблено обгрунтований висновок, з яким погоджується колегія Вінницького окружного адміністративного суду, що за відсутності факту предявлення кредитором вимоги провести виконання зобов'язання з оплати товару, строк виконання зобовязання з оплати товару (семиденний строк від дня предявлення вимоги кредитором) не розпочався, відповідно, і не закінчився, у зв'язку із чим у податкового органу були відсутні підстави для висновку про закінчення строку позовної давності.

Вірним є також висновок суду першої інстанції щодо необгрунтованості та протиправності дій податкового органу щодо віднесення до валового доходу суми поворотних фінансових допомог, отриманих від приватних підприємців ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у травні 2003 року, оскільки, як зазначалось вище, перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства проводилась за період з 01.04.2008 року по 30.09.2010 року.

Колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції щодо відповідності вимогам чинного законодавства податкового повідомлення-рішення № 0000032301/0 від 02.02.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування.

Так, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000032301/0 від 02.02.2011 року, суд першої інстанції виходив з того, що згідно підпункту 7.7.1 пункту та підпункту 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ДП "Уладівський спиртовий завод" здійснивши проплату за отримані товари (послуги) в сумі 122049 грн. у травні 2010 року мав право заявити суму від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування у червні 2010 року, однак заявив тільки у вересні 2010 року, пропустивши визначений термін. За вказаних обставин, суд першої інстанції вважає позицію податкового органу щодо зменшення Державному підприємству "Уладівський спиртовий завод" бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого у рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів на суму 122049 гривень законною та обґрунтованою.

Колегія суддів зважає на те, що відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість”від 03.04.97 N 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків.

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 вказаної статті, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В розумінні пункту 1.5 статті 1 Закону звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Законом України “Про податок на додану вартість” не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду. Таким чином, твердження суду першої інстанції, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення лише за останній попередній податковий період є помилковою, адже умовою бюджетного відшкодування податку згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково не взяв до уваги те, що матеріали справи свідчать про те, що позивачем по справі виконані вимоги пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”щодо порядку подання до державної податкової інспекції податкових декларацій з податку на додану вартість та розрахунків суми бюджетного відшкодування в установлені строки, обсяг податку на додану вартість підтверджений податковими накладними та фактично сплачений постачальникам товарів (робіт, послуг) складає загальну суму 122049 грн.

Колегією суддів встановлено, що під час складання податкової звітності по ПДВ за вересень 2010 року позивач формував податковий кредит за рахунок залишок відємного значення попередніх податкових періодів, а саме за рахунок сум ПДВ, сплачених контрагентам у травні 2010 року.

Виходячи з вищевикладеного, оскільки суми податкового кредиту, відображені у податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2010 року сформовані позивачем з дотриманням зазначених вище положень Закону України "Про податок на додану вартість", який діяв на час проведення перевірок, внаслідок чого висновки відповідача про зменшення Державному підприємству "Уладівський спиртовий завод" бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого у рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів на суму 122049 гривень, зроблені при неповному вивчені дійсних обставин справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Хмільницької об'єданої державної податкової інспекції Вінницької області № 0000032301/0 від 02 лютого 2011 року.

Відповідно до статті 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів дійшла висновку, що Хмільницька об'єднана державна податковою інспекцією не надала достатніх доказів правомірності податкових повідомлень - рішень № 0000022301/0 та № 0000032301/0 від 02 лютого 2011 року, а доводи апеляційної скарги відповідача були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження. .

Натомість, доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження, як наслідок, вказані в апеляційній скарзі порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, що у відповідності до положень статті 202 КАС України є підставою для скасування судового рішення з ухваленням нової постанови про повне задоволення позовних вимог з відшкодуванням позивачу судових витрат відповідно до статті 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області задовольнити частково, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Уладівський спиртовий завод" задовольнити повністю .

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Уладівський спиртовий завод" до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, - скасувати та прийняти нову .

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області № 0000022301/0 від 02 лютого 2011 року про збільшення Державному підприємству "Уладівський спиртовий завод" грошового зобов'язання за податком на прибуток підприємств на суму 310015 гривень, та податкове повідомлення-рішення Хмільницької об'єданої державної податкової інспекції Вінницької області № 0000032301/0 від 02 лютого 2011 року про зменшення Державному підприємству "Уладівський спиртовий завод" бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого у рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів на суму 122049 гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Уладівський спиртовий завод" (код ЄДРПОУ 05459163) витрати по сплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп. сплачені згідно квитанції №101571.510.1 від 08.07.2011 року.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "10" жовтня 2011 р. .

Головуючий суддя/підпис/ Боровицький О. А.

Судді/підпис/ Гонтарук В. М.

/підпис/ Драчук Т. О.

З оригіналом згідно:

секретар