Ухвала суду № 18571497, 04.10.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/6695/11

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2011 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого-судді: Боровицького О. А. ,суддів: Гонтарука В. М. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства "Парнас" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені , -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2011 року Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства “Парнас” в якому просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2010 році в сумі 5160,00 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 52,70 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що на підприємстві відповідача у 2010 році норматив для працевлаштування інвалідів складає 1 робоче місце, який відповідачем не виконаний. Оскільки до 15 квітня 2011 року відповідач самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції в сумі 5160,00 грн., нарахована пеня на суму заборгованості, розмір якої складає 52,70 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати незаконне та необгрунтоване, на його думку, судове рішення як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального права, а саме статтей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Сторони в судове засідання до суду апеляційної інстанції уповноважених представників не направили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до частини 4 статті 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провадження.

Згідно статті 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ від 21 березня 1991 року із змінами та доповненнями підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобовязані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 19 вказаного Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округляється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, зі звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік - середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства складала 15 осіб, кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів, відповідно до 4% нормативу 1 особа. Фактично інваліди на підприємстві не працювали.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме із звітів форми №3-ПН про наявність вакансій за період з січня по грудень 2010 року відповідач у 2010 році належним чином інформувало Центр зайнятості про наявність вільних робочих місць на підприємстві та потребу у направленні йому Центром зайнятості інвалідів для працевлаштування. Крім того, в лютому місяці 2010 року відповідачем направлялась на адресу позивача заява, яка зареєстрована Хмельницьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів 19.02.2010 року про потребу для працевлаштування двох інвалідів - швачок.

Отже, відповідачем були вжиті всі заходи по створенню нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% і підприємство займалось пошуком інвалідів для працевлаштування.

Згідно частини 1 статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною 2 статті 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

В матеріалах справи наявні відомості про виконання відповідачем обов'язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства "Парнас" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені , без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Головуючий суддя/підпис/ Боровицький О. А.

Судді/підпис/ Гонтарук В. М.

/підпис/ Драчук Т. О.

З оригіналом згідно:

секретар