Ухвала суду № 18571487, 29.09.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/5263/11

Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2011 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Гонтарука В. М.

суддів: Боровицького О.А., Смілянця Е.С.

при секретарі: Марчаку А.В.

за участю представників позивача: Заприводи А.М., Проскурівської К.Г.

представника відповідача: Ланчук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства "Новатор" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Новатор" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 липня 2011 року задоволено даний позов.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 29 вересня 2011 року апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі, просила вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представники позивача з вимогами апеляційної скарги не погодились, оскільки вважають, що постанова суду, прийнята за наслідками розгляду справи в суді першої інстанції, є законною та обгрунтованою, а тому просили Вінницький апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, за результатами проведеної податковим органом 31 березня 2011 року перевірки ДП "Новатор" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, на підставі матеріалів перевірки та у зв"язку із встановленими порушеннями позивачем вимог п.1.8 ст.1, п.п. 7.7.2, 7.7.10 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ДПІ у м. Хмельницькому прийнято відносно позивача податкове повідомлення-рішення від 31 березня 2011 року №0000282307/0/799.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним, оскільки відповідачем не доведено факту порушення позивачем за спірний період податкового законодавства.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про безпідставність апеляційної скарги та законність рішення суду першої інстанції, з огляду на таке.

Так, як встановлено колегією суддів під час апеляційного розгляду справи та слушно вказано судом першої інстанції, фактичною підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення та позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування ПДВ за серпень 2010 року в сумі 54146 грн., за вересень 2010 року в сумі 85418 грн., за жовтень 2010 року в сумі 1253490 грн., за грудень 2010 року в сумі 1412201 грн. слугувала відсутність (за даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) факту надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету виробником (імпортером) та факт сплати ПДВ отримувачами товарів їх постачальникам, а також взаємодія позивача з ймовірними "податковими ямами" та підприємствами - транзитерами (ТОВ "Алюпро", ТОВ "Ольга", ТОВ ВКФ "Анне ЛТД", ТОВ "Рейнбоу Технолоджіс Україна", ТОВ "Рондо", ТОВ ВП "Спецкабель").

Водночас, як з"ясовано апеляційним судом, окрім перевірки, висновки якої підлягають дослідженню, ДПІ у М.Хмельницькому було також проведено позапланові перевірки позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок у банку: у сумі 350554 грн. за серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від"ємного значення ПДВ, що декларувалось у липні 2010 року - акт про результати позапланової виїзної перевірки від 16.11.2010р. №11683/23-7/22987900; у сумі 85418 грн. за вересень, яка виникла за рахунок від»ємного значення ПДВ, що декларувалось у серпні 2010р. - довідка про результати позапланової виїзної перевірки від 17.12.2010р. №12929/23-7/22987900; у сумі 1253490 грн. за жовтень 2010р., яка виникла за рахунок від»ємного значення з ПДВ, що декларувалось у вересні 2010 року - акт про результати позапланової виїзної перевірки від 13.01.2011 року №133/23-7/22987900; у сумі 1412201 грн. за грудень 2010р., яка виникла за рахунок від"ємного значення з ПДВ, що декларувалось у листопаді 2010р. - акт про результати позапланової виїзної перевірки від 16.03.2011р. №1732/23-7/22987900. У вищезазначених актах містяться висновки про неможливість підтвердження заявлених до відшкодування сум ПДВ в зв'язку із дослідженням ланцюга постачання по основних постачальниках відповідних періодів.

Однак з такою позицією податкового органу, висловленою в актах перевірки, суд апеляційної інстанції не погоджується, зазначаючи наступне.

Як підтверджується матеріалами справи, та не спростовано відповідачем ні в судовому засіданні суду першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду справи, позаплановими виїзними перевірками не встановлено порушення позивачем ведення податкового обліку в частині визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за серпень, вересень, жовтень, грудень 2010 року та підтверджена задекларована позивачем сума податкового кредиту з ПДВ за липень, серпень, вересень, листопад 2010 року і фактична сплата постачальникам ПДВ в ціні придбання товарів. Не встановлені такі порушення і невиїзною документальною перевіркою з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за серпень, вересень, жовтень, грудень 2010 року (№2228/23-7/22987900 від 31 березня 2011 року), за результатами якої відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення.

Окрім того, вказаними матеріалами перевірок також підтверджується факт поставки товару/послуг від постачальників, факт сплати позивачем податку на додану вартість в ціні товару та факт отримання позивачем належним чином оформлених податкових накладних.

Більше того, встановлені судами обох інстанцій обставини свідчать про те, що позивач виконав вимоги Закону та ПК України щодо формування податкового кредиту та визначення від"ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за серпень, вересень, жовтень, грудень 2010 року та відповідно суми бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 2805255 грн.

При цьому колегія суддів вважає, що Хмельницьким окружном адміністративним судом вірно аргументовано свою позицію щодо відсутності будь-яких наслідків для платника податків - в даному випадку позивача - у разі не виконання свого зобов"язання зі сплати податку до бюджету контрагентом такого платника податку. Адже зазначена обставина може бути підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість лише у разі, якщо останній не виконав усіх передбачених законом умов щодо отримання такого відшкодування та не має всіх документальних підтверджень розміру свого податкового кредиту.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем неправомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 31 березня 2011 року №0000282307/0/799, що є підставою для його скасування.

Отже, доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на встановлене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства "Новатор" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкового повідомлення-рішення, - без змін

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі "04" жовтня 2011 р.

Головуючий Гонтарук В. М.

СуддіБоровицький О.А.

Смілянець Е.С.