Ухвала суду № 18571480, 29.09.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-2751/10/2470

Головуючий у 1-й інстанції: Спіжавка Г.Г.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сторчака В. Ю., Боровицького О. А.

при секретарі: Подолян Н. В.

за участю представників сторін:

апелянта - Меренчука Є.В.

позивача - Венгринюка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспеції у м.Чернівці на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.04.2011 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Колос-Захід" до державної податкової інспеції у м.Чернівці про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2010 року приватне підприємство "Колос-Захід" звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції в м.Чернівці, в якому просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення №000240231/3 та №000241231/3 від 03.04.2009р.

Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 15.04.2011 року вказаний позов задовольнив повністю.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

Зокрема, апелянт наголошує на тому, що в актах виконаних робіт, копії яких містяться в матеріалах справи, не вказано конкретний перелік здійснених господарських операцій, місце та дату проведення робіт, а також не вказано, в чому виражено зміст (результат) наданих робіт (послуг), що є порушенням ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.2.4 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88.

Крім того, на думку скаржника ДПІ у м.Чернівці, ПП "Колос-Захід" здійснювало операції з оптового продажу м'ясо-ковбасних виробів на виконання зобов'язань за договором дистрибуції від 01.04.2007р. з виробником продукції - приватним підприємством "Колос". Порушення позивачем умов договору дистрибуції стосовно рекламно-маркетингової роботи та продажу товарів у визначеному регіоні за визначеними виробником продукції цінами, здійснення витрат на послуги щодо утримання та просування товару власників роздрібних мереж відповідно до їх цінової політики, призвело до факту регулярного суттєвого зниження обсягів реалізації продукції виробництва ПП "Колос".

Апелянт зауважує, що за період з 01.07.2007р. по 30.06.2008р. обсяги реалізації товарів ПП "Колос-Захід" не збільшились ні у кількісному, ні у вартісному вимірах, а навпаки значно скоротились. Тобто, власники роздрібних мереж не збільшили обсяги закупок товарів у ПП "Колос-Захід", а навпаки, зменшили їх, що не враховано судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови.

ДПІ у м.Чернівці стверджує, що понесення підприємством вказаних вище витрат не обумовило отримання ним економічної вигоди, якою характеризується будь-яка господарська діяльність, оскільки господарські операції між позивачем та його контрагентами не є наслідком маркетингових послуг, а є наслідком виконання підприємствами взаємних зобов'язань за договорами поставки продукції, які не вплинули на просування товарів на ринку: коло покупців не збільшилось, обсяги реалізації зменшились.

Відтак, на думку апелянта, у діях ПП «Колос-Захід» відсутній причинний зв'язок між придбанням маркетингових, передпродажних, консультаційних послуг та запланованим отриманням економічної вигоди від цього придбання.

Таким чином, ДПІ у м.Чернівці звертає увагу суду на те, що позивачем не доведено під час перевірки, що ним понесені витрати на придбання результатів робіт (послуг) в межах господарських операцій у сфері передпродажних, маркетингових та мерчандайзингових заходів щодо споживання в процесі здійснення власної господарської діяльності; не доведено, що ці витрати мають зв'язок із господарською діяльністю позивача або використовуються ним з метою здійснення такої діяльності; в первинних документах не вказано конкретний перелік здійснених господарських операцій, не вказано, в чому виражено зміст (результат) профінансованих робіт (послуг).

23.09.2011 року до суду надійшли також письмові заперечення ПП "Колос-Захід", у яких підприємство посилається на правомірність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, а відтак безпідставність тверджень податкового органу. Враховуючи наведене, ПП "Колос-Захід" просило у задоволенні апеляційної скарги ДПІ у м.Чернівці відмовити, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.04.2011 року залишити без змін.

У судовому засіданні представник апелянта ДПІ у м.Чернівці вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та посилався на те, що ПП "Колос-Захід" безпідставно включено до податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму 44 294,00 грн. з вартості передпродажних, маркетингових та мерчандайзингових послуг та віднесено на валові витрати передпродажні, маркетингові та мерчандайзингові послуги в сумі 221 403,0 грн.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апелянта заперечив, а рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, працівниками податкового органу проведена виїзна планова перевірка ПП "Колос-Захід" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року, про що складено акт №3226/23-1/33616707 від 19.09.2008р.

За результатами перевірки ДПІ у м.Чернівці винесено податкові повідомлення-рішення №000240231/3 від 03.04.2009 року, яким визначено суму податкового зобов'язання та застосовано штрафну санкцію з податку на прибуток в сумі 42 883,3 грн., та №000241231/3 від 03.04.2009 року, яким визначено суму податкового зобов'язання та застосовано штрафну санкцію з податку на додану вартість в сумі 66 441,0 грн.

03.04.2009 року на підставі акту перевірки №3226/23-1/33616707 від 19.09.2008р. Державною податковою інспекцією у м.Чернівці винесено податкові повідомлення-рішення №000240231/3 та №000241231/3, якими позивачу ПП "Колос-Захід" донараховано суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 42 883,3 грн., в т.ч. штрафних санкцій у розмірі 13 281,3 грн., та податку на додану вартість у розмірі 66 441 грн., в т.ч. штрафних санкцій 22 147 грн.

Вважаючи зазначені рішення протиправними, ПП "Колос-Захід" звернувся до суду першої інстанції з вимогою про їх скасування.

В свою чергу, суд першої інстанції, при ухваленні оскаржуваної постанови та задовольняючи позов, виходив з обґрунтованості позовних вимог ПП "Колос-Захід", а відтак наявності підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

ПП "Колос-Захід" являється суб'єктом господарювання основним предметом систематичної діяльності якого є торгівля м'ясо-ковбасними виробами.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, регулюються статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутків підприємств" та статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Так, підпунктом 7.4.1 п.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (станом на момент виникнення спірних відносин), передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.1.32 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Підпунктом 5.2.1 п.5 ст.5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання податкового органу, що понесені ПП "Колос-Захід" витрати на передпродажні, маркетингові та мерчандайзингові послуги не належать до складу валових витрат, а відтак не пов'язані із господарською діяльністю позивача, оскільки як зясовано колегією суддів, основною діяльністю ПП "Колос-Захід" є оптова торгівля м'ясо-ковбасними продуктами.

Отже стратегія діяльності підприємства полягає у набутті провідних позицій на ринку м'ясо-ковбасних виробів України за рахунок завоювання прихильності споживача та набуттям статусу лідера на ринку в розрізі м'ясо-ковбасного сегменту продуктів харчування. За договором дистрибуції, укладеним позивачем з ПП "Колос" від 01.04.2007р., останній отримував від ПП "Колос" знижку в розмірі 9% і 1% бонусної винагороди від сум коштів, які надходили до позивача.

Отже чітко визначено умовами договору отримання доходу від реалізації продукції ПП "Колос". Фактично мета ПП "Колос-Захід" полягає в тому, щоб кінцевий покупець у встановленому регіоні споживав саме продукцію ПП "Колос", а для досягнення цієї мети підприємству необхідно довести до відома споживача про існування цієї продукції; викликати інтерес споживача до неї шляхом бездоганного зовнішнього вигляду, високої якості та смаку зазначеної продукції; підтримувати зацікавленість та прихильність споживача до м'ясо-ковбасної продукції саме ПП "Колос".

Дана мета може бути досягнута, в тому числі, шляхом постійного й безперебійного розміщення продукції позивача в доступних для її придбання місцях продажу. Оскільки, позивач не має власних торгівельних приміщень, та враховуючи, що ТОВ "Пакко Холдинг", ТОВ "Корпорація Пакко", ПП "Продекспорт", ТОВ "Ровекс", ТОВ "Сільпо-48", ПП "Продторг-Тернопіль", ТОВ "Торговий світ", ДП "Маркет Плазо", ТОВ "Еко", ТОВ "Фоззі-Т", ТОВ "Інтермаркет", ТОВ "Сільпо-55", ТОВ "Сільпо-65", ТОВ НВП "Аргон", Вінницька філія ДП "Гарантія Маркет", ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5 мають матеріальну базу та фактичні можливості у допомозі ПП "Колос-Захід" досягти поставленої мети шляхом постійного й безперебійного розміщення продукції на своїх торгівельних площах, позивачем були укладені відповідні договори з метою отримання певних послуг.

Зазначеними договорами обумовлено надання покупцями позивача послуг мерчандайзингу, інформаційно-консультаційних та маркетингових послуг, послуг по додатковому розміщенню продукції ПП "Колос-Захід" в торговельних площах контрагентів.

Пунктом 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, встановлено, що витрати на збут включають такі витрати, які зв'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), а саме, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), витрати на передпродажну підготовку товарів та інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

Вказане свідчить про те, що позивач, отримуючи вищезгадані послуги, використовує їх в межах своєї господарської діяльності, оскільки основними видами його діяльності є оптова та роздрібна торгівля м'ясо-ковбасними виробами.

Таким чином, всупереч твердженням апелянта, придбання маркетингових, інформаційних та інших послуг у контрагентів, яким здійснюється поставка продукції товарів ПП "Колос-Захід", безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю позивача.

Колегія суддів також критично ставиться до тверджень податкового органу щодо необхідності підтвердження передпродажних, маркетингових та мерчандайзингових послуг неналежно оформленими первинними документами.

Так, абзацом 4 пп.5.3.9 п.5.3.ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пп.7.4.5 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про додаток на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Отже, діючим законодавством не встановлено конкретного (особливого) переліку документів, ведення якого є необхідним для підтвердження витрат на послуги мерчандайзингу, інформаційно-консультаційні та маркетингові послуги.

Матеріали справи містять акти приймання-передачі наданих послуг мерчандайзингу, інформаційно-консультаційних та передпродажних послуг, підписані між ПП "Колос-Захід" та ТОВ "Пакко Холдинг", ТОВ "Корпорація Пакко", ПП "Продекспорт", ТОВ "Ровекс", ТОВ "Сільпо-48", ПП "Продторг-Тернопіль", ТОВ "Торговий світ", ДП "Маркет Плазо", ТОВ "Еко", ТОВ "Фоззі-Т", ТОВ "Інтермаркет", ТОВ "Сільпо-55", ТОВ "Сільпо-65", ТОВ НВП "Аргон", Вінницька філія ДП "Гарантія Маркет", ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5, що мають всі обов'язкові реквізити і підтверджують факт отримання послуг ПП "Колос-Захід". У відповідності до умов договорів, на підставі яких надано послуги, вбачається прямий зв'язок наданих ПП "Колос-Захід" послуг із його господарською діяльністю.

За результатами надання послуг ПП "Колос-Захід" на виконання умов вищенаведених договорів на підставі звітів контрагентів, наданих ними в довільному вигляді ПП "Колос-Захід", згідно з п.8 ст.19 Господарського кодексу України, забороняється вимагати від суб'єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом. Підписані акти приймання-передачі послуг, є достатньою підставою для віднесення витрат на ці послуги до складу валових. Факт надання таких послуг не має підтверджуватися будь-яким іншим додатковими документами.

Апелянт ДПІ у м.Чернівці також стверджує, що у бухгалтерському обліку витрати на передпродажні, маркетингові та мерчандайзингові послуги відносяться до витрат на збут. Вказані заходи при належному їх виконанні спрямовані на збільшення обсягів продажу, що у свою чергу веде до зростання доходів підприємства.

Однак, всупереч доводам апелянта, колегією суддів встановлено, що за період, що перевірявся, обсяги реалізації товарів ПП "Колос-Захід" не збільшились ні у кількісному, ні у вартісному вимірах, а навпаки значно скоротились: за 1 півріччя 2007р. складали 5184,7 тис.грн., за 2 півріччя 2007р. 5085 тис.грн., за 1 півріччя 2008р. 746,3 тис.грн.

Суд апеляційної інстанції також не бере до уваги посилання податкового органу на наявність обов'язкового позитивного результату у платника податку від використання придбаних маркетингових, інформаційних та інших послуг у контрагентів, оскільки зазначена позиція не грунтується на вимогах закону.

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України, підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тобто, господарська діяльність здійснюється на основі вільного вибору і на свій власний ризик, і лише має на меті отримання прибутку, а відповідно господарська діяльність не завжди призводить до позитивного результату та до отримання прибутку.

Закони України "Про оподаткування прибутку підприємств" та "Про податок на додану вартість" не містять жодних посилань на залежність права платника податку на податковий кредит від позитивного результату використання отриманих послуг платником у власній господарській діяльності.

Пункт 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачає вичерпний перелік витрат платника податку, що не включаються до складу валових. Серед таких обмежень, послуги, які були виключені відповідачем зі складу валових витрат ПП "Колос-Захід", відсутні. Крім того, п.5.11 ст.5 цього Закону не дозволяє встановлювати додаткові обмеження щодо віднесення до складу валових витрат платника податку крім тих обмежень, що зазначенні в Законі.

У відповідності до пп.5.4.4 п.5.4 ст.5 до складу валових витрат платника податку включаються витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта на те, що законодавство не пов'язує право підприємства з віднесення витрат до складу валових від наявності права власності на товар у такого підприємства на момент проведення передпродажних та рекламних заходів відносно відповідних товарів.

Крім того, матеріали справи містять аудиторський висновок (економічне дослідження) від 08.12.2010р., проведене на звернення ПП "Колос-Захід" "Щодо правомірності віднесення до валових витрат сплачених ПП "Колос-Захід" коштів за операціями з отримання послуг з маркетингу, інформаційно-консультаційних послуг, послуг з мерчандайзингу, послуг з передпродажної підготовки товару та правомірність віднесення до податкового кредиту сплачених сум податку та додану вартість по даних операціях в період 2007-2008 рр.".

Слід зазначити, за результатами вказаного висновку, аудитором Садовською Т.В. зроблено висновки про правомірність віднесення до валових витрат та податкового кредиту по ПДВ ПП "Колос-Захід" вартості послуг з маркетингу, інформаційно-консультаційних послуг, послуг з мерчандайзингу, послуг з передпродажної підготовки товару.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про необхідність скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Чернівецький окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспеції у м.Чернівці залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.04.2011 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 04 жовтня 2011 року .

Головуючий /підпис/< Список >Смілянець Е. С.

Судді/підпис/< Список >Сторчак В. Ю.

/підпис/< Список >Боровицький О. А.

Копія вірна

Секретар: