Ухвала суду № 18571479, 29.09.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/539/11

Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сторчака В. Ю., Боровицького О. А.

при секретарі: Подолян Н. В.

за участю представників сторін:

апелянта - ОСОБА_2

<Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.03.2011 року у справі за адміністративним позовом Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2011 року Шепетівська обєднана державна податкова інспекція звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.03.2011 року вказаний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

Зокрема, апелянт посилалась на неналежне повідомлення її про день та час розгляду справи, у звязку з чим остання не мала можливості в повній мірі скористатись своїми правами на судовий захист.

Крім того, 06.09.2011 року до суду надійшли доповнення до апеляційної скарги СПД ОСОБА_3, у яких скаржник посилається на необґрунтованість та безпідставність тверджень суду першої інстанції стосовно наявності податкового боргу, оскільки зазначене спростовується наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити шляхом скасування постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.03.2011 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача Шепетівської ОДПІ у судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача та думку представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3, як субєкт підприємницької діяльності - фізична особа зареєстрована виконавчим комітетом Шепетівської міської ради 04.06.2008 року, номер запису про включення відомостей про фізичну особу-підприємця до ЄДР 26740000000003472, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця №НОМЕР_1. СПД-фізична особа ОСОБА_3 взята на податковий облік Шепетівської ОДПІ 05.06.2008 року за №7973-м.

Як досліджено з матеріалів справи, у скаржника СПД ОСОБА_3 станом на 20.12.2010 року утворилась заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 99062,40 грн. (99048,66 грн. - недоїмка, та 13.74 грн. - пеня).

Вказана заборгованість виникла внаслідок порушення СПД ОСОБА_3 вимог п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 року (далі- Закон), а саме допущено неперерахування утриманих сум податку з доходів фізичних осіб до бюджету у 2009 році в сумі 99048,66 грн..

Факт порушення зафіксовано в акті перевірки від 15.10.2010 року №2061/17-020 „Про результати виїзної планової документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обовязкових платежів) субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 за період з 05.06.2008 року по 30.06.2010 року та підтверджується довідкою про стан заборгованості, податковим повідомленням-рішенням форми "Р" від 21.10.2010року №0000871702/0/10148 (отримане відповідачем 21.10.10р.).

Саме непогашення СПД ОСОБА_3 заборгованості в добровільному порядку, слугувало підставою для звернення податкового органу до суду першої інстанції з вимогою про стягнення 99062,40 грн. заборгованості по податку з доходів фізичних осіб.

В свою чергу, суд першої інстанції, при ухваленні оскаржуваної постанови та задовольняючи позов, виходив з обґрунтованості позовних вимог податкового органу, а відтак наявності підстав для стягнення зазначених коштів.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Пунктом 3 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" передбачено обов`язок платників податків у встановлені законами терміни сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів), до яких у відповідності до пп.1, 4 ст.14 цього Закону належить податок з доходів фізичних осіб та податок на додану вартість.

Положеннями п.1 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на державні податкові інспекції в районах у містах покладено функцію здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до підпункту "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (надалі - Закон № 2181), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно із пп.7.1.3 п.7.1 ст.7 Закону № 2181, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Пунктом 6.1 ст.6 Закону № 2181, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що у разі, коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Зі змісту пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 2181 випливає, що перешкодою для набуття податковим зобов`язанням статусу узгодженого у день отримання відповідного податкового повідомлення-рішення може бути лише подання скарги про перегляд цього рішення до контролюючого органу, право подання якої надано платнику податків підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи відсутні відомості про оскарження СПД ОСОБА_3 податкового повідомлення-рішення №0000871702/0/10148 від 21.10.2010року в апеляційному або судовому порядку.

Положеннями підпункту 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181 встановлено, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником у строки, визначені цією статтею, визначається сумою податкового боргу платника податків.

Колегія суддів констатує, що Шепетівською ОДПІ було вжито усіх необхідних заходів, направлених на погашення боргу, які, однак, не призвели до погашення апелянтом СПД ОСОБА_3 податкового боргу в сумі 99062,40 грн., наявність якого підтверджується актом перевірки, довідкою про стан заборгованості, податковим повідомленням-рішенням форми "Р" від 21.10.2010року №0000871702/0/10148.

Статтею 11 Закону України “Про систему оподаткування”, чинному на час прийняття оскаржуваної постанови, передбачено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів відповідно до законів України.

Відповідно до п.п.1, 2, 6 ч.1 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), забезпечують облік платників податків, інших платежів, обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених законодавчими актами України за порушення податкового законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірність та обґрунтованість позовних вимог Шепетівської ОДПІ про стягнення з апелянта СПД ОСОБА_3 податкового боргу в загальній сумі 99062,40 грн.

Суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання апелянта - СПД ОСОБА_3 щодо неналежного повідомлення останньої про день та час розгляду справи, оскільки матеріали справи містять докази, що судом першої інстанції вживались всі необхідні заходи для вчасного повідомлення скаржника про день та час розгляду справи.

Не заслуговують на уваги також твердження скаржника щодо невідкладення судом першої інстанції розгляду справи, оскільки враховуючи факт належного повідомлення скаржника про день та час розгляд справи, а також те, що зазначена справа і так неодноразово відкладалась, суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення діяв у повній відповідності до приписів КАС України, зокрема згідно з ч.1 ст. 122 КАС України.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Хмельницький окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.03.2011 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 04 жовтня 2011 року .

Головуючий /підпис/< Список >Смілянець Е. С.

Судді/підпис/< Список >Сторчак В. Ю.

/підпис/< Список >Боровицький О. А.

Копія вірна

Секретар: