Ухвала суду № 18571258, 12.09.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2011 р. Справа № 32001/10

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Дяковича В.П., Яворського І.О.,

при секретарі судового засідання Наконечній М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2010 року по справі за позовом приватного підприємства «Аграрна компанія 2004» до державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

В С Т А Н О В И Л А :

ПП «Аграрна компанія 2004» 17.05.2010 року звернулось до належного суду із зазначеним вище позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області від 05.05.2010 року № 0000022200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача в сумі 986759 грн.

В обґрунтування вимог вказує на те, що посадовими особами державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області відносно позивача було прийнято оспорюване рішення за порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Таке рішення відповідача позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, тому що посадовими особами державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області була нарахована пеня за порушення строків відстрочення поставки товару за контрактом в період коли спір вирішувався в суді за позовом позивача до сторони контракту, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у якій зазначено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені ст. ст. 1, 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2010 року позов задоволено. Суд виходив з того, що оскільки представники відповідача не надали доказів у судовому засіданні в підтвердження обставин для поновлення строків передбачених статтями 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» як це передбачено ч. 3 ст. 4 цього Закону, то рішення відповідача про нарахування пені позивачу не відповідає вимогам Закону, тому його необхідно вважати неправомірним, та скасувати.

Не погодившись із зазначеними судовим рішенням ДПІ у Волочиському районі Хмельницької області подала апеляційну скаргу з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким в позові відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на подібні обставини, що викладені в запереченні на адміністративний позов.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що посадовими особами відповідача 20 квітня 2010 року було проведено планову виїзну перевірку позивача як субєкта підприємницької діяльності, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року. За результатами проведення планової виїзної перевірки діяльності позивача, посадовими особами відповідача складено акт перевірки від 20 квітня 2010 року № 98/23/33007579 про результати проведення виїзної планової перевірки приватного підприємства «Аграрна Компанія 2004» с. Попівці Волочиського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 33007579, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року. Перевіркою позивача від 20 квітня 2010 року відповідачем було встановлено, що позивачем порушено вимоги ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23 вересня 1994 року, тобто порушено строки здійснення імпортних операцій при виконанні умов контракту з Компанією «U. S. Aq Supply, LLC».

Оскільки позивач допустив зазначені порушення, на підставі акту перевірки від 20 квітня 2010 року, відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05 травня 2010 року № 0000022200 в сумі 986759 грн., тобто нараховано пеню за період з 20.08.2008 року по 14.08.2009 року.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Судом першої інстанції вірно встановлено те, що порушення строків відстрочення тобто перевищення 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, повинно бути закладено порушником у змісті контракту без відповідного висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, або допущено в послідуючому при виконанні контракту також без відповідного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені ст. ст. 1, 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

Позивачем 11 лютого 2008 року укладено контракт купівлі-продажу товару з Компанією «U. S. Aq Supply, LLC» № 7 згідно п. п. 1, 2 якого продавець - Компанія «U. S. Aq Supply, LLC» продає, а покупець - приватне підприємство «Аграрна Компанія 2004» с. Попівці Волочиського району Хмельницької області купує на умовах FCA Німечинна, Бремергафен (ІНКОТЕРМС 2000) сільськогосподарську техніку, зазначену в додатку № 1 до договору на загальну суму 806000 доларів США, продавець зобовязувався поставити товар позивачу до 31 березня 2008 року.

На виконання умов контракту позивач платіжним дорученням № 1 від 21 лютого 2008 року перерахував продавцю 690300 доларів США, Компанія «U. S. Aq Supply, LLC» в порушення умов контракту передала позивачу як покупцю товар лише на суму 433400 доларів США, внаслідок чого у продавця виникла заборгованість перед позивачем у сумі 256900 доларів США, тому позивач на підставі п. 10 контракту звернувся до Міжнародного арбітражного суду Міжнародної торгової палати з позовною заявою про стягнення основної суми боргу та пені. В подальшому позивач та фірма «ФХУ КЕСАР» уклали між собою угоду № 1/15-01-09 від 15.01.2009 року і додаток до угоди від 15.02.2009 року, згідно яких фірма «ФХУ КЕСАР» прийняла на себе право вимоги від боржника за контрактом - Компанії «U. S. Aq Supply, LLC» боргу в сумі 256900 доларів США та нарахованої пені, а також зобовязалась сплатити позивачу 256900 доларів США в строк до 31 серпня 2009 року.

З аналізу наведеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що станом на 18.08.2009 року у позивача був відсутній борг згідно контракту № 7 від 11 лютого 2008 року.

Всупереч наведеному вище, відповідачем проведено нарахування пені позивачу у період з 20.08.2008 року (21 лютого 2008 року дата перерахування коштів позивачем в сумі 690300 доларів США за контрактом - плюс 180 днів згідно ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті») по 14.08.2009 року (дата перерахування коштів фірмою «ФХУ КЕСАР» позивачу за угодою № 1/15-01-09 від 15.01.2009 року і додатком до неї від 15.02.2009 року), що суперечить вимогам ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», тобто у період коли справа за позовом позивача перебувала у суді, так як позов поданий 21.07.2008 року.

Враховуючи межі застосування ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та принцип превалювання спеціальної норми над загальною, судова колегія дійшла висновку про те, що положення означеного Закону № 2181 є спеціальною нормою у галузі податкового законодавства, а ГК України - загальною. Відповідно загальні норми можуть бути застосовані лише щодо питань неврегульованих спеціальною нормою права.

Отже, безпідставними слід вважати посилання позивача на те, що в даному випадку необхідно керуватися ст.250 Господарського кодексу України.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області залишити без задоволення, постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2010 року по справі № 2а-3581/10/2270, без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді В.П. Дякович

І.О. Яворський.