Постанова № 18570383, 29.09.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2011 р. Справа №2а- 6065/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Бондаренко Ю.В.,

за участі сторін:

представника позивача - Носова К.В.,

представника відповідача - Гадяцької Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой Монтаж" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорстрой Монтаж", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова, в якому просить суд, з урахуванням уточнень, скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова від 18.10.2010 року №0000192301/0, від 27.12.2010 року №0000192301/1, від 12.03.2011 року №0000192301/2, від 30.05.2011 року №0000192301/3 про визначення ТОВ "Дорстроймонтаж" податкового зобов'язання по ПДВ у сумі 943467,00 грн. (сума податку - 628978,00 грн., штрафні санкції - 314489,00 грн.); скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова від 18.10.2010 року №0003541702/0, від 27.12.2010 року №0003541702/1, від 12.03.2011 року №0003541702/2, від 30.05.2011 року №0003541702/3 про визначення ТОВ "Дорстроймонтаж" податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 11785,92 грн. (сума податку - 3928,64 грн., штрафні санкції - 7857,28 грн.). Посилаючись на факти викладені в позовній заяві, позивач просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, з підстав викладених в письмових запереченнях, які приєднані до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорстрой Монтаж" зареєстроване як юридична особа, знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Московському районі м. Харкова, та є платником податку на додану вартість.

Відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року.

За наслідками перевірки було складено акт перевірки №8966/23/32796896 від 04.10.2010 року, згідно висновків якого були встановлені з боку позивача наступні порушення:

- пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого безпідставно віднесено до складу податкового кредиту 628978,00 грн., у т.ч. за червень 2009 року в сумі 3986,00 грн., за березень 2010 року на 330946,00 грн., за квітень 2010 року на 217040,00 грн., за травень 2010 року на 63657,00 грн., за червень 2010 року на 13349,00 грн.;

- пп.4.2.1, пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.1.15 ст.15 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого не утримано та не перераховано податку з доходів фізичних осіб у періоді з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року у сумі 3928,64 грн.

На підставі зазначених висновків, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення №0000192301/0 від 18.10.2010 року, про визначення ТОВ "Дорстроймонтаж" податкового зобов'язання по ПДВ у сумі 943467,00 грн. (сума податку - 628978,00 грн., штрафні санкції - 314489,00 грн.) та №0003541702/0 від 18.10.2010 року про визначення ТОВ "Дорстроймонтаж" податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 11785,92 грн. (сума податку - 3928,64 грн., штрафні санкції - 7857,28 грн.).

Не погодившись з зазначеними податковим повідомленнями-рішеннями, позивач подав первинну скаргу до відповідача, за результатами розгляду якої, було прийняте рішення від 22.12.2010 року №15867/10/25-012, яким податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга - без задоволення.

На підставі зазначеного рішення відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення №0000192301/1 та №0003541702/1 від 27.12.2010 року.

Позивач, не погодившись з зазначеним рішенням, подав повторну скаргу до ДПА України у Харківській області, за результатами розгляду якої було прийняте рішення від 21.02.2011 року №690/10/25-103, яким податкові повідомлення-рішення №0000192301/0, №0003541702/0 від 18.10.2010 року та №0000192301/1, №0003541702/1 від 18.10.2010 року, а також рішення від 27.12.2010 року №14152/10/25-010 залишені без змін, а скарга - без задоволення.

На підставі зазначеного рішення відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення №0000192301/2 та №0003541702/2 від 12.03.2011 року, не погодившись з яким, позивач подав повторну скаргу до ДПА України, рішенням якої №86/6/25-0115 від 10.05.2011 року оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга - без задоволення.

Відповідачем, на підставі зазначеного рішення відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення №0000192301/3 та №0003541702/3 від 30.05.2011 року

Перевіривши оскаржувані податкові повідомлення-рішення, ДПІ у Московському районі м. Харкова, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Як вбачається з акту перевірки №8966/23/32796896 від 04.10.2010 року, ТОВ "Дорстрой Монтаж", згідно з даними Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України виявлені розбіжності між податковим кредитом, задекларованим ТОВ "Дорстрой Монтаж" у березні - квітні 2010 року, та податковими зобовязаннями, задекларованими його контрагентами ТОВ "ТД "Стенсіс", ПП "Співдружність-Кентавр" ПП "Торгова фірма "Агроеліта".

Позивачем було включено до складу податкового кредиту у березні 2010 року на підставі податкової накладної від 31.03.2010 року №94 суму ПДВ 330946,47 грн. з придбання у ПП "Співдружність-Кентавр" робіт з ремонту автомобільної дороги М-06 Київ-Чоп.

З акту перевірки вбачається, що згідно з інформацією ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 31.08.2010 року №64579/7/23-513/23 та від 23.09.2010 року №73476/23-513 фактична адреса ПП "Співдружність-Кентавр" не встановлена, юридична адреса - адреса масової реєстрації; основний вид діяльності - будівництво будівель. ДПІ у Приморському районі м. Одеси складено акт від 16.09.2010 року №1416/23-4/35819313 про неможливість проведення перевірки, оскільки підприємство не знаходиться за місцезнаходженням. Податкова звітність з ПДВ за березень 2010 року ПП "Співдружність-Кентавр" не визнана як податкова декларація (має статус "до відома"). Основні засоби за даними декларації з податку на прибуток у ПП "Співдружність-Кентавр" відсутні, додаток К 1/1 до декларації з податку на прибуток не надавався. Значення в рядках 4.10 "Витрати на поліпшення основних фондів" та 07 "Сума амортизаційних відрахувань" декларацій відсутні. Згідно з розрахунком комунального податку загальна чисельність працюючих за 2 квартал 2010 року складає дві особи. В акті перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 31.08.2010 року №64579/7/23-513/23 зазначено, що враховуючи те, що у ПП "Співдружність-Кентавр" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням згідно з частинами 1, 5 ст.203, пунктами 1, 2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України угоди за березень 2010 року з ТОВ "Дорстрой Монтаж" мають ознаки нікчемності. Станом на дату розгляду скарги згідно з даними Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України в розрізі контрагентів декларація з ПДВ за березень 2010 року ПП "Співдружність-Кентавр" прийнята 01.10.2010 року надана платником до податкової інспекції, але податкові зобов`язання з ПДВ у розмірі 330946,47 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Дорстрой Монтаж" не задекларовані. Документи, що підтверджують взаємовідносини ТОВ "Дорстрой Монтаж" з підприємством ПП "Співдружність-Кентавр", вилучені УБОЗ ГУМВС України в Харківській області протоколом вилучення від 09.04.2010 року. На запит ДПІ у Московському районі м. Харкова від 25.08.2010 року №3249/9/23-119 про надання для проведення перевірки вилучених документів УБОЗ ГУМВС України в Харківській області листом від 06.09.2010 року №111/13-9075/04 повідомлено, що всі вилучені документи направлені до Генеральної прокуратури України для приєднання до матеріалів кримінальної справи №49-1522. До Генеральної прокуратури України було направлено лист №11782/10/23-116 від 20.09.2010 року з проханням надати на адресу ДПІ у Московському районі м. Харкова завірені копії вилучених документів отриманих від УБОЗ ГУМВС України в Харківській області, але відповіді не отримано.

Також судом встановлено, що ТОВ "Дорстрой Монтаж" у березні-квітні 2010 року включило до складу податкового кредиту суму ПДВ з придбання у ПП "ТД "Стенсіс" товарів (світильники, комплектуючі).

Як вбачається з акту перевірки, згідно з інформацією ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 27.08.2010 року №13727/7/23-8010 ТОВ "ТД "Стенсіс" відноситься до переліку платників високого ризику та декларації за березень 2010 року визнані недійсними і присвоєно статус "невизнання поданої звітності як податкової декларації". Основні засоби за даними декларації з податку на прибуток у ПП "Співдружність-Кентавр" відсутні, додаток К 1/1 до декларації з податку на прибуток не надавався. Значення в рядках 4.10 "Витрати на поліпшення основних фондів" та 07 "Сума амортизаційних відрахувань" декларацій відсутні. Згідно з розрахунком комунального податку загальна чисельність працюючих за 2 квартал 2010 року складає 2 особи. Згідно з даними Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України в розрізі контрагентів ПП "ТД "Стенсіс" податкові декларації з податку на додану вартість за березень - квітень 2010 року до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва не надані та податкові зобовязання не задекларовані. ТОВ "Дорстрой Монтаж" не надано до перевірки та до розгляду первинної і повторної скарг документи, які б свідчили про транспортування, зберігання та використання товарів у господарській діяльності підприємства.

Крім того, позивачем у квітні 2010 року було включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суму 63357,17 грн. на підставі податкових накладних від 30.04.2010 року №64, №65 з отримання у ПП "ТФ "Агроеліта" з придбання послуг машино-механізмів.

З акту перевірки вбачається, що згідно з актом ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 17.11.2010 року №11979/1800/32762799 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.04.2010 року встановлено, що на підприємстві рахується одна особа (директор підприємства). Додаток К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємство не подавало, що свідчить про відсутність основних засобів та залишків товарів, розрахунок з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів за 2010 рік до органів податкової служби не подавались. Згідно з даними Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України в розрізі контрагентів податковій декларації по ПДВ за квітень 2010 року ПП "ТФ "Агроеліта" визначено статус "до відома". В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Також судом встановлено, що у періоді що перевірявся, позивач отримав товарно-матеріальні цінності від Підприємства "А плюс Б" Харківського Відділення Всеукраїнської Громадської Організації "Союз Організацій Інвалідів України" на загальну суму 23914,13 грн. Як вбачається з пояснень директора зазначеного підприємства - ОСОБА_3 вказана фірма була оформлена на його імя за винагороду. Оформленням усіх документів, які повязані з реєстрацією та веденням господарської діяльності підприємства "А плюс В" ХО СОІУ, займався приятель. Про ведення фінансово-господарської діяльності даного підприємства йому не відомо. Документи, що підтверджують отримання товару, підписані ОСОБА_3 На підставі вищевикладеного, в акті перевірки зроблено висновок, що документи отримані від Підприємства "А плюс Б" Харківського Відділення Всеукраїнської Громадської Організації "Союз Організацій Інвалідів України", в порушення пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.7, 2.12, 2.13, 2.14, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та п.18 Наказу ДПА Україні від 30.05.1997 року за № 165 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97р. за №233/2037, не спричиняють реального настання правових наслідків, не можуть бути основою для податкового обліку та подальшого декларування податкових показників з податку на прибуток підприємства та ПДВ, у звязку з чим податковий кредит, сформований позивачем за червень 2009 року від операцій з придбання ТМЦ у Підприємства "А плюс Б" Харківського Відділення Всеукраїнської Громадської Організації "Союз Організацій Інвалідів України" на загальну суму ПДВ 3985,69 грн., в порушення пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР, (далі - Закон №168/97-ВР) не підтверджено відповідними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону №168/97-ВР визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках, оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом та одночасно розрахунковим документом. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобовязань із сплати податків.

На підставі п.7.1 ст.7 Закону №168/97-ВР, поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару та є підставою для нарахування податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що у позивача були в наявності податкові накладні, на підставі яких був сформований податковий кредит за період, що перевірявся.

Між тим, суд зазначає, що наявність у ТОВ "Дорстрой Монтаж" податкових накладних є обовязковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки підставою для виникнення права на податковий кредит є, зокрема, виникнення обєкту оподаткування, та реальність господарських операцій, на підставі яких сформовано податковий кредит.

Пунктом 7.5 ст.7 зазначеного Закону передбачено, що датою виникнення платника податку в оплату податку товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається із матеріалів справи, під час здійснення своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ "ТД "Стенсіс", ПП "Торгова фірма "Агроеліта" та ПП "Співдружність-Кентавр", в сукупності свідчать про відсутність правових підстав для формування ТОВ "Дорстрой Монтаж".

Податковим органом ставиться під сумнів реальність господарських операцій позивача з названими контрагентами, у звязку з відсутністю документів та ресурсів, що підтверджують можливість виконання таких операцій контрагентами позивача.

Крім цього, ТОВ "Дорстрой Монтаж" не має належним чином оформлених первинних документів, отриманих від Підприємства "А плюс Б" Харківського Відділення Всеукраїнської Громадської Організації "Союз Організацій Інвалідів України".

У відповідності до статей 3 та 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарський операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарський операцій (ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Здійснення поставки товару на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік

Таким чином, суд дійшов висновку, що у періоді, що перевірявся, позивачем по справі завищено податковий кредит з податку на додану вартість шляхом включення до складу податкового кредиту витрат за операціями позивача з ТОВ "ТД "Стенсіс", ПП "Торгова фірма "Агроеліта", ПП "Співдружність-Кентавр" та Підприємства "А плюс Б" Харківського Відділення Всеукраїнської Громадської Організації "Союз Організацій Інвалідів України".

Щодо правильності нарахування та перерахування податку з доходів фізичних осіб позивачем, судом встановлено наступне.

ТОВ "Дорстрой монтаж" є субпідрядником згідно з договором від 12.06.2009 року, укладеним з юридичною особою "Онур Тааххут Ташимаджелик ве Тіджарет Лімітед Ширкеті" (Турція) - генеральний підрядник, що діє в Україні через своє постійне Представництво (Рівненська обл., Корецький район, с. Жадківка). Генеральний підрядник є виконавцем підряду державної служби автомобільних доріг в Україні (Укравтодор) - замовник. Згідно з цим договором субпідрядник ТОВ "Дорстрой монтаж" зобовязується виконати власними силами та засобами в обумовлені строки комплекс будівельно-монтажних робіт по освітленню автодороги Київ-Чоп в Україні.

Також судом встановлено, що позивач, згідно з договором від 19.06.2009 року, укладеним з юридичною особою "Тодіні Кострукціоні Дженералі С.П.А" (Італія) - підрядник, що діє в Україні через своє Представництво (м. Рівне). Підрядник є виконавцем підряду державної служби автомобільних доріг в Україні (Укравтодор) - замовник. Згідно з цим договором Субпідрядник ТОВ "Дорстрой монтаж" зобовязується виконати роботи по ремонту автодороги Київ-Чоп. Для виконання будівельно-монтажних робіт згідно з вищевказаними договорами, ТОВ "Дорстрой монтаж" було укладено договори підряду з фізичними особами (бетонники, водії) та згідно з наказами по підприємству ці фізичні особи направлялись у відрядження у м. Рівне (Представництво "Тодіні Кострукціоні Дженералі С.п.А") та Рівненську область (Представництво "Онур Тааххут Ташимаджелик ве Тіджарет Лімітед Ширкеті"). Деякі фізичні особи ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 направлялись у відрядження до складання договору підряду, а саме, договори підряду з цими фізичними особами були укладені 10.08.2009 року, але у відрядження ці фізичні особи були направлені 05.08.2009 року (термін відрядження з 05.08.2009 року по 07.08.2009 року). ТОВ "Дорстрой монтаж" після підписання акту виконаних робіт, виплачує фізичній собі винагороду згідно з актом виконаних робіт та додатково проводить відшкодування добових та вартості проїзду на підставі авансових звітів та посвідчень про відрядження. Договір підряду належить до цивільно-правових договорів та на фізичних осіб, які працюють за договорами підряду, не поширюється трудове законодавство. Відшкодування добових витрат та витрат на проїзд є додатковим благом, яке надається юридичною особою, що не є працедавцем платника податків, та підлягає оподаткуванню за ставкою 15%.

Главою 61 Цивільного Кодексу України врегульовані загальні засади підряду, та визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Договір підряду - це цивільно-правовий договір, взаємини за яким регулюються ЦКУ. Громадяни, які працюють за договором підряду, є підрядниками, а не працівниками підприємства.

Суд зазначає, що на фізичних осіб, які працюють за договорами підряду не поширюються норми трудового законодавства, зокрема норми статті 121 КЗпП "Гарантії і компенсації при службових відрядженнях".

Згідно зі статтею 121 КЗпП гарантії і компенсації при службових відрядженнях»та згідно з Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням роботодавця на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи, то підрядники не мають права на відшкодування витрат і отримання інших компенсацій у зв'язку зі службовими відрядженнями, їм не виплачуються добові витрати, не відшкодовуються вартість проїзду до місця призначення, витрати на найм житлового приміщення. Також, поїздка фізичної особи, яка працює за договором підряду, не може вважатися службовим відрядженням, оскільки це поїздка не працівника підприємства, а підрядника, який не перебуває з підприємством у трудових відносинах і не підпорядковується його внутрішньому трудовому розпорядку.

Відповідно до абз.1 Загальних положень Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №59 від 13.03.1998 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 року за N218/2658) службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням роботодавця на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Поїздка фізичної особи, яка працює за договором підряду, не може вважатися службовим відрядженням, оскільки це поїздка не працівника підприємства, а підрядника, який не перебуває з підприємством у трудових відносинах і не підпорядковується його внутрішньому трудовому розпорядку. Тобто підрядники не мають права на відшкодування витрат і отримання інших компенсацій у зв'язку зі службовими відрядженнями, їм не виплачуються добові витрати, не відшкодовуються вартість проїзду до місця призначення та назад, витрати на найм житлового приміщення. Відшкодування добових витрат та витрат на проїзд підрядникам є додатковим благом, яке надається юридичною особою, що не є працедавцем платника податків та підлягає оподаткуванню за ставкою 15%.

Пунктом 1.15 ст.15 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" встановлено, що податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до п.п.4.2.1, п.4.2 ст.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Згідно з пп.4.2.9 "г" п.4.2 ст.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом.

Підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до пп.17.1.3 п.17.1. ст.17 вказаного Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, в порушення пп.4.2.1, пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.1.15 ст.15 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" позивачем не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб у періоді з серпня 2009 року по червень 2010 року у сумі 3928,64 грн. із сум добових витрат та витрат на проїзд, що були безпідставно виплачені фізичним особам (підрядникам), які не є робітниками підприємства у загальній сумі 26190,92 грн.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За зазначених обставин, суд, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідають зазначеним вище критеріям, а тому не підлягають скасуванню.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой Монтаж" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова в повному обсязі виготовлена 04 жовтня 2011 року.

Суддя Котеньов О.Г.