Ухвала суду № 18569902, 29.09.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/637/11

Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Матохнюка Д.Б., Совгири Д.І. <Довідник >

при секретарі: Семеновій Г.В.

за участю представників сторін:

позивача: Ящук С.В.

відповідача (апелянта): Баляндра В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ізяславської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" до Ізяславської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про винання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Україна" звернулось до суду з позовом до Ізяславської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про скасування податкового повідомлення-рішення №0052061701/3 від 22.10.2010 року, яким визначено податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 289375,2 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 96458,4 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 192916,8 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2011 року зазначені позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням Ізяславська МДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник СТОВ "Україна" проти доводів апеляційної скарги заперечив, у звязку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачем проведена планова виїзна перевірка СТОВ "Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007р. по 31.12.2009р. та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 31.12.2009р., за результатами якої складено акт №86-23/1-30801165 від 16.03.2010р.

У висновках акту перевірки, з поміж іншого, зафіксовано, що позивачем у порушення п.п.1.2, пп.1.15, пп.1.18, пп.1.28 ст.1, пп.3.4 ст.3, пп.7.1 ст.7 ст.16, ст.17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-ІV від 22.05.2003р. не утримано та не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 113820,91 грн. з отриманого рухомого майна (паливно-мастильних матеріалів та міндобрив) в обмін на корпоративні права товариства від фізичної особи-засновника ОСОБА_4.

На підставі акта перевірки відповідачем 29.03.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0052061701/0, яким визначено податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 341462,73 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 113820,91 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 227641,82 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Ізяславської міжрайонної ДПІ, ДПА у Хмельницькій області, ДПА України. За результатами розгляду скарг позивача, рішенням Ізяславської МДПІ №3250/7/17-023 від 28.05.2010р. податкове повідомлення-рішення залишене, а скарга товариства без задоволення. Рішенням ДПА у Хмельницькій області від 30.07.2010р. №12656/10/25-036 скасовано податкове повідомлення-рішення Ізяславської МДПІ від 29.03.2010р. №0052061701/0 в частині 17362,51 грн. донарахованого податку з доходу фізичних осіб і 34725,02 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції (при визначенні бази оподаткування безпідставно застосовано коефіцієнт, встановлений п.3.4 ст.3 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб") і рішення Ізяславської МДПІ від 28.05.2010р. №3250/7/17-023, що прийняте за розглядом первинної скарги, в зазначеній частині та прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.08.2010р. №0052061701/2. Рішенням ДПА України від 08.10.2010р. №10418/6/25-0315 повторну скаргу СТОВ "Україна" залишено без задоволення, у звязку з чим Ізяславською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.10.2010р. №0052061701/3, яке і є предметом даного позову.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що внесення засновником СТОВ "Україна" ОСОБА_4 майна в статутний фонд є операцією, повязаною з придбанням інвестиційного активу, а не отриманням інвестиційного прибутку, а тому не підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи статутний капітал СТОВ "Україна" відповідно до установчих документів на момент його створення (28.01.2000 року) складав 10000 грн. Протоколом загальних зборів СТОВ "Україна" від 15.02.2008 року №2 прийнято рішення про затвердження нової редакції статуту, створення статутного фонду в сумі 700000 грн.

З цією метою фізичною особою ОСОБА_4, засновником СТОВ "Україна" були здійснені операції з внесення майна до статутного фонду юридичної особи-резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права. Так, до статутного фонду ОСОБА_4 було внесено добрива та пальне, а саме: відповідно до договору безвідсоткової позички від 02.01.2008 року, актів прийому - передач від 02.01.2008р. - нітроамофоску в кількості 3000 кг, від 02.02.2008р. нітроамофоску в кількості 64300 кг аміачну селітру в кількості 32472 кг, від 04.04.2008р. - сульфат амонію в кількості 3800 кг, від 15.04.2008р. - дизельне паливо в кількості 22301л, від 17.04.2008р. - аміачну селітру в кількості 99528 кг та КАС 30000л. Зазначені товарно-матеріальні цінності обліковуються по СТОВ "Україна" як внески до статутного фонду.

Висновок відповідача про те, що отриманий платником податку дохід має бути оподаткований за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, на думку колегії суддів апеляційного суду, є невірним.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що передане засновником СТОВ "Україна" ОСОБА_4 майно є вкладом до статутного капіталі СТОВ "Україна" в розумінні ст. 13 Закону України "Про господарські товариства".

Згідно п.п. 9.6.2 п. 9.6 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права вважаються придбанням інвестиційного активу.

Тобто, внесення ОСОБА_4 до статутного фонду майна: мінеральних добрив та пального якраз і є операцією з придбанням інвестиційного активу, а не продажем майна або обміном обєктами майна, що регламентується ст. 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" .

Отримані засновником товариства в обмін на таке майно корпоративні права не відповідають визначенню оподаткованого доходу в розумінні п. 1.2 та 1.6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", оскільки є інвестиційним активом, який обкладається податком з доходів фізичних осіб в особливому порядку: при отриманні інвестиційного активу фізична особа несе витрати, що дорівнюють вартості внесеного до статутного фонду майна, а обєкт обкладання податком з доходів фізичних осіб у неї виникне тільки в разі продажу (відчуження) цього інвестиційного активу в майбутньому ( п.п. 4.2.13 п. 4.2 ст. 4, п.п. 9.6.2 та 9.6.6 п. 9.6 ст. 9 Закону).

Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів вважає, що донарахування відповідачем суми податку з доходів фізичних осіб по операції з внесення до статутного фонду майна на суму 643056 грн. здійснено неправомірно, оскільки до спірних правовідносин ст. 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" застосуванню не підлягає.

Таким чином, прийняте відповідачем спірне податкове повідомлення-рішення №0052061701/3 від 22.10.2010 року підлягає скасуванню.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги Ізяславської МДПІ не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Ізяславської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2011 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 04 жовтня 2011 року .

Головуючий /підпис/ Курко О. П.

Судді/підпис/ Матохнюк Д.Б.

/підпис/ Совгира Д. І.

З оригіналом згідно:

секретар