Головуючий у 1 інстанції -
Суддя-доповідач - Яманко В.Г.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2011 року справа №2а-5082/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді
суддів Казначеєва Е.Г. , Васильєва І. А.
розглянувши в порядку письмового провадження
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Свердловську
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від7 липня 2011 року
по адміністративній справі№ 2а-5082/11/1270 (суддя Ковальова Т. І.)
за позовомДержавного підприємства «Свердловантрацит»
доДержавної податкової інспекції в м. Свердловську
провизнання незаконними дій, зобовязання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
Державне підприємство «Свердловантрацит» звернулося 16 червня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (арк. спр. 3-6) до державної податкової інспекції в м. Свердловську про: 1) визнання незаконними дій відповідача про розподіл сплачених позивачем сум згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу за договором № 8 від 26 квітня 2006 року про реструктуризацію податкових зобовязань, які виникли у результаті проведення розрахунків згідно ПКМУ від 22 травня 2006 року № 705 за наступним повідомленням: № 112131026540195 від 13 грудня 2010 року, 2) зобовязання відповідача суму сплачену позивачем за платіжним дорученням № 1856 від 13 грудня 2010 року у розмірі 2653 грн. 34 коп. зарахувати відповідно призначенню платежу у рахунок сплати податку на надходження за забруднення навколишнього природного середовища відповідно до графіку сплати розстроченого податкового боргу за договором розстрочки № 8 від 26 квітня 2006 року у повному обсязі.
В обґрунтування позову позивач вказав, що у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу самостійно визначене платником податків у платіжному дорученні.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 7 липня 2011 року (арк. спр. 35-38) позов ДП «Свердловантрацит» до ДПІ в м. Свердловську був задоволений, а саме: 1) визнані незаконними дії відповідача про розподіл сплачених позивачем сум згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу за договором № 8 від 26 квітня 2006 року про реструктуризацію податкових зобовязань, які виникли у результаті проведення розрахунків згідно ПКМУ від 22 травня 2006 року № 705 за наступним повідомленням: № 112131026540195 від 13 грудня 2010 року, 2) зобовязано відповідача суму сплачену позивачем за платіжним дорученням № 1856 від 13 грудня 2010 року у розмірі 2653 грн. 34 коп. зарахувати відповідно призначенню платежу у рахунок сплати податку на надходження за забруднення навколишнього природного середовища відповідно до графіку сплати розстроченого податкового боргу за договором розстрочки № 8 від 26 квітня 2006 року у повному обсязі.
Суд першої інстанції ґрунтував прийняте судове рішення на тому, що позивач в платіжних дорученнях визначив власне волевиявлення, згідно з яким погашенню підлягали розстроченні податкові зобовязання за договором № 8 від 26 квітня 2006 року, а не податковий борг за попередні звітні періоди.
В апеляційній скарзі (арк. спр. 40-41) відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову. Відповідач наголошує в скарзі на тому, що кошти, які надійшли від платника податку на сплату зобовязань, направляються на погашення податкових зобовязань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати, й на думку відповідача, відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується, як самостійно розрахованих платником податків податкових зобовязань, так і податкових зобовязань, розрахованих контролюючим органом, в тому числі й податкового боргу.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Державне підприємство «Свердловантрацит» є юридичною особою (свідоцтво про державну реєстрацію, статут арк. спр. 9-10), яке включене до ЄДРПОУ за № 32355669, що підтверджується довідкою (арк. спр. 8). Шахта «Харківська» є відокремленим підрозділом ДП «Свердловантрацит» без права юридичної особи, діє на підставі Положення та включене до ЄДРПОУ за № 26350016 (арк. спр. 11-12).
Між ДПІ в м. Свердловську та ДП «Свердловантрацит» 26 квітня 2006 року був укладений договір № 8 про реструктуризацію податкового боргу, за яким ДПІ надало позивачу розстрочення сплати податкового боргу (без пені і штрафних (фінансових) санкцій), що обліковувався за даними карток особових рахунків на підставі довідок № 7261/19 від 25 квітня 2006 року на суму податкового боргу з податку на надходження за забруднення навколишнього природного середовища станом на 1 січня 2005 року, який не було погашено на день складання довідки на загальну суму 251841 грн., терміном на десть років з дня укладання договору, тобто з 26 квітня 2006 року по 26 квітня 2016 року з відстрочкою погашення на перші два роки, тобто з 26 квітня 2008 року зі сплатою розстрочених сум протягом наступних років щомісячно рівними частками згідно графіку (пункт 1.1 договору).
Пунктом 2.1 вказаного договору було передбачено, що ДПІ в м. Свердловську зобовязується зробити відповідні записи в картках особових рахунків платника податку, що ведуться в органах державної податкової служби стосовно розстрочених цим договором сум. За пунктом 6.1 договору погашення розстрочених сум податкового боргу можливо здійснювати у будь-який спосіб, визначений чинним законодавством України. Згідно пункту 6.6 договору реструктуризована заборгованість не підлягає індексації, на неї не нараховується пеня, штрафні санкції та інші фінансові санкції, крім випадків розірвання договору.
До договору був підписаний графік погашення податкової розстрочки (арк. спр. 16-17), за яким у листопаді 2010 року сплаті підлягав розстрочений податок на надходження за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 2623 грн. 34 коп.
Платіжним дорученням № 1856 від 13 грудня 2010 року (арк. спр. 18) відокремлений підрозділ позивача «Шахта Харківська» сплатив згідно призначення платежу розстрочену суму податку на надходження за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 2623 грн. 34 коп. за договором № 8 від 26 квітня 2006 року.
ДПІ в м. Свердловську, не зважаючи на сплату суми податку за договором розстрочення, направило позивачу повідомлення № 11231026510195 від 13 грудня 2010 року (арк. спр. 19) про розподіл сплаченої суми 2623 грн. 34 коп. на погашення податкового боргу, що існував станом на 13 грудня 20101 року, в сумі 2558 грн. 98 коп. та пені в розмірі 64 грн. 36 коп. Тобто, зарахування відповідачем сплачених позивачем розстрочених платежів в рахунок погашення податкового боргу інших податкових періодів суперечить умовам договору № 8 від 26 квітня 2006 року та призначенню платежу визначеному в платіжному дорученні.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, при цьому держава не втручається у здійснення власником права власності. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом (стаття 41 Конституції України, частина 1 статті 317, частини 1, 2, 6, 7 статті 319, статті 321, 353 ЦК України, частини 1, 5 статті 19, частина 7 статті 66 ГК України).
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідач в обґрунтування правомірності дій по розподілу сплачених коштів в порядку календарної черговості погашення податкового боргу посилається на вимоги пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (в редакції, чинній станом на час існування спірних правовідносин) (далі за текстом Закон № 2181), хоча ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія: чи то контролюючі органи, чи то платники податків. Вказана норма не позбавляє платника податків права самостійно визначати джерела та черговість погашення податкових зобов'язань, не встановлює права контролюючого органу, всупереч напрямку, зазначеному платником податку у платіжному документі, зараховувати платежі у рахунок погашення податкового боргу. Законом № 2181 на час існування спірних правовідносин було визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів не було передбачено зміни податковим органом призначення платежу, самостійно визначеного платником податків у платіжному документі.
За пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 25 березня 2004 року за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків за призначенням платежу, визначеним безпосередньо платником.
Згідно підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону № 2181 та пункту 3.7 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2003 року N 290, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 червня 2003 року за N 522/7843, повідомлення приймаються якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції). В даному випадку позивач сплатив не податковий борг, а розстрочену суму податкового боргу, що утворився станом на 1 січня 2005 року за договором, підписаним з відповідачем, чітко визначивши призначення платежу, при цьому за умовами договору пеня позивачу окремо податковим органом не виставлялася, тому підстави для застосування норм підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону № 2181 в даній справі відсутні.
З урахуванням викладеного в даній ухвалі, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та залишає постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в м. Свердловську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 7 липня 2011 року по адміністративній справі № 2а-5082/11/1270 залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 7 липня 2011 року по адміністративній справі № 2а-5082/11/1270 залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя В.Г.Яманко
Судді Е.Г.Казначеєв
І.А.Васильєва
Судове рішення № 18567257, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 30.08.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-5082/11/1270. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: