Рішення № 18560107, 12.04.2011, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 22-ц-289/11Головуючий у 1 інстанції: Волоско

Доповідач в 2-й інстанції: Мусіна Т. Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2011 року Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Павлишина О.Ф.

Суддів: Мусіної Т.Г., Штефаніци Ю.Г.

При секретарі: Тлумак Л.В.

З участю: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 29 червня 2010 року, -

в с т а н о в и л а :

В березні 2010 р. ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до приватного підприємства „Дайна” про стягнення заборгованості по заробітній платі за травень, червень 2007 р. та 2 дні липня 2007 р. в сумі 5227,27 грн., за невикористану відпустку 587,70 грн., заробітну плату за затримку розрахунку з липня 2007 р. по березень 2010 р. в сумі 82500 грн., компенсації заробітної плати в сумі 3547,41 грн. та компенсації в сумі 349 грн. за несвоєчасно виплаченої компенсації за відпустку 349,62 грн., недоплачену допомогу на дитину в сумі 79,64 грн., моральну шкоду в сумі 32702,84 грн., а всього 124644 грн.86 коп.

Заочним рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 29 червня 2010 р. у задоволенні позову відмовлено за недоведеністю позовних вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповне дослідження судом усіх обставин справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення його вимог у повному розмірі.

Відповідач ПП „Дайна”, який належним чином повідомлений про день та час слухання справи за місцем його реєстрації, у судові засідання не зявляється, причин неявки не повідомляє, тому відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК колегія суддів вважає можливим розгляд справи у відсутності відповідача.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково: рішення суду підлягає скасуванню на підставі п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивач не довів свої позовні вимоги щодо наявності заборгованості ПП „Дайна” перед ним по заробітній платі за спірний період.

Проте такого висновку суд дійшов внаслідок неповного зясування обставин, що мають значення для справи, та в порушення вимог ч.4 ст.10 ЦПК не сприяв всебічному і повному зясуванню обставин справи шляхом розяснення позивачу права заявити клопотання про зажадання судом даних про наявність заборгованості по заробітній платі.

Колегією суддів встановлено, що згідно наказу директора ПП „Дайна” № 22-к від 12.03.2007 р. ОСОБА_2 з 12.03.2007 р. був прийнятий на посаду головного бухгалтера з іспитовим терміном один місяць, з оплатою згідно штатного розпису (а.с.5) та звільнений з цієї посади за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП наказом № 27-к від 02.07.2007 р. (а.с.6).

Колегією суддів встановлено, що в порушення вимог ст.116 КЗпП України в день звільнення ОСОБА_2 з роботи відповідач не провів виплату усіх йому належних сум, не видав письмову довідку про розмір нарахованих йому при звільненні сум та розмір заборгованості по заробітній платі.

Відповідно до довідки про доходи № 11 від 3.07.2007 р. виданої ОСОБА_2 за підписом директора підприємства для подання до відділу житлових субсидій, нарахована заробітна плата ОСОБА_2 в травні та червні 2007 р. становила відповідно по 2500 грн. в місяць, інші нарахування 587,70 грн. (компенсація за невикористану відпустку) а.с.7.

З надісланої на вимогу апеляційного суду по задоволеному клопотанню ОСОБА_2 копії звіту ПП „Дайна” по заробітній платі за 2-й квартал 2007 р. по формі 1 ДФ у державну податкову інспекцію Сихівського району м. Львова вбачається, що по підприємству в цілому у другому кварталі 2007 р. рахується заборгованість по заробітній платі, а перед ОСОБА_2 (у звіті вказано його ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за ІІ квартал 2007 р. рахується заборгованість по заробітній платі в сумі 7959,70 грн., яка нарахована, але не виплачена.

Із зазначеної суми ОСОБА_2 вимагає виплату 5000 грн. зарплати за травень, червень 2007 р., 1-2 липня 227,27 грн. та компенсацію за невикористану відпустку в сумі 587,70 грн.

Оскільки факт заборгованості у зазначеній сумі встановлено, відповідач доказів їх виплати ОСОБА_2 не надав, колегія суддів вважає, що позов в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за травень і червень 2007 р. в сумі 5000 грн., 1-2 липня 2007 р. в сумі 227,27 грн. та компенсації за невикористану відпустку в сумі 587,70 грн. підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст.34 Закону України „Про оплату праці” у звязку з порушенням строків виплати заробітної плати ОСОБА_2 має право на компенсацію втрати частини заробітної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159 „Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів їх виплати” (з урахуванням унесених змін за постановами від 01.08.2001 р. № 958 і від 31.03.2003 р. № 430).

З врахуванням встановлених і офіційно опублікованих на день розгляду справи Міністерством праці та соціальної політики у газеті „Праця і зарплата” № 10 за березень 2011 р. приріст індексу споживчих цін за період невиплати ОСОБА_2 заробітної плати у травні 2007 р. на день розгляду справи апеляційним судом становить 74,7%, у червні 2007 р. 71,0%, у липні 2007 р. 68,6%.

Відповідно розмір компенсації зарплати становить: за травень 2007 р. 1867,50 грн. (2500 х 74,7%), за червень 2007 р. 1775,0 грн. (2500 х 71,0%), за 2 дні липня 2007 р. 155,90 грн. (227,27 х 68,6%), а всього 3798,40 грн.

Оскільки зазначений Порядок не передбачає нарахування компенсації на виплату разових сум, до яких відноситься виплата компенсації за невикористану відпустку, у стягненні компенсації в сумі 349,68 грн. слід відмовити.

Колегія суддів вважає, що при визначенні розміру середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні на підставі ст.117 КЗпП України слід врахувати, що ОСОБА_2 протягом майже трьох років з часу звільнення не звертався до суду за захистом права та не ставив питання про стягнення заборгованості по зарплаті перед працедавцем, вперше письмово звернувся до нього лише 19.02.2010 р., що призвело до штучного збільшення періоду затримки розрахунку. Окрім того, колегія суддів вважає необхідним врахувати розяснення, надані у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 р. „Про практику застосування законодавства про оплату праці”, що при визначенні суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні необхідно враховувати розмір спірної суми, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника та інших обставин справи.

З врахуванням зазначеного колегія суддів вважає можливим визначити розмір середнього заробітку, що підлягає стягненню в користь ОСОБА_2 в сумі 5227,27 грн., тобто в розмір заборгованої заробітної плати.

Оскільки трудові права позивача щодо своєчасного розрахунку при звільненні були порушені, що безумовно завдало певних моральних страждань та вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя у звязку з відсутністю коштів, які йому належали, колегія суддів з врахуванням вищезазначених конкретних обставин справи вважає достатньою сатисфакцією розмір моральної шкоди, який підлягає відшкодуванню, у 500 грн.

Колегія суддів вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення 79,64 грн. не одержаної допомоги на дитину, оскільки правовідносини по її одержанню та припинення виплати у звязку з працевлаштуванням пенсіонера ОСОБА_2 виникли у нього з пенсійним фондом, а не з відповідачем.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду залишатись в силі не може.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судових витрат при подачі позову, такі слід стягнути з відповідача.

Керуючись п.2 ч.1 ст.307, п.1 ч.1 ст.309,, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 29 червня 2010 р. скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до приватного підприємства „Дайна” про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, недоплачену допомогу на дитину, відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства „Дайна” (м. Львів, вул. Максимовича,5/84) Інд. № 308233813042, свідоцтво № 17848062, ЄДРПОУ 3082388 в користь ОСОБА_2, прож. АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, заборгованість по заробітній платі за травень і червень 2007 р. та два дні липня 2007 р. в сумі 5227 (пять тисяч двісті двадцять сім) гривень 27 коп., компенсацію за порушення термінів виплати заборгованості по заробітній платі в сумі 3798 (три тисячі сімсот девяносто вісім грн.) 40 коп., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 587 грн. (пятсот вісімдесят сім) 70 коп., середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 5227 грн.27 коп. (пять тисяч двісті двадцять сім) 27 коп., а усього 14840 (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок грн.) 64 коп., на відшкодування моральної шкоди 500 (пятсот) грн.

Суми, що підлягають до стягнення визначені без врахування податків та інших обовязкових платежів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ПП „Дайна” в дохід держави 120 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи за такими реквізитами: держбюджет Личаківського р-ну, призначення платежу: за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (для Апеляційного суду Львівської області, р/р 31219263700006 в ГУДК у Л/о, ЗКПО 22389406, МФО 825014, код бюджетної класифікації 22050002.

Стягнути з ПП „Дайна” судовий збір в сумі 156 грн.90 коп. який сплатити за такими реквізитами: УДК у Л/о, р/р 31119095700006, МФО 825014, ЗКПО 22389406, код бюджетної класифікації 22090100.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили.

Головуючий:

Судді: