Рішення № 18559995, 22.02.2011, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 22-ц-1196/11Головуючий у 1 інстанції: Сковронський

Доповідач в 2-й інстанції: Мусіна Т. Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Павлишина О.Ф.

Суддів: Мусіної Т.Г., Мацея М.М.

При секретарі: Тлумак Л.В.

З участю відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного Акціонерного товариства „Перший Інвестиційний Банк”

на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 20 вересня 2010 року

в с т а н о в и л а:

В жовтні 2008 р. ВАТ „Перший Інвестиційний Банк” (в подальшому ПАТ „Перший Інвестиційний Банк) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на транспортний засіб як предмет застави та направлення коштів від реалізації заставного майна в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4, яка станом на 16.09.2008 р. становить 1.268.564 грн.38 коп.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 22.05.2003 р. між батьком та ОСОБА_4 укладено кредитний договір та додаткові угоди до нього № 1 від 23.06.2003 р. та № 2 від 11.03.2004 р., за яким позичальник отримав кредитні кошти в сумі 540.000 грн. від 15% річних за період з 22.05.2003 р. по 23.06.2003 р. та 10% річних за період з 24.06.2003 р. по день повного погашення кредиту. З метою забезпечення виконання зобовязання між сторонами 11.08.2003 р. укладено договір застави транспортного засобу - автомобіля Opel Vectra 1.61 1997 р. випуску, проте позичальник договірних зобовязань по погашенню кредиту не виконує, без згоди банку провів відчуження предмету застави, який значиться зареєстрованим за відповідачем ОСОБА_2

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив:

1. Ухвалити рішення про звернення стягнення на транспортний засіб - автомобіль Opel Vectra 1.61, 1997 року випуску, чорного кольору, кузов № НОМЕР_1 Комбі, ТЗ - легковий, обєм двигуна - 1598 куб.см, номерні знаки НОМЕР_2, серія свідоцтва про реєстрацію ВСС, який передано в заставу ВАТ „Перший Інвестиційний банк” за договором застави від 11.08.2003 року і належить на праві власності ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3).

2. Кошти, отримані від реалізації заставного майна, направити в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором № 12/0311-КФ від 22.05.2003 року, розмір якої станом на 16.09.2008 року становить 1268564 (один мільйон двісті шістдесят вісім тисяч пятсот шістдесят чотири ) гривні 38 копійок, з яких:

540000 (пятсот сорок тисяч) гривень 00 коп. - прострочена заборгованість за кредитом;

364832 (триста шістдесят чотири тисячі вісімсот тридцять дві) гривні 88 коп. - пеня за прострочення сплати кредиту;

252482 (двісті пятдесят дві тисячі чотириста вісімдесят дві) гривні 42 коп. - прострочена заборгованість за відсотками;

111249 (сто одинадцять тисяч двісті сорок дев”ять) гривень 09 коп. - пеня за прострочення сплати відсотків.

3. Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Відкритого акціонерного товариства „Перший Інвестиційний Банк” (р/р № 3739300102 у ВАТ „Перший Інвестиційний Банк, МФО 300506, код 26410155) суму сплаченого судового збору у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30 (тридцять) гривень 00 коп.

В лютому 2009 р. ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до ВАТ „Перший Інвестиційний Банк” 3-я особа ОСОБА_4 про визнання його добросовісним набувачем автомобіля марки Opel Vectra 1997 р.в., посилаючись на те, що автомобіль він придбав 07.10.2007 р. згідно біржевої угоди не в 3-ї особи, а в ОСОБА_5 й він не знав і не міг знати, що він перебуває у заставі.

Рішенням Червоноградського міського суду від 20 вересня 2010 р. у задоволенні позову банку відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено та визнано його добросовісним набувачем та власником автомобіля Opel Vectra 1.61 1997 р. випуску, чорного кольору, кузов № НОМЕР_1 Комбі, ТЗ легковий, обєм двигуна - 1598 куб.см.

В апеляційній скарзі ПАТ „Перший Інвестиційний Банк”, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним і необґрунтованим, просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Зокрема, зазначає, що суд безпідставно в порушення ст. 1034 „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” визнав відповідача ОСОБА_2 добросовісним набувачем, хоча, на час придбання спірний автомобіль було внесено в реєстр обтяжень рухомого майна 12.08.2003 р. Судом не було зясовано, чому відповідач, який придбав спірний автомобіль 07.10.2006 р., не реєстрував автомобіль у МРЕВ протягом двох років та зареєстрував лише 07.02.2008 р., що дає підстави вважати про умисне приховування факту придбання транспортного засобу, який є предметом застави. Судом допущено порушення норм процесуального права, які призвели до позбавлення права представника банку прийняти участь в судовому засіданні 20.09.2010 р. о 17 год. замість 10 год., як зазначено у повістці, рішення суду було направлено позивачу лише через місяць.

Заперечуючи проти апеляційної скарги ОСОБА_2 вважає рішення суду законним і обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню: рішення суду підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК з ухваленням нового рішення про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову банку та ухвалюючи рішення про визнання ОСОБА_2 добросовісним набувачем спірного автомобіля, суд першої інстанції виходив з того, що банк відповідно до ст. 388 ЦК не вправі вимагати повернення спірного автомобіля, оскільки не був його власником, на час придбання ОСОБА_2 спірного автомобіля у 2006 р. останній не перебував в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна і був внесений в такий лише 24.09.2008 р.

Проте погодитись з таким висновком не можна, оскільки суд дійшов внаслідок неправильного застосування норм матеріального права.

Колегією суддів встановлено, що 22 травня 2003 р. ОСОБА_4 (позичальник) уклав з ВАТ „Перший Інвестиційний банк” кредитний договір № 12/0311 - КФ, додаткові угоди до нього № 1 від 23.06.2003 р. та № 2 від 11.03.2004 р., за умовами якого ОСОБА_4 04 червня 2003 р. отримав кредит в сумі 540000 грн. до 22 травня 2008 р. та відповідно до п.3.2 кредитного договору зобовязався повернути кредит та сплатити за користування кредитом проценти: за період з 22.05.2003 р. по 23.06.2003 р. - 15% річних за період з 24.06.2003 р. по день повного погашення кредиту - 10% річних.

Встановлено, що позичальник договірних зобовязань у встановлений кредитним договором строк не виконав, чим допустив порушення вимог статей 525, 526, 530 ЦК України.

Станом на 16 вересня 2008 р. загальна заборгованість позичальника по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені становить 1268.564 грн.38 коп.

З метою забезпечення вказаного кредитного договору 11 серпня 2003р. ОСОБА_4 уклав договір застави належного йому автотранспортного засобу - автомобіля марки Opel, модель Vectra 1.61, чорного кольору кузов № НОМЕР_1 Комбі, 1997 року випуску тип ТЗ - легковий, обєм двигуна 1598 куб.см., В, реєстраційний номер НОМЕР_4, який належав заставодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_6, виданого 18 червня 2003 року МРЕВ -5 ДАІ ГУ-УМВС України в м.Києві (а.с.12-16).

Відповідно до ст. 15 закону від 02 жовтня 1992 р. № 2654-ХІІ „Про заставу”, з метою виконання зобовязання до державного реєстру застав рухомого майна вноситься запис про реєстрацію обтяжень рухомого майна - предмету застави.

12 серпня 2003 р. дані про заставу вказаного автомобіля були внесені до Державного реєстру рухомого майна, що підтверджується копіями витягів з Державного реєстру рухомого майна (а.с.48,155-б) та оглянутими колегією суддів оригіналами.

Відповідно до вимог ч.2 ст.17 закону від 2 жовтня 1992 р. № 2654-ХІІ „Про заставу” заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

Згідно пунктів 5.6,5.7,6.2 договору застави ОСОБА_4 не мав права відчужувати або здійснювати інші розпорядження заставленим майном без письмової згоди заставодержателя (а.с.13).

Незважаючи на умови договору застави та заборону відчуження рухомого майна ОСОБА_4 12 квітня 2005 р. зняв з обліку для реалізації автомобіль, переданий в заставу (а.с.68), та реалізував його.

Колегією суддів встановлено, що на підставі біржової угоди про купівлю-продаж транспортного засобу від 07 жовтня 2006 р. відповідач ОСОБА_2 купив у власника ОСОБА_5 (прож. в АДРЕСА_2), від імені якого по дорученню діяв ОСОБА_8 (прож. АДРЕСА_3), легковий автомобіль марки Opel, модель Vectra 1.61, чорного кольору, 1997 р. випуску, кузов № НОМЕР_1 легковий Седан-В, обєм двигуна 1598 куб.см., тимчасовий талон при уточненні реєстраційних даних одержав 27 грудня 2006 р. (а.с.70), а реєстрацію транспортного засобу в органах ДАІ провів лише 07 лютого 2008 р. (а.с.72).

Доводи ОСОБА_2 про те, що придбаний ним по біржевій угоді автомобіль не є предметом застави, оскільки в заставу передавався автомобіль Opel модельVectra 1.61 чорного кольору 1997 р. випуску, кузов № НОМЕР_1 Комбі , а він є власником автомобіля Opel модель Vectra 1.61 чорного кольору 1997 р. випуску кузов № НОМЕР_1 Седан , перевірялись апеляційним судом і не знайшли підтвердження.

У письмовому поясненні від 11.01.2011 р., ОСОБА_2 визнається той факт, що право власності ОСОБА_5 на проданий ним по біржевій угоді автомобіль підтверджувалось свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_5, виданого Хмільницьким МРЕВ 21.09.2005р. (а.с.152).

Згідно письмової відповіді УДАІ Червоноградського ВРЕР ДАІ при ГУМВС України у Львівській області від 22.01.2011 р. № 173 по адресу апеляційного суду у зазначеному свідоцтві про реєстрації транспортного засобу НОМЕР_5 виданого 21.09.2005 р. Хмільницьким МРЕВ ДАІ Вінницької області в графі „Тип ТЗ” було записано „Легковий Комбі-В” (а.с.172). Під час огляду даного автомобіля та згідно розшифровки символів ідентифікаційного номера кузова було встановлено, що тип транспортного засобу - легковий Седан-В, який має 4 дверей. У звязку з наведеним під час реєстрації 27.12.2006 р. вказаного автомобіля за ОСОБА_2 тип ТЗ було змінено з легкового Комбі-В на легковий Седан-В, що відповідає моделі та типу даного автомобіля (а.с.172).

Згідно компютерного обліку УДАІ ГУМВС України у Львівській області заміна кузова на даному транспортному засобі чи його переобладнання шляхом заміни кузовних деталей не проводилось, що підтверджується письмовою відповіддю № 9/256 від 24.01.2011 р. на адресу апеляційного суду (а.с.169).

Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз підтвердив, що автомобіль марки Opel модель Vectra B 1997 р. випуску з ідентифікаційним номером НОМЕР_1 був виготовлений як автомобіль з кузовом типу Седан (фактично 4 дверний седан), а не „комбі” 5-дверний комбі /xeтчбек/ - а.с.163-164.

Вищенаведене дає підстави стверджувати, що придбаний ОСОБА_2 по біржевій угоді автомобіль є тотожним автомобілю, що був предметом застави.

Доводи ОСОБА_2 про те, що він є добросовісним набувачем в розумінні ст.388 ЦК України не заслуговують на увагу як такі, що суперечать вимогам закону.

Згідно ст. 10 закону від 18 листопада 2003 р. № 1255-ІУ „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, дані про заставу рухомого майна у вигляді спірного автомобіля були внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна ще 12.08.2003 р., тому колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_2 не є добросовісним набувачем в розумінні ст. 388 ЦК України.

Відповідно ч.1 ст.27 закону від 2 жовтня 1992 р. № 2654-ХІІ „Про заставу застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

З врахуванням наведеного доводи ОСОБА_2 про те, що біржева угода на підставі якої ним був придбаний спірний автомобіль не визнавалась недійсною і його право власності на цей автомобіль не оспорювалось не заслуговують на увагу як такі, що не мають юридичного значення для звернення стягнення на предмет застави.

Оскільки судом першої інстанції при ухваленні рішення не були враховані вищезазначені вимоги закону, така підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення первісного позову та відмову у зустрічному позові.

Відповідно до ч.1ст.88 ЦПК України на користь позивача слід стягнути з ОСОБА_2 понесені позивачем- банком судові витрати, які документально підтвердженні: 1700 грн. судового збору ( меморіальний ордер № 7821966 від 03.10.2008 року, а.с.24), 30 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи, меморіальний ордер № 7822014, а.с.25).

Керуючись п.2ч.1ст.307, п.4 ч.1 ст.309, ч.2 ст.314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного Акціонерного товариства «Перший Інвестиційний Банк»задовольнити.

Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 20 вересня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ПАТ «Перший Інвестиційний Банк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави задовольнити.

Звернути стягнення на транспортний засіб автомобіль Оpel Vectra 1.6I, 1997 року випуску чорного кольору , кузов № НОМЕР_1, ТЗ легковий, обєм двигуна-1598 куб. см, номерні знаки НОМЕР_2, серія свідоцтва про реєстрацію ВСС, який передано в заставу ВАТ«Перший Інвестиційний Банк»за договором застави від 11.08. 2003 року і належить на праві власності ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3).

Кошти, отримані від реалізації заставного майна, направити в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором № 12/0311-К від 22.05.2003 року, розмір якої станом на 16.09.2008 року становить 1268 564( один мільйон шістдесят вісім тисяч пятсот шістдесят чотири) гривні 38 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Публічного Акціонерного товариства «Перший Інвестиційний Банк»( р/р № 3739300102 в ВАТ «Перший Інвестиційний Банк», МФО 300506, код 26410155) суму сплаченого судового збору у розмірі 1700( одна тисяча сімсот) гривень 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30 (тридцять) гривень 00 коп.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ «Перший Інвестиційний Банк» про визнання його добросовісним набувачем автомобіля марки Оpel Vectra, 1997 р. в. відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 - ти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий_____Павлишина О.Ф.

Судді: ______Мусіна Т.Г.

_______Мацей М.М.