Постанова № 18549397, 07.09.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2011 р. Справа № 5004/1073/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Сініцина Л.М. суддів Гудак А.В. при секретарі судового засідання Михайлюк К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Приватна фірма "ОЛС" на рішення господарського суду Волинської області від 19.07.11 р.

у справі № 5004/1073/11 (суддя Костюк Софія Василівна )

позивач Приватна фірма "ОЛС"

відповідач Дочірнє підприємство "Рибгосп "Цумань" відкритого акціонерного товариства "Волиньрибгосп"

про стягнення в сумі 172 945 грн. 58 коп.

за участю представників сторін: <Текст >

позивача - ОСОБА_1 ,ОСОБА_2 (довіреність в справі )

відповідача - не з'явився

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 19 липня 2011 року у справі № 5004/1073/11 (суддя Костюк С.В.) відмовлено у задоволенні позову приватної фірми "ОЛС" до дочірнього підприємства "Рибгосп" Цумань" Відкритого акціонерного підприємства "Волиньрибгосп" про стягнення 172 945,58 гривень, з яких: 115799,55 гривень збитків, 45415,33 гривень інфляційних втрат, 11730,70 гривень відсотків за неправомірне користування чужими коштами.

Відмовляючи у позові з огляду на положення ст.ст.224,225 Господарського кодексу України,ст.ст.22, 625,1166,1192 Цивільного кодексу України,суд першої інстанції дійшов висновку, що попередньо стягнення заборгованості у розмірі 213550,45 гривень ( з яких 156845 грн. заборгованості за товар , поставлений по договору від 10.05.2007 року, 22138,68 гривень пені, 32335,58 гривень інфляційних нарахувань та 2231,19 гривень судових витрат) на підставі рішення господарського суду Волинської області від 10.04.2008р. по справі №1/52-38 проводилось в примусовому порядку, однак стягувач (ПФ «ОЛС») сам відізвав наказ № 1/52-1, тому вимога в частині нарахувань інфляційних втрат та 3% річних на непогашену по наказу господарського суду Волинської області № 1/52-1 суму, яка додатково нарахована позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, є безпідставною. Також суд вважав необґрунтованими позовні вимоги про стягнення збитків у розмірі 172945,58 гривень з огляду на те, що означена сума є процентами, які сплачені позивачем на користь КБ "Західінкомбанк" за кредитним договором №2505/06-261 від 25.05.2006 року, який укладено між ним та банком, та не відносяться до збитків, спричинених позивачу саме відповідачем.

Приватною фірмою «ОЛС» подано апеляційну скаргу, якою вважає оскаржуване рішення прийнятим з порушенням норм матеріального права на підставі висновків, що не відповідають обставинам справи та вказує на помилковість висновку суду першої інстанції про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення із відповідача інфляційних втрат та 3% річних вже раніше були визнані в судовому порядку та на їх примусове стягнення видано наказ господарського суду у справі № 1/52-1, однак, розрахунки позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, що подані господарському суду у даній справі - здійснені з 01.06.2008року, тобто, за строк після набрання рішенням у справі № 1/52-1 законної сили. На думку апелянта, помилковими є висновки місцевого господарського суду про безпідставність вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків у вигляді банківських відсотків, що були сплачені ПФ «ОЛС» за користуванням кредитними коштами та інфляційні збитки, які включені до суми відсотків на користь КБ "Західінкомбанк" у загальному розмірі 115 799,55гривень. Так, у зв»язку із невиконанням відповідачем судового рішення та ухиленням від погашення заборгованості за отриманий товар позивач змушений був сплачувати проценти за користування кредитним коштами за кредитним договором №2505/06-261 від 25.05.2006 року між ним та КБ «Західінкомбанк». Місцевий суд залишив поза своєю увагою наявні у справі докази, які вказують на протиправну поведінку відповідача, шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між його протиправною поведінкою та збитками. Просить рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю.

Представник дочірнього підприємства "Рибгосп" Цумань" відкритого акціонерного підприємства "Волиньрибгосп" у судове засідання апеляційного господарського суду не з»явився, про час та місце апеляційного перегляду справи повідомлений належним чином та заздалегідь. Відзиву на апеляційну скаргу не надіслав .Відповідно до ч.2 ст.96 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

У засіданні апеляційного господарського суду представники приватної фірми « ОЛС» апеляційну скаргу підтримали з мотивів, що у ній викладені. Просили скасувати рішення господарського суду Волинської області від 19.07.2011 року у справі № 5004\1073\11 та прийняте нове, яким повністю задоволити їх позовні вимоги.

Враховуючи приписи ст.ст. 101, 102 Господарського процесуального кодексу України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також з огляду на те, що копії ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 25 серпня 2011 року про відкладення розгляду апеляційної скарги на 07 вересня 2011 року надіслано на адреси учасників судового процесу рекомендованою кореспонденцією та ними отримано , що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.127) , явка представників в судове засідання обов»язковою не визнавалась, апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу по суті за відсутності представника відповідача дочірнього підприємства "Рибгосп" Цумань" відкритого акціонерного підприємства "Волиньрибгосп».

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення представників позивача , обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга приватної фірми "ОЛС" підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції в частині відмови в стягненні інфляційних втрат та 3% річних - скасуванню , виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Волинської області від 10.04.2008 року по справі №1/52-38, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.05.2008 року, було стягнуто з ДП "Рибгосп "Цумань" ВАТ "Волиньрибгосп" на користь ПФ "ОЛС" 156 845 гривень заборгованості за поставлений товар, 22 138,68 гривень пені, 32 335,58 гривень індексу інфляції та 2231,19 гривень судових витрат, а всього 213 550,45 гривень.

Означені рішення та постанова місцевого та апеляційного судів мотивовані порушенням ДП "Рибгосп "Цумань" ВАТ "Волиньрибгосп" умов договору від 10.05.2007 року, укладеного між ним та приватним підприємством «ОЛС», в частині оплати вартості отриманого товару ( а.с.28-30).

При цьому, договір на поставку комбікормів для риби укладений 10.05.2007р. міжПФ "ОЛС" та ДП "Рибгосп "Цумань" ВАТ "Волиньрибгосп", тобто сторонами по справі.

В силу ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

На виконання означеного рішення суду 23.06.2008 року видано наказ № 1/52-1 про його примусове виконання (а.с. 84), зі строком предявлення до 26.05.2011 року.

В подальшому, означений судовий наказ знаходився на примусовому виконанні та 14.05.2009р.старшим державним виконавцем відділу ДВС Ківерцівського РУЮ винесена постанова про повернення виконавчого документа в звязку з отриманням від ПФ «ОЛС»заяви про повернення без виконання наказу господарського суду Волинської області № 1/52-1 від 23.06.2006р. (а.с. 83).

Наявні у справі докази : виписки по операціях за 30.07.2008 року, 26.12.2008 року, 10.07.2009 року( а.с.31-33)вказують на погашення заборгованості в ході виконавчого провадження у розмірах 74,62 гривень,11,57 гривень та 100 000 гривень відповідно.

Колегія суддів не може погодитися із висновком місцевого суду про те, що у зв"язку з тим,що стягнення заборгованості проводилось в примусовому порядку, а стягувач - ПФ «ОЛС» сам відізвав виконавчий документ про примусове стягнення з ДП "Рибгосп" Цумань" 213550,45 грн., вимога в частині нарахувань інфляційних втрат та 3% річних на непогашену по наказу № 1/52-1 суму, яка становить 113464,26 грн., на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, є безпідставною.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 20 ГК України, якою визначено також способи захисту субєктом господарювання та споживачем своїх прав і законних інтересів.

Звертаючись до суду, позивач самостійно обирає спосіб захисту, передбачений ст. 16 Цивільного кодексу України, який повинен бути спрямований на реальне відновлення порушених прав позивача.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов»язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах , встановлених договором або законом .

Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає,що зобов»язання,припиняється виконанням,проведеним належним чином.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов»язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобовязання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Оскільки чинне законодавство не повязує припинення зобовязання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобовязань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, тому висновок місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 625 ЦК України є необґрунтованим.

Про це йдеться у Постанові Верхового суду України від 04 липня 2011 року у справі № 13\210\10 за позовом ВАТ «Запоріжжяобленерго» до казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (далі КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат») про стягнення суми,

Враховуючи наведене, що заборгованість відповідачем повністю не сплачена на час пред»явлення позову , рішення господарського суду Волинської області від 19 липня 2011 року у справі № 5004/1073/11 в частині відмови в стягненні інфляційних втрат та 3% річних підлягає скасуванню

Разом з тим, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду не погоджується з розрахунком інфляційних втрат та 3% річних, які проведені позивачем .

Колегія суддів зазначає, що позивачем помилково ототожнено грошове зобов»язання за договором на поставку комбікормів для риби , укладеним 10.05.2007 року, із розміром заборгованості, яка підлягала стягненню із відповідача на його користь за наказом № 1/52-1.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

З врахуваннях даної норми, часткового погашення заборгованості та в межах заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що нарахування інфляційних втрат необхідно здійснювати з простроченого грошового зобов»язання у розмірі 156 845 гривень з часу набрання рішення у справі №1/52-38 чинності в межах заявлених позовних вимог з 01.06.2008 року .

Таким чином, інфляційні втрати будуть становити :

За червень 2008 року - 1254 грн.76 коп. (156845 грн. х100, 8 :100) 156845грн.

За липень 2008 року -0 грн.

Відповідно до виписки по операції за 30.07.2008 року (а.с. 31) було сплачено в рахунок погашення заборгованості 74грн.62 коп. і сума боргу станом на 01 серпня 2008 року становила 156770,38 грн. Таким чином , у зазначений період інфляційні становили :

За серпень 2008 року -0 грн.

За вересень 2008 року -1724 грн.47 коп.( 156770,38 грн.Х 101,1:100)- 156770,38 грн.

За жовтень 2008 року -2665 грн.10 коп.( 156770,38 грн.Х 101,7:100)- 156770,38 грн.

За листопад 2008 року- 2351 грн.56 коп.( 156770,38 грн.Х 101,5:100)- 156770,38 грн.

За грудень 2008 року -3992 грн.18 коп.( 156770,38 грн. Х 102,1:100)- 156770,38 грн.

Всього інфляційні втрати за червень-грудень 2008 року становлять 11288 грн.07 коп.( 1254 грн.76 коп.+ 1724 грн.47 коп.+ 2665 грн.10 коп+2351 грн.56 коп+3992 грн.18 коп.)

Відповідно до виписки по операції за 26.12.2008 року (а.с. 32) відповідачем було сплачено в рахунок погашення заборгованості 11 грн.57 коп. і сума боргу станом на 01 січня 2009 року становила 156758,81 грн. Таким чином , інфляційні становили :

За січень 2009 року- 4546 грн.01 коп.( 156758, 81 грн.Х 102,9:100)- 156758,81 грн.

За лютий 2009 року -2351 грн.38 коп.( 156758, 81 грн.Х 101,5:100)- 156758,81 грн.

За березень 2009 року -2193 грн.80 коп.( 156758, 81 грн.Х 101,4:100)- 156758,81 грн.

За квітень 2009 року -1410 грн.83 коп.( 156758, 81 грн.Х 100,9:100)- 156758,81 грн.

За травень 2009 року -782 грн.98 коп.( 156758, 81 грн.Х 100,5:100)- 156758,81 грн.

За червень 2009 року -1724 грн.35 коп.( 156758, 81 грн.Х 101,1:100)- 156758,81 грн.

Відповідно до виписки по операції за 10.07.2009 року (а.с. 33) відповідачем було сплачено в рахунок погашення заборгованості 100 000 грн. і сума боргу становила 56758, 81 грн. Таким чином , інфляційні становили :

За липень 2009 року - 0 грн

За серпень 2009 року -0 грн.

За вересень 2009 року -454 грн.-07 коп.( 56758, 81 грн.Х 100,8:100)- 56758,81 грн.

За жовтень 2009 року- 510 грн.-83 коп.( 56758, 81 грн.Х 100,9:100)- 56758,81 грн.

За листопад 2009 року- 624 грн.-35 коп.( 56758, 81 грн.Х 101,1:100)- 56758,81 грн.

За грудень 2009 року- 510 грн.-53 коп.( 56758, 81 грн.Х 100,9:100)- 56758,81 грн.

Всього інфляційні втрати за січень-грудень 2009 року становлять 15109 грн.43 коп. (4546 грн.01 коп.+ 2351 грн.38 коп.+ 2193 грн.80 коп.+1410 грн.83 коп.+ 782 грн.98 коп.+1724 грн.35 коп.+454 грн.-07 коп.+510 грн.83 коп.+ 624 грн.-35 коп.+ 510 грн.-53 коп.)

Інфляційні втрати за 2010 рік становлять :

За січень 2010 року- 1021 грн.66 коп.( 56758, 81 грн.Х 101,8:100)- 56758,81 грн.

За лютий 2010 року- 1078 грн.42 коп.( 56758, 81 грн.Х 101,9:100)- 56758,81 грн.

За березень 2010 року -510 грн.83 коп.( 56758, 81 грн.Х 100,9:100)- 56758,81 грн.

За квітень-липень 2010 року - 0 грн.

За серпень 2010 року- 681 грн.10 коп.( 56758, 81 грн.Х 101,2:100)- 56758,81 грн.

За вересень 2010 року- 1646 грн.( 56758, 81 грн.Х 102,9:100)- 56758,81 грн.

За жовтень 2010 року- 283 грн.79 коп.( 56758, 81 грн.Х 100,5:100)- 56758,81 грн.

За листопад 2010 року- 170 грн.28 коп.( 56758, 81 грн.Х 100,3:100)- 56758,81 грн.

За грудень 2010 року -454 грн.07 коп.( 56758, 81 грн.Х 100,8:100)- 56758,81 грн.

Всього інфляційні втрати за січень-грудень 2010 року становлять 5846 грн.15 коп. (1021 грн.66 коп.+1078 грн.42 коп.+510 грн.83 коп.+681 грн.10 коп.+1646 грн.+ 283 грн.79 коп.+170 грн.28 коп.+454 грн.07 коп.)

Інфляційні втрати за січень-квітень 2011 року становлять :

За січень 2011 року- 567 грн.59 коп.( 56758, 81 грн.Х 101,0:100)- 56758,81 грн.

За лютий 2011 року- 510 грн.83 коп.( 56758, 81 грн.Х 100,9:100)- 56758,81 грн.

За березень 2011 року- 794 грн.62 коп.( 56758, 81 грн.Х 101,4:100)- 56758,81 грн.

За квітень 2011 року- 737 грн.86 коп.( 56758, 81 грн.Х 101,3:100)- 56758,81 грн.

Всього інфляційні втрати за січень-квітень 2011 року становлять 2610 грн.90 коп.( 567 грн.59 коп.+510 грн.83 коп.+794 грн.62 коп.+737 грн.86 коп.)

Таким чином , загальна сума інфляційних втрат за червень 2008 року- квітень 2011 року буде становити 34854грн. 55 коп. ( 11288, 07 грн.+ 15109,43 грн.+ 5846,15 грн.+ 2610,9грн) і підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Також, апеляційній суд не може погодитьсь з проведеним позивачем розрахунком 3% річних за вказаний період.

Так,за період з 01 червня 2008 року по 29 липня 2008 року включно кількість прострочених днів становить 59 , виходячі з суми основного боргу 156845 грн. річні будуть складати 760грн.59 коп.(156845грн. х 3:100:365 х 59)

за період з 30 липня 2008 року по 25 грудня 2008 року включно кількість прострочених днів становить 149 , виходячі з суми основного боргу 156770 грн.38 коп. річні будуть складати 1919грн.90 коп.(156770 грн.38 коп. х 3:100:365 х 149)

за період з 26 грудня 2008 року по 09 липня 2009 року включно кількість прострочених днів становить 199 , виходячі з суми основного боргу 156758 грн.81 коп. річні будуть складати 2563грн.97 коп.(156758 грн.81 коп. х 3:100:365 х 199)

за період з 10 липня 2009 року по 31 травня 2011 року включно кількість прострочених днів становить 694 , виходячі з суми основного боргу 56758 грн.81 коп. річні будуть складати 3237грн.58 коп.( 56758 грн.81 коп х 3:100:365 х 694)

Всього за період з 01 червня 2008 року по 31 травня 2011 року річні становлять 8482грн.04 коп.(760грн.59 коп.+ 1919грн.90 коп.+ 2563грн.97 коп.+ 3237грн.58 коп.)

Разом з тим,апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду Волинської області про відмову в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача збитків у вигляді сплачених банку процентів в сумі 115799,55 грн. за кредитним договором. При цьому судом вірно враховано , що кредитний договір було укладено між КБ «Західінкомбанк» та ПФ «ОЛС», а договір поставки комбікормів - між позивачем та відповідачем по справі. Тому , пред»являючи вимогу про стягнення даних збитків, позивач фактично перекладає власний комерційний ризик по кредитному договору на іншу особу, з якою укладено договір поставки комбікормів, в даному випадку на відповідача.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що в даному випадку сплачені позивачем проценти за кредитним договором не відносяться до збитків , спричинених відповідачем.

Відповідно до п.4 ч.1 статті 104 ГПК України підставою для скасування або зміни рішення господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в стягненні інфляційних втрат та 3% річних підлягає скасуванню в зв"язку з порушенням норм матеріального права,з прийняттям в цій частині нового рішення про часткове задоволення позову.

Вирішуючи питання про стягнення державного мита та витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу на підставі ст. 49 ГПК України, апеляційний суд враховує, що відношення задоволених позовних вимог до заявлених становить 25, 6% .

Таким чином , на відповідача покладаються судові витрати, а саме державне мито за подання позовної заяви у сумі 433,40 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 59, 15 грн.

Крім того, враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги, з відповідача підлягає до стягнення на користь апелянта державне мито в розмірі 216 грн. 70 коп.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача Приватної фірми " ОЛС" задоволити частково.

Рішення господарського суду Волинської області у справі № 5004/1073/11 від 19 липня 2011 року в частині відмови в стягненні інфляційних втрат та 3% річних скасувати.

Прийняти нове.

Позов задоволити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства " Рибгосп " Цумань" ВАТ " Волиньрибгосп" (Ківерцівський район ,смт.Цумань, вул. Васильєва,46, код ЄДРПОУ 30907944) на користь Приватної фірми " ОЛС" (м.Луцьк,вул. Потебні ,71,код ЄДРПОУ 20137575 ) 34854 грн. 55 коп. (тридцять чотири тисячі вісімсот п"ятдесят чотири гривні 55 коп ) інфляційних втрат та 8 482 грн. 04 коп .( вісім тисяч чотириста вісімдесят дві гривні 04 коп. )- 3% річних, 433 грн.40 коп. ( чотириста тридцять три 40 коп.) державного мита та 59 грн.14 коп ( п"ятдесят дев"ять грн. 14 коп.) витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

В решті рішення господарського суду Волинської області від 19 липня 2011 року залишити без змін.

Стягнути з Дочірнього підприємства " Рибгосп " Цумань" ВАТ " Волиньрибгосп" (Ківерцівський район ,смт.Цумань, вул. Васильєва,46, код ЄДРПОУ 30907944) на користь Приватної фірми " ОЛС"(м.Луцьк,вул. Потебні ,71,код ЄДРПОУ 20137575 ) державне мито за подачу апеляційної скарги в розмірі 216грн.70 коп. (двісті шістнадцять гривень 70 коп)

Господарському суду Волинської області видати накази.

Справу скерувати до господарського суду Волинської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Сініцина Л.М.

Суддя Гудак А.В.

01-12/12009/11