Постанова № 18549389, 13.09.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2011 р. Справа № 5019/1297/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. , суддя Петухов М.Г.

при секретарі Кравчук О.В.

за участю представників сторін: < Текст >

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

< Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів", м.Рівне

на рішення господарського суду Рівненської області

від 05.07.11 р. у справі № 5019/1297/11 (суддя Павлюк І.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕХ-ГРУП", м.Рівне

до Відкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів", м.Рівне

про стягнення 167638 грн.00 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 05.07.2011р. у справі №5019/1297/11 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕХ-ГРУП" до Відкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів" про стягнення 167638 грн. 00 коп.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 167638,00 грн. заборгованості, 1676,38 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення змінити та прийняти нове рішення, яким відстрочити та розстрочити виконання рішення суду з вересня 2011 року по вересень 2012 року по 13969,84грн.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- відповідач не заперечує розмір заборгованості, однак на даний час товариство перебуває у тяжкому фінансовому становищі, у зв"язку з чим не може виконати рішення суду у добровільному порядку;

- суд безпідставно не застосував положення процесуального законодавства та відмовив у відстрочці виконання рішення.

Позивач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Представники сторін в судове засідання не з"явилися, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалу суду від 25.07.2011р. про призначення розгляду справи на 13.09.2011р., надіслану на адресу ВАТ "Завод залізобетонних виробів", повернуто відділенням поштового зв"язку з відміткою про закінчення терміну зберігання (а.с.81).

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (п.3.6 роз"яснення президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

В апеляційній скарзі відповідач зазначив своєю адресою: м.Рівне, вул.Київська, 92, за якою й було надіслано ухвалу суду від 25.07.2011р.

Враховуючи викладене, а також приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 27.08.2010р. між ТзОВ "Інтех-Груп" (постачальник) та ВАТ "Завод залізобетонних виробів" (покупець) укладено договір поставки №27/08-2010 (далі - договір), згідно п.1.1 якого постачальник зобов’язується передати у власність покупця виробниче обладнання, а саме: металоформу ОГ-33 вартістю 7400грн. 00 коп., металоформу МБ-8 вартістю 4200 грн. 00 коп., металоформу Л7-8 вартістю 7400грн. 00 коп., форму V11-66 ф2000 колодязні кільця вартістю 5750 грн. 00 коп., форму V11-76 стаціонарна для виготовлення призм вартістю 78250 грн., форму металеву БР-100 вартістю 1100грн. 00 коп., металоформу ПД-2-95 вартістю 32800 грн. 00 коп. та металеву форму ОГ-28 вартістю 27550 грн. 00 коп., що далі іменується товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар за ціною, визначеною договором (а.с.8).

Відповідно до п.1.2 договору загальна вартість договору становить 197340 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 32890 грн. 00 коп.

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що розрахунки за договором здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у розмірі, визначеному в п.1.2.договору або іншим незабороненим способом у разі досягнення взаємної згоди про це сторін, до 31 грудня 2010р.

Як встановлено п.8.1 договору, чинний договір вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до 31 грудня 2011р.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 197340грн. 00 коп., що підтверджується наявною у матеріалах справи видатковою накладною №РН-0000019 від 27.08.2010р. (а.с.9).

В рахунок оплати товару, отриманого за договором №27/08-2010 від 27.08.2010р. ВАТ "Завод залізобетонних виробів" поставило ТОВ “Інтех Груп” бетон М-100 на загальну суму 21230грн. 00коп. та плити перекриття ПК 63,15,8- А т Y на загальну суму 8472 грн. 00 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними №РН-0001283 від 28.10.2010р. на суму 3177 грн. 00 коп., №РН-0001364 від 08.11.2010р. на суму 980 грн. 00 коп., №РН0001400 на суму 980 грн. 00 коп., №РН-0001376 від 10.11.2010р. на суму 980 грн. 00 коп., №РН-0001408 від 12.11.2010р. на суму 980 грн. 00 коп., №РН-0001421 від 15.11.2010р. на суму 980 грн. 00 коп., №РН-0001333 від 03.11.2010р. на суму 980 грн. 00 коп., №РН-0001343 від 04.11.2010р. на суму 980 грн. 00 коп., №РН-0001139 від 05.10.2010р. на суму 3810 грн. 00 коп., №РН-0001188 від 11.10.2010р. на суму 5295 грн. 00 коп., №РН-0001318 від 02.11.2010р. на суму 980 грн. 00 коп., №РН№-0001145 від 05.10.2010р. на суму 3810 грн. 00 коп., №РН-0001131 від 05.10.2010р. на суму 3810 грн. 00 коп., №РН-0001426 від 16.11.2010р. на суму 980 грн. 00 коп. №РН-0001434 від 17.11.2010р. на суму 980 грн. 00 коп. (а.с.10-17).

Таким чином, неоплаченою залишилась заборгованість в сумі 167638 грн. 00 коп.

За вказаних обставин ТОВ “Інтех Груп” звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з ВАТ "Завод залізобетонних виробів" 167638,00 грн. боргу (а.с.2-4).

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Рівненської області від 05.07.2011р. позов задоволено (а.с.54-56).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Згідно ч.1 та ч.2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як передбачено ч.ч.1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Нормою ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач не надав господарському суду належних та допустимих доказів на підтвердження виконання в повному обсязі свого зобов’язання щодо сплати заборгованості в сумі 167638,00 грн.

З врахуванням наведеного вище, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 167638,00грн. боргу правомірно задоволена судом першої інстанції.

Щодо доводів відповідача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв"язку з відмовою у відстрочці виконання рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України №02-5/333 від 12.09.1996р. "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Тобто, зміна порядку виконання рішення суду, у розумінні статті 121 ГПК України, є можливою тільки за наявності виключних обставин, які ускладнюють або роблять неможливим його виконання, про що доводить в суді сам заявник.

Наведені відповідачем підстави для розстрочення, відстрочення виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище, не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для розстрочення виконання судового рішення.

Крім того, вирішуючи питання про відстрочку, розстрочку виконання рішення, на підставі ст.121 ГПК України, господарські суди повинні встановлювати матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушують матеріальні інтереси позивача та також може призвести до негативних наслідків для нього.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні клопотання ВАТ "Завод залізобетонних виробів" про відстрочку та розстрочку виконання рішення.

Отже, судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскарженого рішення.

Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 05.07.2011р. прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його зміни.

Окремо слід зазначити, що за наявності передбачених законом підстав відповідач не позбавлений права звернутись до господарського суду із заявою, в порядку ст.121 ГПК України, про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду на стадії виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст.101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Рівненської області від 05.07.2011р. у справі №5019/1297/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу ВАТ "Завод залізобетонних виробів", м.Рівне - без задоволення.

2. Справу №5019/11297/11 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

01-12/11388/11

Віддрук. 4 прим.:

1 –до справи,

2,3 –сторонам,

4 –в наряд.