Постанова № 18549353, 27.09.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2011 року Справа № 27/73-10

Колегія суддів у складі: головуючий суддя О.А. Істоміна, суддя Л.М. Бабакова, суддя С.В. Барбашова,

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача не зявився

відповідача ОСОБА_1. дов. № 01-62юр/28 від 04.01.2011р.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ОСОБА_2. дов. № 19869/10/10-017 від 28.11.2008р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, м. Харків (вх. №3172Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 15.03.10 р. у справі № 27/73-10

за позовом ТОВ "Техенергоресурс", м. Харків

до АК "Харківобленерго", м. Харків

про визнання правочину недійсним

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Техенергоресурс», звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним правочину за договором № 9/17/09 від 17.09.2007 р., укладеним між ним та АК «Харківобленерго».

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.03.2010 р. (суддя Мамалуй О.О.) в позові відмовлено.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові з рішенням господарського суду не погодилась, подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 15.03.2010 р. по справі № 27/73-10 скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт посилається на те, що під час проведення перевірки була наявна інформація про встановлені факти відсутності поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків, що свідчила про нікчемність правочинів між АК «Харківобленерго»та ТОВ «Техенергоресурс», оскільки вони порушували публічний порядок.

Позивач, ТОВ "Техенергоресурс", відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не зявився та про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Відповідач, АК «Харківобленерго», у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вважає, що вказаний податковим органом акт перевірки не встановлює жодних фактів щодо нікчемності договорів між сторонами у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, вислухавши доводи представника відповідача та СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові проведено позапланову невиїзну документальну перевірку АК “Харківобленерго”, за результатами якої складено акт № 1230/43-010/00131954 від 29.04.2011 року. Перевіркою встановлені факти, що свідчать про нікчемність правочинів, які мали місце між АК “Харківобленерго” та ТОВ “Техенергоресурс”, оскільки вони здійснені без мети настання реальних наслідків.

Як свідчать матеріали справи, між АК “Харківобленерго” та ТОВ “Техенергоресурс” укладено договір підряду № 9/17/09 від 17.09.2007 р.

Предметом оскарженого договору є те, що підрядник (позивач) на виконання інвестиційної програми в межах договірної ціни виконує власними та залученими силами і засобами, зі своїх матеріалів або матеріалів замовника всі передбачені договором роботи по завершенню будівництва протиаварійного учбово-тренувального центру АК "Харківобленерго" по вул. Барабашова, 6 (актова зала) інв. № 824966. Підрядник здає в обумовлені строки обєкт в експлуатацію Замовнику, ліквідує недоробки і дефекти, що виникли з його вини і виявлені в ході приймання робіт та протягом гарантійного строку експлуатації обєкту. Замовник приймає та сплачує за виконані роботи підряднику у відповідності до умов договору. Загальна вартість робіт, що є предметом даного договору, становить 2053527,47 грн., у тому числі ПДВ - 342254,58 грн.

Суд першої інстанції зробив висновок, що вказаний договір було складено згідно з вимогами Цивільного кодексу України та підписано двома сторонами. Керуючись Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Положенням Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»згідно вказаних у договорі господарських операцій було складено видаткові накладні. Факт передачі продукції підтверджено печатками АК «Харківобленерго»та ТОВ «Техенергоресурс». У відповідності з приписами діючого законодавства України та на виконання вимог ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»були виписані податкові накладні.

При цьому, суд першої інстанції не дослідив усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо, не перевірялись фізичні, технічні та технологічні можливості позивача певної до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволені позову щодо визнання договору недійсним, не врахував, що відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним.

Як зазначено в частині другій статті 215 Цивільного кодексу України, визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

Діючим законодавством передбачено, що органи державної податкової служби, можуть на підставі пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" звертатися до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. При цьому висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній, а не резолютивній частині судового рішення.

Отже, позовні вимоги про визнання нікчемних договорів, які завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, недійсними не підлягають задоволенню, а висновки суду зазначені у мотивувальний частині рішення не підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, висновки викладені в мотивувальний частині рішення господарського суду не відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам, і позовні вимоги не підлягають задоволенню по іншим підставам.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.03.2010р. у справі № 27/73-10 скасувати та прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя Л.М. Бабакова

Суддя С.В. Барбашова

Повний текст постанови підписаний 26.09.2011р.