Постанова № 18549269, 21.09.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2011 р. Справа № 5023/3591/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Міракові Г.А,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1. (дов.№01-62юр/5475 від 15.07.2011р.,

відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації Харківської області, м. Валки, (вх.№3511Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 06.06.2011р. у справі № 5023/3591/11,

за позовом Акціонерної компанії “Харківобленерго”, м. Харків,

до Управління праці та соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації Харківської області, м. Валки,

про стягнення заборгованості в сумі 32 202,06 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.06.2011р. (суддя Сальникова Г.І.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації Харківської області на користь АК “Харківобленерго” збитків на суму 32 202,06 грн. держмито у сумі 323,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду Харківської області від 06.06.2011р., надіслав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю та постановити нове рішення, яким відмовити у позові АК “Харківобленерго” повністю.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на роз'яснення Міністерства фінансів України, яке є головним розпорядником коштів субвенції з державного бюджету, в якому зазначено, що на підставі ст.9 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” з метою визначення державних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг, встановлюються державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування. До їх числа належать, зокрема, нормативи користування житлово-комунальними послугами, щодо яких встановлені державні пільги.

Крім того, відповідач вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1996р. № 879 “Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянам, які мають пільги щодо їх оплати” встановлено норми користування житлово-комунальними послугами, в межах яких надаються передбачені чинним законодавством пільги на оплату житлово-комунальних послуг. Зазначена постанова не передбачає виключень, тому, на думку апелянта, визначені цією постановою норми пільгового споживання житлово-комунальних послуг поширюються на всі категорії громадян, які відповідно до законодавства мають право на пільги.

У відзиві на апеляційну скаргу АК “Харківобленерго” заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В обґрунтування своєї позиції по справі позивач зазначає, що окремим категоріям громадян України державою гарантується соціальний захист у вигляді пільг по сплаті за житлово-комунальні послуги. Так, Законами України «Про міліцію», «Про пожежну безпеку» з моменту набуття їх чинності, працівникам міліції, пожежної безпеки надається 50% пільгова знижка по сплаті за житлово-комунальні послуги. До 01.01.2008р. дані пільги надавалися без обмеження середніми нормами, тобто на всі надані послуги без обмежень. Розділом ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»до вищевказаних законів внесено зміни про те, що надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством. Також позивач зазначає, що згідно з розділом ІІІ прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», розділ ІІ Закону України «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»діє з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року. Як стверджує позивач, введення «середніх норм споживання»у деякі законодавчі акти передбачалося лише на 2008 бюджетний рік та не стосується наступних 2009 та 2010 бюджетних років.

Представник апелянта в судове засідання 19.09.2011р. не зявився. Разом з апеляційною скаргою апелянт надав клопотання №03-25/1929 від 09.08.2011р., в якому просить суд апеляційну скаргу по справі № 5023/3591/11 за позовом АК «Харківобленерго»стосовно компенсації збитків від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію розглядати без присутності скаржника (а.с.109).

У судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечував з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу, та просив рішення господарського суду Харківської області від 06.06.2011р. у справі №5023/3591/11 залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судових засіданнях пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів встановила наступне.

Приписами Законів України “Про пожежну безпеку”, “Про міліцію”, “Про державну кримінально-виконавчу службу України” встановлено, що працівникам міліції та членам їх сімей, особовому складу державної пожежної охорони та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.

Відповідно до статті 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на правоохоронну діяльність та забезпечення безпеки держави.

Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України "Про міліцію", а саме: частину четверту статті 22 доповнено словами "працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством". Крім того, частину 6 статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" доповнено відповідним положенням: "особовому складу державної пожежної охорони та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка по оплати жилої площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством". Статтю 24 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" доповнено положенням: "пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань".

При цьому, згідно з розділом III Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", розділ II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" діє з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року. Тобто введення "середніх норм споживання" у деякі законодавчі акти мало діяти лише протягом 2008 бюджетного року.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007р. N107Л/І (107-17) (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., NN 5-8, ст. 78) і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17), визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Таким чином, положення вищевказаних законів стосовно введення “середніх норм споживання” при наданні 50-відсоткової знижки по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р.

Статтею 147 Конституції України передбачено, що Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Відповідно до статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обовязковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Таким чином, рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у звязку з правовідносинами, які виникли внаслідок положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»,визнаних неконституційними. Цим Рішенням визначено, що Конституція України не надає закону України про державний бюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Відповідно до пункту 3 "Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002р. (надалі - Порядок) головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі головні розпорядники коштів).

Згідно з пунктом 5 Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг.

Також відповідно до пункту 6 Порядку у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми.

Судом першої інстанції правомірно зазначено, що при вірному застосуванні норм прямої дії, а саме: рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. та положень Законів України "Про міліцію", "Про пожежну безпеку", "Про державну кримінально-виконавчу службу України", відповідач повинен був надіслати уточнену інформацію щодо необхідності компенсування пільг, наданих енергопостачальником, відповідним категоріям громадян, фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було виконано вимоги пункту 6 Порядку, чим порушено права АК "Харківобленерго".

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість посилань відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 01.08.1996р. № 879 “Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянам, які мають пільги щодо їх оплати”, якою встановлено норми користування житлово-комунальними послугами, в межах яких надаються передбачені чинним законодавством пільги на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки Рішення Конституційного Суду України та Закони України "Про міліцію", "Про пожежну безпеку" та "Про державну кримінально-виконавчу службу України" мають вищу юридичну силу.

Відповідно частини 4 статті 17 Закону України "Про електроенергетику" збитки енергопостачальників від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів відшкодовуються за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги.

З матеріалів справи вбачається, що позивач підтверджує свої позовні вимоги двостороннім актом звіряння розрахунків за надані пільги ветеранам ВС, ветеранам ОВС та пільгам за соціальною ознакою між Валківським РВЕ та головним розпорядником коштів місцевого бюджету, управлінням праці та соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації Харківської області станом на 01.04.2011р., по формі №3-пільга, затвердженій наказом Мінпраці України за погодженням з Мінфіном та Держкомстатом. Зазначена звірка проводиться між позивачем та відповідачем щомісячно за вимогами Порядку.

Як свідчать матеріали справи, та встановлено судом першої інстанції, саме різниця у визначених сторонами у справі сумах, яка не визнана відповідачем за даними акту звіряння, та відображена в інформації розбіжностей у сумі 32 202, 06 грн., є предметом позовних вимог позивача. Відповідач заперечень щодо правильності здійснення розрахунку позивача не надав.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача збитків у сумі 32202,06 грн.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді рішення місцевого господарського суду та відхиляються судом апеляційної інстанції за необґрунтованістю.

З огляду на викладене, апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації Харківської області не підлягає задоволенню, рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права і скасуванню не підлягає.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації Харківської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 06.06.2011р. по справі №5023/3591/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Повний текст постанови складений та підписаний 21.09.2011р.