Постанова № 18549175, 15.09.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2011 р. Справа № Б-39/125-10

Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

від апелянта Колесніков А.Г.;

від боржника- не прибув,

кредитори не прибули,

розглянувши апеляційну скаргу кредитора ПАТ «ВТБ Банк»в особі Відділення “Харківська регіональна дирекція” ПАТ “ВТБ Банк”, м. Харків (вх. № 3652 С/2) на ухвалу господарського суду Харківської області у справі № Б-39/125-10 від 30.03.2011 р.

за заявою Приватного підприємства «ЛСВ МОНОЛІТ», м. Харків

про банкрутство боржника Приватного підприємства «ЛСВ МОНОЛІТ», м. Харків (код 34015769), -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.03.2011 р. по справі № Б-39/125-10 (суддя Швидкін А.О.) затверджено реєстр вимог кредиторів в кількості 5 кредиторів з загальною сумою грошових вимог та вимог щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів) в розмірі 7609824,33 грн., а саме:

1.ТОВ “Клінта”66999,03 грн.,

2. ПП “ВУДАРТ”32200 грн.,

3. ТОВ “Багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство “СВ”1911830,98 грн.,

4.ПП “СВ”5533176,37 грн.,

5.ТОВ “Харброксервіс”65617,95 грн.

Визнано вимоги ПАТ “ВТБ Банк” в розмірі 10310259,14 грн. основного боргу, які забезпечені заставою майна боржника та ухвалено окремо внести до реєстру вимог кредиторів приватного підприємства “ЛСВ МОНОЛІТ”.

Визнано розмір неустойки та інших штрафних санкцій, та ухвалено окремо

внести до реєстру вимог кредиторів у сумі 911320,43 грн.

Зобовязано розпорядника майна надати до суду реєстр вимог кредиторів згідно ухвали суду в попередньому засіданні.

Визнано вимоги конкурсних кредиторів, що не були заявлені в тридцяти денний строк з моменту публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, погашеними.

Зобовязано розпорядника майна виконати вимоги Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Кредитор - Публічне акціонерне товариство “ВТБ Банк”, в особі Відділення “Харківська регіональна дирекція ”ПАТ “ВТБ Банк”, з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду від 30.03.2011 р. по справі № Б-39/125-10 про затвердження реєстру вимог кредиторів приватного підприємства “ЛСВ МОНОЛІТ” скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Боржник відзив на апеляційну скаргу не надав. До початку судового засідання до Харківського апеляційного господарського суду від розпорядника майна ПП «ЛСВ Моноліт»Бихно О.М. надійшло клопотання, в якому він повідомляє про неможливість прийняти участь у судовому засіданні 07.09.2011 р. та просить не проводити судове засідання без його участі.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду, розглянувши заявлене клопотання, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, зважаючи на таке.

Відповідно до ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом 15-ти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження. Ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження винесена 25.08.2011 р., справа призначена до розгляду на 07.09.2011 р., тобто в межах строку, встановленого ст. 102 ГПК України. Клопотання про продовження строків розгляду скарги до Харківського апеляційного господарського суду не надходило. Крім того, п.7 резолютивної частини ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 25.08.2011 р. сторони попереджені, що у разі неявки представників сторін з належним чином оформленими повноваженнями, ненаданням витребуваних документів, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності розпорядника майна боржника, за наявними в даній справі матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представника апелянта, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше трьох місяців після проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Закону.

У попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплати, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Однак, як вбачається з оскаржуваної ухвали господарського суду Харківської області, вона не відповідає вимогам, статті 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

В порушення приписів статті 15 вищевказаного Закону господарським судом першої інстанції в ухвалі не зазначено черговості задоволення кожної вимоги.

Крім того, з наявного в матеріалах справи реєстру від 31.01.2011 р., затвердженого судом першої інстанції вбачається, що він містить невідповідності та окремі його частини протирічить одна одній.

На першому аркуші реєстру вимог кредиторів розпорядником майна зазначено, що загальний розмір не визнаних боржником вимог кредиторів за основним боргом складає 10310259,14 грн., неустойка (штраф, пеня): 911320,43 грн. На тому ж першому аркуші цього ж реєстру зазначено загальний розмір визнаних боржником вимог кредиторів за основним боргом: 17920083,47 грн., неустойка (штраф, пеня): 911320,43 грн. При чому загальний розмір заявлених вимог кредиторів складає 18831403,9 грн.

Крім того, на першому аркуші зазначений загальний розмір вимог, що забезпечені заставою, та які знаходяться у державних реєстрах застав майна: 4637800,00 грн. Розмір визнаних вимог за чергами взагалі не містить будь-якої суми, а четверта черга зазначено 7609824,33 грн.

На пятому аркуші реєстру у якості «суми визнаних вимог щодо неустойки та інших фінансових і економічних санкцій зазначено 911320,43 грн.

Останній аркуш реєстру в якості «вимог кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника»містить вже іншу суму 11221579,57 грн.

Господарський суд Харківської області на зазначені невідповідності та протиріччя у поданому йому на затвердження реєстрі вимог кредиторів ПП «ЛСВ Моноліт»від 31.01.2011 р. уваги не звернув.

Ухвала за підсумками попереднього засідання є основним документом, в якому закріплюються грошові вимоги кредиторів. Враховуючи це, господарський суд повинен проаналізувати вимоги кожного кредитора та надати оцінку доказам, якими ці вимоги підтверджуються.

Зважаючи на вищезазначене, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що при винесенні оскаржуваної ухвали господарським судом Харківської області не було повно та всебічно досліджено всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом, порушені вимоги ст. 1, 14,15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 43 ГПК України, що є підставою для її скасування. Вимоги апеляційної скарги законні та обґрунтовані, доводи апелянта знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, п. п. 1,2,3 ст. 104, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу ПАТ «ВТБ Банк»в особі Відділення “Харківська регіональна дирекція” ПАТ “ВТБ Банк”, м. Харків задовольнити.

2. Скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 30.03.2011 р. по справі № Б-39/125-10.

3. Справу № Б-39/125-10 направити до господарського суду Харківської області для розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя