Постанова № 18549174, 15.09.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2011 р. Справа № 5023/3938/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1. (дов. від 15.07.2011 р., № 01-62юр/5475);

відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазської районної державної адміністрації, с.м.т. Нова Водолага (вх. № 3517Х/2 ) на рішення господарського суду Харківської області від 14.06. 2011 р. по справі № 5023/3938/11

за позовом Акціонерної компанії „Харківобленерго”, и. Харків

до Нововодолазського Управління праці та соціального захисту населення, с.м.т. Нова Водолага

про стягнення 28661,57 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.06.2011р. по справі № 5023/3938/11 (суддя Ковальчук Л.В. ) позов задоволено. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазської районної державної адміністрації, с.м.т. Нова Водолага на користь Акціонерної компанії „Харківобленерго”, и. Харків 28661,57 грн. збитків, 286,62 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду Харківської області від 14.06.2011р. по справі № 5023/3938/11, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначено, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарським судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права. Апелянт посилається на те, що господарським судом не враховано ті обставини, що відповідач, Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради, не одержав додаткові кошти на виплату пільг на оплату електроенергії пільговикам у більшому розмірі, чим це було передбачено Державним бюджетом 2008 р. Як вважає скаржник, оскільки на день прийняття оскаржуваного рішення видатки в частині урахування додаткових асигнувань для виконання Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. за № 10-рп/2008 не збільшені, витрати державного бюджету на покриття таких зобовязань не можуть здійснюватися.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому виклав заперечення на доводи апеляційної скарги і просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

В судове засідання представник відповідача не зявився про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце засідання суду повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення.

Представник позивача пояснив, що вважає за можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами за відсутності представника відповідача.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності зазначеного представника, за наявними в даній справі матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на свою користь компенсацію збитків від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію.

На підставі Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у Законі України «Про міліцію»частину четверту доповнено словами «працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством». Також ст. 22 Закону України «Про пожежну безпеку»доповнено відповідним положенням: «особовому складу державної пожежної охорони та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка плати за жилу площу, комунальні послуги, а також палива в межах норм, встановлених законодавством». Ст. 24 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу Україну»доповнено положенням: «пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань». Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності окремих положень ст. 65, розділу 1, п. 61, 62, 63, 66 розділу П, п. 3 розділу ІІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»та 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67, розділу І, п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст. 67, розділу І, пп. 2-4, 6-8, 10-18, пп. 7 п. 19, п. 20-22, 24-34, пп. 1-6, 8-12 п. 35, п. 36-100 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»та п. 3 розділу ІІІ «Прикінцеві положення»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Вказана норма стосовно введення «середніх норм споживання»визнана неконституційною.

Відповідно до п. 3 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програми соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого постановою КМ України № 256 від 04.03.2002 р. (далі Порядок) головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі головні розпорядники коштів).

Згідно з п. 5 Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами надавачами відповідних послуг.

Також відповідно до п.6. Порядку, у разі виникнення додаткових зобовязань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів Автономної республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби Автономної Республіки Крим, областях, м. Києві та Севастополі. Отже, при вірному застосуванні норм прямої дії, а саме рішення Конституційного суду 22.05.2008 р. та положень Законів України «Про міліцію», «Про пожежну безпеку», «Про державну кримінально-виконавчу службу України»Відповідач повинен був надіслати уточнену інформацію щодо необхідності компенсування пільг, наданих енергопостачальником, відповідним категоріям громадян, фінансовим органам, які готують уточнені реєстри. Однак, відповідачем не виконані вимоги п. 6 Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги підтверджені двостороннім актом звіряння розрахунків за надані пільги Ветеранам ВС, Ветеранам ОВС, та пільгам за соціальною ознакою між Південним РВЕ та головним розпорядником коштів місцевого бюджету станом на 01.05.2011 р. Нововодолажський р-н, по формі №3-пільга затвердженій наказом Мінпраці України від 28.03.2003 р. за погодженням з Мінфіном та Держкомстатом. З наявної в матеріалах справи інформації стосовно розбіжностей з причини розрахунків без урахувань середньомісячних норм споживання по деяким категоріям пільговиків між Нововодолажським РВЕ та УПСЗН Нововодолажського району м. Харкова відповідач не визнає суму 28661,57 грн.

Ст. 147 Конституції України закріплено, що Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в України. Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Згідно ст. 150 Конституції України Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обовязковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає правомірним застосування положень рішення Конституційного суду 22.05.2008 р., щодо визнання такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положень ст. 67, розділу І, пп. 2-4, 6-8, 10-18, пп. 7 п. 19, п. 20-22, 24-34, пп. 1-6, 8-12 п. 35, п. 36-100 розділу П «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та п. З розділу Ш «Прикінцеві положення»Закону України «Про Державний бюджет України».

Посилання відповідача на роз'яснення листом №248/5/131-09 від 20.05.2009р. Міністерства праці та соціальної політики України про те, що постанова КМУ від 01.08.1996 р № 879 не передбачає виключень, тому визначені цією постановою норми поширюються на всі категорії громадян, які мають право на пільги судова колегія апеляційного господарського суду вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах права, оскільки тлумачити положення даної постанови надано Державному комітету по житлово-комунальному господарству та Міністерству палива та енергетики України.

Керуючись ЗУ «Про міліцію», «Про пожежну безпеку», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, роз'ясненнями Міністерства палива та енергетики України, з 23.05.2008 року та по теперішній час енергопостачальник проводить розрахунки за спожиту електроенергію пенсіонерам МВС та пенсіонерам пожежної охорони без застосування норм на пільгове споживання електроенергії.

Відповідно ч. 4 ст. 17 Закону України «Про електроенергетику»збитки енергопостачальників від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів відшкодовуються за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги.

Порядок відшкодування суми витрат, понесених внаслідок постачання електричної енергії пільговим категоріям споживачів, визначено у Законі України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", Законі України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. №256 (далі -Порядок).

Статтею 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та статтею 38 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" передбачено, що за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот надаються житлові субсидії населенню та пільги, зокрема звільненим зі служби за віком, хворобою або вислугою років працівникам міліції, особам начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, державної пожежної охорони тощо.

Згідно з п. З Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" від 4 березня 2002 р. N 256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Згідно з п. 2 вищевказаної постанови головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо послуг, наданих отримувачам, які мають право на відповідні пільги.

Вищезазначеним Рішенням Конституційного Суду України чітко визначено, що Конституція України не надає закону про Державний бюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Апелянтом обставини, викладені в апеляційній скарзі не доведені.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та обєктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що підстави для його скасування відсутні. Обставини та заперечення, викладені в апеляційній скарзі не знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому вона залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2011 р. по справі № 5023/3938/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя