Постанова № 18549164, 14.09.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2011 р. Справа № 5023/4040/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1. (довіреність № 5363/01-17/03-16 від 03.12.2010 р.)

відповідача - ОСОБА_2. (довіреність № 817 від 09.09.2011 р.), ОСОБА_3. (довіреність № 818 від 09.09.2011 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3743Х/1-38) на рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2011 р. у справі № 5023/4040/11

за позовом Державної екологічної інспекції в Харківській області, м. Харків,

до Комунального підприємства “Балаклійський водоканал”, Харківська обл., м. Балаклія,

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна екологічна інспекція в Харківській області, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету “грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності”шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 16848,24 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.08.11 р. у справі № 5023/4040/11 (суддя Ольшанченко В.І.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства "Балаклійський водоканал" на користь місцевого бюджету шкоду, заподіяну внаслідок скиду забруднених "недостатньо очищених" стічних вод у р. Волоська Балаклійка та Сіверський Донець, в загальній сумі 16848,24 грн. Стягнуто з Комунального підприємства "Балаклійський водоканал" державне мито в сумі 168,48 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, Комунальне підприємство “Балаклійський водоканал”, з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, при неповному зясуванні всіх обставин справи. Просить рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2011 р. у справі № 5023/4040/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу відповідача зазначає, що вважає рішення суду законним, обґрунтованим, прийнятим при повному зясуванні всіх обставин справи та у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Просить рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2011 р. у справі № 5023/4040/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

03.10.05 р. Державним управлінням екології та природних ресурсів в Харківській області Міністерства охорони навколишнього природного середовища України був виданий КП “Балаклійський водоканал” дозвіл на спеціальне водокористування №3624А/Хар., яким визначені: назва і код водного обєкту та водогосподарської дільниці (джерела водопостачання і приймача стічних вод), водозабори з артезіанських свердловин, скид стічних вод: Балаклійська дільниця - р. Вол. Балаклійка, Савинська дільниця - р. Савинка, Червонодонецька дільниця - р. Сіверський Донець, Пришибська дільниця - р. Кр. Балаклійка, а також характеристика водокористування та умови водокористування

Дія даного дозволу на спеціальне водокористування була продовжена на строк до 31.12.2012 р. (а.с. 22-23).

У відповідності до звіту про використання відповідачем води за 4-й квартал 2008 р. форми №2-ТП (водгосп) з очисних споруд в м. Балаклія відповідачем було скинуто у р. Волоська Балаклійка 524,0 тис. куб.м. стічних вод категорії - забруднені "недостатньо очищені". Концентрації забруднюючих речовин, по яким встановлені наступні перевищення (в мг/л): азот амонійний - 1,44; нітрити - 0,48; фосфати - 6,22.

Згідно звіту про використання відповідачем води за 4-й квартал 2008 р. форми №2-ТП (водгосп) з очисних споруд в с. Червоний Донець відповідачем було скинуто у р. Сіверський Донець 269,2 тис. куб.м. стічних вод категорії - забруднені "недостатньо очищені". Концентрації забруднюючих речовин, по яким встановлені наступні перевищення (в мг/л): азот амонійний - 1,49; нітрити - 0,32; фосфати - 0,37.

Дані звіти були надані самим відповідачем до екологічної інспекції.

Однак відповідно до дозволу на спеціальне водокористування №3624А/Хар. відповідач має права скидати забруднюючі речовини (в мг/л) в наступній концентрації:

- по випуску в р. Волоська Балаклійка: азот амонійний - 1,4; нітрити - 0,3; фосфати - 5,0;

- по випуску в р. Сіверський Донець: азот амонійний - 0,75; нітрити - 0,32; фосфати - 0,37.

Таким чином, відповідач протягом 2008 року здійснював скид стічних вод з очисних споруд в р. Волоська Балаклійка та Сіверський Донець з перевищенням дозволених нормативів ГДС, встановлених в дозволі на спеціальне водокористування №3624А/Хар.

В період з 30 червня, 01-03, 06-10, 13-17, 20 липня 2009 року Державною екологічною інспекцією в Харківській області було здійснено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем, на підставі направлення №00605 виданий позивачем (а.с. 21).

Перевірка здійсненна за даними звітності відповідача.

За результатами даної перевірки було встановлено, що у 2007-2008 р.р. очисні споруди не забезпечували нормативну очистку стічних вод. У 2007 р. обсяг скиду забруднених "недостатньо очищених" стічних вод у р. Волоська Балаклійка склав 670,0 тис. куб.м., у р. Сіверський Донець - 300,9 тис. куб.м., у р. Савинка - 10,4 тис. куб.м.; у 2008 р. - обсяг скиду забруднених "недостатньо очищених" стічних вод у р. Волоська Балаклійка склав 624,0 тис. куб.м., у р. Сіверський Донець - 269,2 тис. куб.м., що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Нормативну очистку стоків забезпечували очисні споруди, які скидали стічні води у р. Савинка та Крайня Балаклійка. Підприємство щоквартально перераховує до Державного бюджету збір за спеціальне використання водних ресурсів, про що було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №00605 від 30 червня, 01-03, 06-10, 13-17, 20 липня 2009 р. (а.с.8).

З метою усунення виявлених недоліків, порушень природоохоронного законодавства виявлених під час здійснення планового заходу - перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією в Харківській області було винесено припис №10-18-109 від 25.07.09 р., яким позивач вимагав на протязі 10 днів після отримання припису розробити план оргтехзаходів по усуненню виявлених недоліків, з встановленням термінів та відповідальних виконавців, затвердити його відповідним наказом. Копію наказу і плану надати Держекоінспекції в Харківській області; не здійснювати скиду забруднених “недостатньо очищених” стічних вод до водних обєктів (з терміном виконання - постійно); в термін до 25.08.2009 р. провести технологічну наладку очисних споруд.

В звязку з виявленими порушеннями позивачем з урахуванням норм, передбачених „Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів” було розраховано суму шкоди, заподіяної державі в сумі 16848,24 грн.

31.05.2010 р. позивач направив відповідачу претензію №97 (вих. № 2372/01-17/10-13), в якій просив КП “Балаклійський водоканал” добровільного перерахувати суму завданої шкоди в розмірі 16848,24 грн.

У відповіді № 423 на претензію № 97 відповідач зазначив, що претензія не може бути ним визнана, а її сума відшкодованою, оскільки на протязі 2008 р. згідно звіту про фінансові результати КП "Балаклійський водоканал" підприємство працювало зі збитками і прибутку не мало, тому нарахування та предявлення до сплати відшкодування збитків, розрахованих за формулою (5) без урахування абз. 4 пункту 5.2.2 Методики водоканал вважає неправильним.

Таким чином, відповідач вимоги претензії позивача №97 від 31.05.2010 р. не виконав та в добровільному порядку суму завданої шкоди державі за порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в розмірі 16848,24 грн. не сплатив, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Згідно п.8 ст. 1 Водного Кодексу України вода стічна це вода, що утворюється в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, карєрної і дренажної води), а також відведена з забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадіння атмосферних опадів.

Відповідно до п.19 ст. 1 Водного Кодексу України водокористуванням є використання води (водних обєктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних обєктів).

Відповідно до ч. 3 ст. 44 Водного Кодексу України водокористувачі зобовязані дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин згідно із статтею 70 Водного кодексу України.

Згідно із статтею 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі розміри викидів та скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Відповідно до ст. 110 Водного Кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у забрудненні та засміченні вод, недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Згідно ст. 111 Водного Кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобовязані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” підприємства, установи, організації та громадяни зобовязані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Як вже було встановлено вище, відповідачем протягом 2008 р. здійснювався викид в стічні води забруднюючих речовин з перевищенням ліміту встановленого в дозволі на спеціальне водокористування, даний факт не заперечувався і представниками відповідача в судовому засіданні.

А тому винна відповідача у забрудненні стічних вод є встановленою.

Шкода, нарахована позивачем відповідачу за порушення природоохоронного законодавства, розрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в сумі 16848,24 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Не приймають посилання відповідача на неправильне застосування позивачем пункту 5.2.2 Методики, який, на думку відповідача, передбачає обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища лише у разі наявності у порушника прибутку у спірний період та порушення ним технологічного режиму роботи очисних споруд, з тих підстав, що факт заподіяння шкоди відповідачем підтверджено наявними у справі доказами, а обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, встановлено чинним природоохоронним законодавством

Згідно ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Таким чином, позивачем не повинна застосовуватись зниження розміру стягнення.

Судом першої інстанції вірно не взято до уваги і посилання відповідача на те, що відсутня його вина в заподіянні шкоди, розрахунок збитку невірний, а заявлені позовні вимоги нормативно та документально необґрунтовані, оскільки: по-перше, на відповідача законодавством покладено обовязок по дотриманню встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів скидання забруднюючих речовин та санітарних вимог, здійсненню заходів щодо запобігання забрудненню водних обєктів стічними водами, здійсненню спеціального водокористування лише за наявності дозволу.

По-друге, розрахунок суми завданої шкоди зроблений позивачем згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995 р. №37.

Посилання відповідача на зношеність основних засобів очисних споруд та незавершену їх реконструкцію, є також безпідставними, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 78 Господарського кодексу України на відповідача покладено обовязок по утриманню їх в належному стані незалежно від фінансового стану, а відтак не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування шкоди згідно ч. 2 ст. 1166 та ч. 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Харківської області.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2011 р. у справі № 5023/4040/11 прийняте при належному зясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в звязку з чим апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2011 р. у справі № 5023/4040/11 залишити без змін.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Пелипенко Н.М.

Повний текст постанови по справі № 5023/4040/11 підписано 19.09.2011 р.