Постанова № 18549160, 14.09.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2011р. Справа: № 5021/1083/2011

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Л.М. Здоровко, суддя О.В. Плахов, суддя І.А. Шутенко,

при секретарі –Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача – не прибув,

відповідача – не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нифертити»(вх. № 2828 С/2) на рішення господарського суду Сумської області від 20.06.2011 р. по справі № 5021/1083/2011

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго», м. Суми,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Нифертити», м. Суми,

про стягнення 40551,65 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача по справі на свою користь двократну вартість різниці фактично спожитої договірної величини споживання електричної енергії у листопаді 2009р. в сумі 40 551,65 грн., а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Рішенням господарського суду Сумської області від 20.06.2011 р. по справі № 5021/1083/2011 (суддя Моїсеєнко В.М.) замінено первісного позивача Відкрите акціонерне товариство “Сумиобленерго” на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство “Сумиобленерго”. Позовні вимоги задоволено.Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Нифертити” на користь Публічного акціонерного товариства “Сумиобленерго” 40 551,65 грн. –двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини споживання електричної енергії , 405,52 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, ТОВ “Нифертити”, не погоджуючись з рішенням господарського суду Сумської області від 20.06.2011 р. по справі №5021/1083/2011, подав апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначено, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарським судом першої інстанції неповно досліджені обставини, що мають значення для справи.

Апелянт стверджує, що спірне споживання електроенергії, відбулось не в листопаді, а в жовтні 2009р.; в матеріалах справи відсутній розрахунок позивача розміру грошових вимог і виходячи з чого виникла сума боргу, яка є предметом розгляду по даній справі.

Представники сторін у судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду належним чином були повідомлені, про причини неприбуття своїх представників у судове засідання суд не повідомили. Враховуючи, що відповідно частини 2 статті 102 ГПК України, апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двохмісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, тобто з 13.07.2011 року. Враховуючи, що строк розгляду апеляційної скарги закінчується 13.09.2011 року, а від сторін у справі відповідно до статті 69 ГПК України не надходило клопотання про продовження строку розгляду спору, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) був укладений договір № 576 про постачання електричної енергії від 13.09.2007р., відповідно до пункту 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.

Відповідно до пункту 2.2.3 вищезазначеного договору, споживач зобов`язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, згідно з умовами додатку № 4 до договору.

Відповідно до пункту 1 додатку № 4 до договору № 576 від 13.09.2007р., розрахунковим вважається період з 07 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електричної енергії.

Відповідно до пункту 2 додатку № 4 до договору № 576 від 13.09.2007р., споживач до 07 числа, що передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії. У разі неповної передоплати за минулий розрахунковий період, різниця між сумою передоплати та вартістю фактично спожитої електроенергії має бути сплачена протягом 5 днів з дня отримання рахунку.

Згідно пункту 4.2.2. договору, статті 26 Закону України “Про електроенергетику”, пункту 7 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 475 від 09.04.2002 р., за перевищення договірних величин споживання електричної енергії визначених згідно із вимогами розділу 5 договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Відповідно до пункту 5.2 Договору, договірна величина споживання електричної енергії коригується постачальником протягом поточного розрахункового періоду при письмовому зверненні споживача, в разі відсутності, на момент звернення боргу за минулий розрахунковий період, здійснення сплати поточних планових платежів згідно пункту 2 додатку 4 до цього договору, а також дотримання узгоджених графіків погашення заборгованості.

Позивач у позові просить стягнути з відповідача двократну вартість різниці фактично спожитої договірної величини споживання електричної енергії в сумі 40 551,65 грн. за перевищення договірної величини електричної енергії у розрахунковому періоді з 07 жовтня по 07 листопаді 2009р. У позові позивач посилався на виконання ним зобов’язань відповідно до зазначеного договору та додатків до нього, а саме факт поставки електричної енергії відповідачу підтверджується довідкою про суму та дату виникнення заборгованості по договору № 576 від 13.09.2007р. (а.с. 17), довідкою про нарахування і оплату за використану електроенергію у розрахунковому періоді (а.с. 19), актом про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії за період від 07.10.2009р. по 07.11.2009р. (а.с.20), розрахунками № 9/66749 від 09.11.2009р., № 9/72594 від 26.11.2009р. (а.с. 21, 24).

Розглядом матеріалів справи встановлено доведення до відповідача на жовтень та листопад 2009р. договірної величини споживання у кількості по 7,4 тис. кВт год., що підтверджується даними про очікуваний обсяг постачання електричної енергії основному споживачу на 2009р. (а.с. 15).

Вказаний документ підписано уповноваженими представниками обох сторін та скріплено їх печатками без заперечень та зауважень.

Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідач листом б/н і дати просить збільшити договірну величину споживання електричної енергії у листопаді 2009р. на 68,9 тис. кВт год. (а.с. 22). Вказаний лист був отриманий позивачем 19.11.2009р. відповідно до штампу про отримання вхідної кореспонденції.

Відповідач відповідно до статті 33 ГПК України не надав доказів звернення до позивача для коригування договірної величини споживання до кінця розрахункового періоду, до 07.11.2009р. включно за спірний період, у зв’язку з чим відповідачу не було проведено коригування договірної величини на 68,86 тис.кВт год.

Визнання відповідачем перевищення договірної величини споживання електричної енергії підтверджується листом відповідача від 16.03.2010р., в якому він просить позивача заборгованість за перевищення договірної величини спожитої електроенергії у розмірі 40551, 65 грн. розстрочити на 6 місяців, через тяжке фінансове становище (а.с.40).

До того ж рішенням Харківського апеляційного господарського суду від 20.12.2010р. у справі № 18/61-10 встановлено, що ТОВ «Нифертити», свої зобов’язання до договором № 576 від 13.09.2007р. не виконало, тому його заборгованість перед ВАТ «Сумиобленерго»по сплаті за поставлену електричну енергію у листопаді склала 40551,55 грн. (а.с. 38, 39).

Відповідно до статті 35 ГПК України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про електроенергетику»за перевищення договірної величини електричної потужності сплачується двократна вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Згідно зі статтею 509 ЦК України, статтею 173 ГК України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У статті 530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З врахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно задоволення вимог позивач і стягнення з відповідача 40551,65 грн. перевищення договірних величин споживання електроенергії за розрахунковий період з 07 жовтня по 07 листопада 2009р., оскільки даний розрахунковий період закінчився 07 листопада 2009р. позивач вказує –за листопад 2009р.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта на договір № 1811/1 від 18.11.2009р. про погашення заборгованості укладений між позивачем та відповідачем, оскільки відповідно до умов даного договору відповідач зобов’язався перед позивачем сплатити заборгованість, що виникла по договору про постачання електричної енергії № 576 від 13.09.2007р. у сумі –53891,12 грн. за активну електричну енергію з ПДВ за листопад 2009р.(а.с. 73), спірні правовідносини по даній справі виникла через перевищення відповідачем договірних величин споживання електричної енергії.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Сумської області від 20.06.2011 р. по справі № 5021/1083/2011 прийняте у відповідності до норм чинного законодавства та матеріалів справи і підстави для його скасування відсутні, у зв’язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Заперечення викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 20.06.2011 р. у справі № 5021/1083/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.В. Плахов

Суддя І.А. Шутенко

Повний текст постанови підписано 12.09.2011р.