Постанова № 18549137, 13.09.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2011 р. Справа № 5023/405/11

Колегія суддів у складі

головуючого судді Бондаренко В.П., судді Ільїна О.В., судді Камишевої Л.М.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1., дор. № 5363/01-17/03-16 від 03.12.2010 р.

1-го відповідача не зявився

2-го відповідача ОСОБА_2., дор. від 09.09.2011 р., ОСОБА_3., дор. від 09.09.2011 р., ОСОБА_4., дор. від 09.09.2011 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 2-го відповідача (вх. № 3223Х/1-9) на рішення господарського суду Харківської області від 27 квітня 2011 р. по справі № 5023/405/11

за позовом Державної екологічної інспекції в Харківській області, м. Харків

до 1. Квартирно-експлуатаційного відділу, м. Харків

2. Військової частини А-2136, с. Первомайське

про стягнення 191541,07 грн.,

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 27 квітня 2011 року у справі № 5023/405/11 (суддя Жельне С.Ч.) з урахуванням ухвали про виправлення описки від 06 травня 2011 року відмовлено у позові до 1-го відповідача, Квартирно-експлуатаційного відділу. Позовні вимоги до 2-го відповідача, Військової частини А-2136, задоволено повністю. Стягнено з Військової частини А-2136 в доход державного бюджету шкоду, заподіяну внаслідок самовільного використання води з водних обєктів в розмірі 191541,07 грн., 1915,41 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2-й відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2011 р. у справі № 5023/405/11 та відмовити в позові.

Позивач та 1-й відповідач вважають рішення суду законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу 2-го відповідача - без задоволення. Крім того, 1-й відповідач просить розглядати справу без участі його представника.

В судовому засіданні 2-й відповідач заявив усне клопотання про надання можливості посадовим особам МНС надати пояснення по справі.

Колегія судді розглянула клопотання та дійшла висновку про відмову у його задоволенні у звязку з необґрунтованістю.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши доводи представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в період 21-25, 28, 29 грудня 2009 року Державною екологічною інспекцією в Харківській області було здійснено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Військовою частиною А-2136, за результатами якої було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 01044 від 21-25, 28, 29 грудня 2009 року. Вказаний акт був підписаний з боку 2-го відповідача без будь-яких зауважень та заперечень.

Відповідно до даного акту встановлено, що водопостачання військової частини А-2136 здійснюється від однієї артсвердловини. Вода використовується для господарчо-питних потреб мешканців житлового містечка та військовослужбовців, дозвіл на спецводокористування відсутній, що є порушенням ст. ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України.

Отже, забір підземної води здійснювався за відсутності дозволу на спецводокористування, відповідно до довідкою від 21.12.2009 р. № 1408, підписаною ТВО командира військової частини А-2136 Ставруновим І.С., за 4 квартал 2008 р. військовою частиною було використано 4497 м3 води, з 01.01.2009 р. по 13.08.2009 р. використано 10800 м3, з 14.08.2009 р. по 21.12.2009 р. - 6240 м3 (а.с. 18).

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, позивачем був наданий припис № 06-26/177 від 31 грудня 2009 року, яким було зобов'язано відповідача не допускати забір води з водного об'єкту без дозволу на спец водокористування (а.с. 14-15).

Таким чином, військовою частиною А-2136 у зазначені вище періоди здійснювався забір води з підземних джерел без дозволу на спеціальне водокористування з водного об'єкту державного значення, що є порушенням ст.ст. 44, 49 Водного кодексу України та Тимчасового порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування, розробки і затвердження ГДС речовин у водні об'єкти із стічними водами.

Відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995 р. № 37, зареєстрованої Мінюстом України 01.06.1995 р. № 164/698 (за період з 01.10.2008 р. по 24.08.2009 р.) та за період з 25.08.2009 р. по 31.12.2009 р. відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07. 2009 р. № 389, зареєстрованої в Мінюсті України 14.08.2009 р. № 767/16783, позивачем була розрахована шкода в розмірі 191541,07 грн.

Розрахунок шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного використання води із водних об'єктів разом з претензією № 85 від 19.05.2010 року були надіслані відповідачу. Однак, після отримання претензії шкоду, завдану внаслідок самовільного використання води із водних об'єктів відповідач не сплатив.

Колегія суддів погоджується з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Таким чином, Військова частина А-2136, як водокористувач, зобов'язана використовувати артезіанську свердловину лише за наявності дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільскогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно зі ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Таким чином, протиправною діяльністю відповідача державі заподіяно шкоду, розмір якої становить 191541,07 грн.

Відповідно до ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдана ними внаслідок порушення водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від сплати збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідно до ст. 69 даного Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 01.10.2008 р. по 31.12.2008 р. та з 01.01.2009 р. по 24.08.2009 р. дозвіл на забір води з артезіанської свердловини у військової частини А-2136, як у водокористувача даною артезіанською свердловиною, був відсутній.

Таким чином, військовою частиною А-2136 не виконано обов'язків щодо дотримання вимог п. 9 ст. 44 Водного кодексу України, а саме, здійснення спеціального водокористування лише за наявністю дозволу. Крім того, факт забору води не спростований 2-м відповідачем та підтверджується довідкою № 1408 від 21.12.2009 р., у звязку з чим суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з 2-го відповідача суму заподіяної шкоди.

Що стосується позовних вимог до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у їх задоволенні, оскільки 1-м відповідачем водозабір з артезіанської свердловини не здійснювався.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення законно, обґрунтовано, з урахуванням матеріалів справи та у відповідності до діючого законодавства, а тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Щодо апеляційної скарги, то колегія суддів дійшла висновку, що вона необґрунтована, безпідставна і підлягає залишенню без задоволення, оскільки з огляду на вищезазначене, 2-й відповідач не довів ті обставини, на які він посилався в апеляційній скарзі, як на підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 22, 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання 2-го відповідача про надання можливості дати пояснення посадовим особам МНС відмовити.

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Рішення господарського Харківської області від 27 квітня 2011 р. у справі № 5023/405/11 залишити без змін.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

суддяІльїн О.В.

суддяКамишева Л.М.

Повний текст постанови підписаний 14.09.2011 р.