Постанова № 18549094, 09.09.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2011 р. Справа № 5021/1001/2011

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І., судді Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача не зявився

відповідача - не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Українського державного підприємства поштового звязку “Укрпошта” в особі Сумської дирекції, м. Суми вх. № 3584С/2 на рішення господарського суду Сумської області від 02.06.2011 р. по справі № 5021/1001/2011

за позовом Українського державного підприємства поштового звязку “Укрпошта” в особі Сумської дирекції, м. Суми,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Житловик”, м. Суми,

про стягнення 2711 грн. 60 коп., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Українське державне підприємство поштового звязку “Укрпошта” в особі Сумської дирекції, м. Суми звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій, з урахуванням уточнень, просив суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Житловик”, м. Суми збитки за пошкодження чотирьох букв вивіски назви відділення поштового звязку № 4 в м. Суми в розмірі 1651 грн. 65 коп. та упущену вигоду, що виникла через простій зазначеного відділення звязку з 11 год. до 18 год. 24.01.2011 р. в сумі 1311 грн. 60 коп. Крім того, позивач також просив суд зобовязати відповідача провести перерахунок оплати за неналежно надані послуги та зарахувати кошти на платежі майбутніх періодів.

Рішенням господарського суду Сумської області (суддя Резніченко О.Ю.) від 02.06.2011 р. по справі № 5021/1001/2011 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване з посиланням на безпідставність та недоведеність заявлених позивачем позовних вимог і т.ін..

Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що господарський суд при винесенні рішення безпідставно зазначив про недоведеність позивачем заявлених позовних вимог, вказуючи при цьому на те, що сам факт понесення позивачем збитків, винна в їх заподіянні особа, та розмір таких збитків підтверджується наданими ним в обґрунтування своїх вимог документами та матеріалами і т.ін..

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Сторони в судове засідання своїх представників не направили, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Позивач надав до суду клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності його представника.

Оскільки неявка представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія вважає за необхідне розглядати вказану скаргу за відсутності представників сторін, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, 01.10.2010 року між сторонами укладений договір № 10-552 про участь в експлуатаційних витратах по обслуговуванню житлового фонду (надалі Договір).

Відповідно до Договору відповідач забезпечує надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, а саме у будинку, що знаходиться за адресою: вул. Металургів, 2, м. Суми.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.01.2011 р. о 10 годині ранку при роботі по знешкодженню бурульок працівниками ТОВ „Житловик” за адресою м, Суми, вул. Металургів, 2, пошкоджено вивіску назви поштового відділення № 4, а саме зірвані та розбиті літери з вивіски в кількості 4 шт.

Зазначені обставини відображено в акті огляду та обстеження від 24.01.2011 р., складеного комісією у складі начальника ЦОС № 4 Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта»Шаповалової Н.В., начальника технічного відділу Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта»Фінова О.А., начальника відділення поштового зв'язку № 4 Берест Н.О., операторів Лагути М.А, Зюзькової К.А, та мешканця будинку по вул. Металургів, 6. № 2, кв. 21. Іванової Л.В.

На підставі п. п. 5.1, 5.2 Договору № 10-552 та посилаючись на вищезазначений Акт від 24.01.2011 р. позивач 08.02.11 р. направив відповідачу претензію № 13-11-35 про відшкодування нанесених збитків. Проте відповідач на претензію не відреагував, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що позивач не довів факт наявності понесених збитків.

Однак, викладені вище висновки господарського суду в певній частині, на думку колегії суддів, не повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, вони є передчасними та такими, що не відповідають вимогам закону, в звязку з чим, є підстави для часткового скасування прийнятого по даній справі рішення.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1172 ч. 1 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Ст. 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, за загальним правилом, збитки це обєктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке повязане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати. Вони є фактом обєктивної дійсності, що існує незалежно від правової оцінки і від того, підлягають збитки, що виникли, відшкодуванню згідно з законом або не підлягають. Для притягнення боржника до цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування збитків необхідно, щоб порушення зобовязання дійсно спричинило отримання кредитором збитку та можливе лише у разі наявності складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; наявності збитків; причинного звязку між протиправною поведінкою та спричиненням збитків; вини.

При цьому позивач повинен довести збитки, котрі були заподіяні відповідачем, безпосередній причинний звязок між діями відповідача і заподіянням збитків, їх розмір та реальність їх понесення.

Господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення не надав належної правової оцінки акту огляду та обстеженню від 24.01.2011 р. в якому відображено, що саме з вини працівників ТОВ „Житловик” було пошкоджено вивіску назви поштового відділення №4, а саме зірвані та розбито літери в кількості 4 (чотири) штуки.

Тобто даним актом встановлена вина працівників підприємства відповідача в заподіянні позивачу збитків повязаних з пошкодженням належного йому майна.

Зазначені обставини відповідачем жодним чином не спростовані.

Крім того, суд також не надав належної правової оцінки наданим позивачем доказам та доводам щодо розміру заподіяних збитків, та не вжив заходів щодо витребування від позивача відповідних доказів на підтвердження зазначених обставин.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, з метою ремонту пошкодженої вивіски позивач звернувся до ПП ОСОБА_1., яким було здійснено ремонтні роботи вивіски назви ВПЗ № 4.

Після проведення ремонту, ПП ОСОБА_1. було надано позивачу рахунок № 34, відповідно до якого вартість ремонту вивіски назви ВПЗ № 4 становить 1651 грн. 65 коп.

Факт здійснення позивачем оплати ремонтних робіт вивіски підтверджується залученим до матеріалів справи платіжним дорученням № 4677 від 17.06.2011 р.

Таким чином, понесенні позивачем витрати на ремонт вивіски є збитками, що виникли в звязку пошкодженням речі (майновою шкодою), в звязку з чим, вони підлягають відшкодуванню їх заподіювачем на загальних підставах.

За таких обставин, прийняте по даній справі рішення про відмову в задоволенні позову про стягнення 1651 грн. 65 коп. збитків підлягає скасуванню, з прийняттям судом апеляційної інстанції в цій частині нового рішення про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 1651,65 грн. збитків, понесених в звязку з ремонтом вивіски назви ВПЗ № 4.

Крім того, покладення на відповідача відповідальності за пошкодження майна позивача у вигляді відшкодування вартості його ремонту відповідає встановленим законом засадам добросовісності, розумності та справедливості судового рішення.

Разом з тим, правомірними є висновки господарського суду про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 1311,60 грн. упущеної вигоди.

Оскільки неодержаний прибуток (упущена вигода) в розумінні ст. 22 ГПК України це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на даних бухгалтерського обліку, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим субєктом господарювання певних грошових сум чи інших цінностей, якби інший учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення, то предявляючи вимогу про відшкодування упущеної вигоди позивач зобовязаний надати розрахунки та бухгалтерські документи, які підтверджують наявність упущеної вигоди.

Тобто, оскільки позивачем в обґрунтування своїх вимог не надано бухгалтерських документів в розумінні відповідних положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в обґрунтування здійсненого ним розрахунку упущеної вигоди, дані вимоги позивача в розумінні ст. 32-34 ГПК України не можуть вважатися такими, що є доведеними належним чином.

Посилання позивача виключно на довідки, які нібито складні на підставі бухгалтерських документів та підтверджують наявність упущеної вигоди та її розмір, судова колегія вважає безпідставними, оскільки дані довідки без підтвердження відомостей які в них містяться відповідними бухгалтерськими документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»не можуть вважатися належним доказом обставин щодо наявності упущеної вигоди.

Крім того, матеріали справи не містять жодного доказу того, що ВПЗ № 4 дійсно не могло працювати в звязку з завданими відповідачем пошкодженнями майна. Так само позивачем не доведено, що він дійсно планував отримати прибуток у визначеній ним сумі, робив все для його отримання, однак внаслідок саме винних дій відповідача так і не зміг його отримати.

За таких обставин, рішення господарського суду в частині відмови в задоволенні позову про стягнення упущеної вигоди в розмірі 1311 грн. 60 коп. підлягає залишенню без змін, а вимоги позивача в апеляційній скарзі про скасування рішення в даній частині та задоволення його позовних вимог задоволенню не підлягають.

Так само задоволенню не підлягають вимоги позивача про зобовязання відповідача провести перерахунок оплати за неналежно надані послуги, оскільки сам лише факт побиття вивіски не підтверджує факт неякісного надання послуг в певний розрахунковий період часу. Крім того, матеріали справи не містять доказів наявності вимог відповідача про їх повну оплату.

Вимог позивача про зарахування коштів на платежі майбутніх періодів також не підлягають задоволенню, оскільки зазначене позивач не позбавлений права зробити самостійно в визначений законом спосіб. Тобто в даному випадку позивач не довів наявність порушеного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.

З урахуванням вимог ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 54,60 грн. держмита за подання позову, 27,30 грн. держмита за подання апеляційної скарги та 131,45 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду частково відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для його скасування в певній частині.

Керуючись ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Українського державного підприємства поштового звязку “Укрпошта” в особі Сумської дирекції, м. Суми задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської області від 02.06.2011 р. по справі № 5021/1001/2011 в частині відмови в позові про стягнення 1651 грн. 65 коп. збитків скасувати, та прийняти нове рішення яким позов в даній частині задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Житловик” (адреса: м. Суми, вул. 40 років Жовтня, 49-а, код ЄДРПОУ 31651978) на користь Українського державного підприємства поштового звязку “Укрпошта” в особі Сумської дирекції (адреса: м. Суми, вул. Воскресенська, 13/7; код ЄДРПОУ 22981300) 1651 грн. 65 коп. збитків, 54,60 грн. держмита за подання позову, 27,30 грн. держмита за подання апеляційної скарги та 131,45 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ доручити видати господарському суду Сумської області.

В іншій частині рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.