Постанова № 18549071, 09.09.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2011 р. Справа № 5021/606/2011

Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1. (дов. № б/н від 02.09.2011р.), ОСОБА_2. (дов. № б/н від 01.03.2011р.)

відповідача - ОСОБА_3. (дов. № б/н від 05.09.2011р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління міського господарства міста Ромни, м. Ромни, Сумська область (вх. № 3587 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 28.03.2011р. у справі № 5021/606/2011

за позовом Державного підприємства "Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", м. Суми

до Головного управління міського господарства міста Ромни, м. Ромни, Сумська область

про стягнення 103 553,94 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2011 року Державне підприємство "Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", м. Суми звернувся до господарського суду Сумської області з позовом, в якому просив стягнути з Головного управління міського господарства міста Ромни, м. Ромни, Сумська область 103 553 грн. 94 коп. заборгованості за неналежне виконання відповідачем умов договору № 470 від 06.09.2010 року на виконання проектно вишукувальних робіт по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо грошової оцінки міста Ромни Сумської області, укладеного між позивачем та відповідачем, а саме: 98 798 грн. 42 коп. боргу за виконану та прийняту роботу, 3 504 грн. 98 коп. інфляційних збитків, 1 250 грн. 54 коп. 3% річних, а також судові витрати: 1035 грн. 54 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Сумської області від 28.03.2011р. по справі № 5021/606/2011 (суддя Коваленко О.В.) позовні вимоги задоволено повністю.

Відповідач з даним рішенням суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, заслухавши уповноважених представників сторін, які підтримали свої правові позиції у справі, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних обставин.

Як свідчать матеріали справи та правомірно встановлено господарським судом, 06 вересня 2010 року між позивачем - Державним підприємством «Сумський науково дослідний та проектний інститут землеустрою»та відповідачем - Головним управлінням міського господарства міста Ромни було укладено договір № 470 на виконання проектно вишукувальних робіт по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо грошової оцінки земель міста Ромни Сумської області (далі - Договір).

Відповідно до умов даного Договору позивач взяв на себе зобовязання з дотриманням вимог чинного законодавства виконати проектно-вишукувальні роботи по виготовленню технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Ромни, а відповідач в свою чергу зобовязався здійснити оплату зазначених робіт.

Загальна вартість робіт за цим Договором становить 98798,42 грн., в тому числі державна землевпорядна експертиза (3%) 2398,02 грн. Загальна вартість робіт визначається згідно з протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт (пункт 2.1. Договору).

Розрахунки проводяться замовником (відповідачем) на основі підписаних сторонами актів виконаних робіт. Остаточні розрахунки замовник повинен здійснити після підписання акту прийому здачі виконаних робіт (пункт 2.3. Договору).

Згідно з пунктами 3.1. та 3.2. Договору приймання виконаних робіт за цим договором оформляється актом приймання передачі; замовник зобовязаний підписати акт протягом 15 днів із дня його одержання, або надіслати мотивовану відмову від прийняття робіт.

Наявним у справі протоколом угоди про договірну ціну на виконання науково технічної документації (послуг) засвідчено, що сторонами досягнуто згоди про розмір договірної ціни на виконання науково технічної продукції (послуг) в сумі 98798,42 грн., а також зазначено, що цей протокол є підставою для проведення взаємних розрахунків і платежів між позивачем та відповідачем.

Пунктом 8.1. договору передбачено строк дії договору з моменту його підписання і до 31 грудня 2010 року.

Господарським судом при розгляді справи по суті належним чином досліджено ту обставину, що на замовлення відповідача - Головного управління міського господарства Роменської міської ради позивачем з дотриманням вимог законодавства були виконані проектно-вишукувальні роботи по виготовленню Технічної документації із землеустрою щодо грошової оцінки земель м. Ромни Сумської області. Розроблена на основі існуючої законодавчої та нормативно-методичної бази проведення робіт з грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів технічна документація була розглянута та погоджена Науково-технічною радою Головного управління Держкомзему у Сумській області, та на виконання вимог Закону України «Про оцінку земель», Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»документацію було подано до Державного комітету України із земельних ресурсів для проведення державної землевпорядної експертизи. Відповідність документації вимогам законодавства підтверджує Висновок державної експертизи землевпорядної документації від 08.07.2010 року за № 386-10. Документація була оцінена позитивно.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»від 17.06.2004 № 1808 позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.

Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов'язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об'єкту державної експертизи. Зазначений висновок затверджено заступником голови Державного комітету України із земельних ресурсів 08.07.2010 р.

Із наявних у справі матеріалів вбачається, що виготовлена позивачем документація була передана замовнику через уповноваженого представника, про що свідчить накладна № 87 від 30.08.2010р., а виконані Інститутом роботи прийняті замовником з оформленням Акту приймання-здачі № 1/576 від 29.09.2010 року до Договору № 470 від 06.09.2010р. При прийнятті робіт від замовника усних та письмових зауважень та претензій не надходило.

Згідно статті 23 Закону України «Про оцінку земель»технічна документація щодо нормативної грошової оцінки земель населеного пункту підлягає затвердженню відповідною міською радою. Розроблену позивачем документацію було розглянуто 24.09.2010 року 54 сесією V скликання Роменської міської ради. Як зазначив позивач, по даному рішенню сесії документацію не затверджено. Підставою для відхилення затвердження документації стала не якість розробленої документації, на чому наголошує відповідач, а погіршення соціальної ситуації у місті (збільшення розміру оподаткування землевласників та землекористувачів), тобто критерій врахування якого не передбачено чинними нормативними документами та стандартами на розробку документації. Вказані обставини не спростовані відповідачем.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору, яке в силу вимог статті 599 Цивільного кодексу України та статті 202 Господарського кодексу України припиняється виконанням, проведеним належним чином. Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані довести обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, належними та допустимими у справі доказами; за статтею 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи та матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі статтями 43, 47 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а судове рішення по справі приймає за результатами обговорення усіх обставин справи.

Розглянувши заявлені позивачем вимоги та проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності господарський суд обґрунтовано встановив, що оскільки відповідач в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою обовязок доказування законодавчо покладений на сторони, не надав жодних доказів належного виконання взятих на себе зобовязань відповідно до умов договору № 470 і своєчасні розрахунки з позивачем за надані не провів, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 98798,42 грн. заборгованості підлягають задоволенню.

Згідно зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено: боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 5.1. Договору сторонами передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно із законодавством та за цим договором.

Приймаючи оскаржуване рішення господарський суд цілком правильно задовольнив заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 1250,54 грн. та інфляційних збитків в сумі 3504,98 грн. за весь час прострочення, які нараховані позивачем у відповідності з пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України. Вказаною нормою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, ґрунтуються на припущеннях, не доведені жодним належним доказом, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі зясовані та правильно оцінені обставини у справі.

За таких обставин, враховуючи положення частини 2 статті 129 Конституції України, за якими основними засадами судочинства є, зокрема, законність, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості та забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, судова колегія дійшла висновку про залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, а оскаржуваного ним рішення господарського суду Сумської області від 28.03.2011р. у справі № 5021/606/2011 без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 47, 82, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління міського господарства міста Ромни, м. Ромни, Сумська область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 28.03.2011р. у справі № 5021/606/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в двадцятиденний термін.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Повний текст постанови підписано 09 вересня 2011 року.