Постанова № 18549046, 07.09.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2011 р. Справа № 5023/4322/11

Колегія суддів у складі:

головуючого судді - Могилєвкіна Ю.О., судді – Пушай В.І., Плужник О.В.

при секретарі – Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача – не з’явився

відповідача – Демчан А.В.

3-ї особи – не з’явився

3-ї особи – не з’явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3371Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 26.07.11 р. у справі № 5023/4322/11

за позовом ТОВ "Глобар-Асу", м. Харків

3-я особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ФОП Мороз С.В.

до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, м. Харків

3-я особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління державного казначейства України в Харківській області, м. Харків

про стягнення 18000,00 грн.,-

встановила:

У червні 2011 р. позивач - ТОВ "Глобар-Асу" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про стягнення суми понесених матеріальних збитків у розмірі 18000,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.07.11 р. у справі № 5023/4322/11 (суддя Доленчук Д.О.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму понесених матеріальних збитків у розмірі 18000 грн., 180,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким в позові відмовити.

У апеляційній скарзі відповідач зазначив, що суд не надав належної правової оцінки тому, чи можуть бути наявними підстави для віднесення до складу збитків витрати на правову допомогу, так як зазначені витрати не мають обов’язкового характеру, не відносяться до обов’язкових платежів, здійснюються на власний розсуд замовника і не можуть бути покладені на іншу особу, тому не знаходяться у необхідному причинному зв’язку з діями ДПІ.

Також відповідач зазначив, що адвокатські послуги надавались фізичною особою підприємцем Мороз С.В., а не адвокатом Мороз С.В.

Позивач та 3-і особи відзив на апеляційну скаргу не надали. В судове засідання своїх представників з відповідними повноваженнями (довіреностями) не направили, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи за поданою апеляційною скаргою, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. Причину своєї неявки в судове засідання не повідомили.

Судова колегія повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, 17 квітня 2009 року між ТОВ "ГЛОБАР-АСУ" та ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова був укладений договір № 528ЕЛП про визнання електронних документів (надалі-договір). Предметом даного договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів) поданих платником податків - ТОВ "ГЛОБАР-АСУ" в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу (п.1. договору).

В своєму рішенні суд першої інстанції посилається на те, що надані документи податкової звітності ТОВ "ГЛОБАР-АСУ" до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова за період травень - липень 2010 року не були визнані останнім як податкова звітність.

З метою захисту своїх порушених прав щодо юридичного супроводження дій спрямованих на захист прав ТОВ "ГЛОБАР-АСУ", 20 серпня 2010 року (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 21 серпня 2010 року) між ТОВ "ГЛОБАР-АСУ" (далі замовник) та ФОП Мороз С.В. (далі виконавець) був укладений договір про надання послуг адвоката (адвокатських послуг).

Судом встановлено, що договір про надання послуг адвоката укладався зі сторони ФОП Мороз С.В. на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію та Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1198 від 14.06.2004 р. При цьому, суд зазначає, що свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1198 від 14.06.2004 р. підтверджуються повноваження Мороз С.В. як адвоката.

У відповідності до п. 2.1. договору адвокатських послуг, виконавець бере на себе виконання адвокатських послуг, зокрема: усне та письмове консультування з юридичних питань (п.п. а); складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв тощо (п.п. б); захист інтересів замовника в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в судах України (п.п. в); надання адвокатських послуг щодо фактів порушень діючого законодавства та нормативних документів з боку посадових осіб ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова під час не прийняття податкових декларацій ТОВ ТЛОБАР-АСУ" з податку на додану вартість за травень-липень 2010 року (п.п. к).

Відповідно до п. 4.1. договору адвокатських послуг, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 21.08.2010 року, за послуги, що зазначені в п.п. 2.1. к договору адвокатських послуг замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 18000,00 грн. За інші надані юридичні послуги вказані в договорі адвокатських послуг оформлюються відповідні акти здачі-приймання виконаних робіт. Розрахунок здійснюється протягом 5-ти банківських днів з дня підписання акту здачі-приймання виконаних робіт шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця.

21 вересня 2010 року до Відділу внутрішньої безпеки при ДПА у Харківській області УВБ ДПА України, з прокуратури Жовтневого району м. Харкова, надійшла скарга директора ТОВ ТЛОБАР-АСУ", в якій були викладені факти протиправних дій співробітників ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова при прийнятті податкової звітності за травень-липень 2010 року ТОВ ТЛОБАР-АСУ". Матеріали справи свідчать, що за результатами службової перевірки інформації щодо фактів порушень діючого законодавства та нормативних документів з боку посадових осіб ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова під час прийняття податкових декларацій ТОВ "ГЛОБАР-АСУ з податку на додану вартість за травень - липень 2010 року 29.10.2010 року Відділом внутрішньої безпеки при ДПА у Харківській області УВБ ДПА України був складений відповідний висновок.

Даним висновком Відділу внутрішньої безпеки при ДПА у Харківській області УВБ ДПА України були підтверджені факти, викладені у скарзі ТОВ "ГЛОБАР-АСУ" та за допущені порушення термінів направлення листів - повідомлень на адресу ТОВ "ГЛОБАР-АСУ", а також порушення вимог п. 4.5 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України за № 39 від 27.01.2010 року, старшого державного податкового інспектора відділу ведення та захисту податкової звітності управління інформації процесів оподаткування ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова Юрченко М.В. було вирішено притягнути до дисциплінарної відповідальності.

За неналежний контроль за діями підлеглих, при прийомці та обробці податкової звітності ТОВ "ГЛОБАР-АСУ", начальника відділу ведення та захисту податкової звітності управління інформатизації процесів оподаткування ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова Вронськую О.П. було вирішено притягнути до дисциплінарної відповідальності.

За неналежний контроль за діями підлеглих, при прийомці та обробці податкової звітності ТОВ "ГЛОБАР-АСУ", заступника начальника ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова Вервейко Т.В. було вирішено притягнути до дисциплінарної відповідальності.

15.11.2010 року за наказом начальника ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 815 працівникам ДПІ за допущені порушення було оголошено догану. На виконання умов договору про надання послуг адвоката, 09 листопада 2010 року між замовником - ТОВ "ГЛОБАР-АСУ" та виконавцем - ФОП Мороз С.В. був складений акт прийому-передачі виконаних робіт, який заявник, не маючи претензій за виконані роботи до виконавця, визнав підставою для проведення оплати на користь ФОП Мороз С.В. у сумі 18000,00 грн. (розгорнутий розрахунок наданих позивачу послуг на вказану суму міститься в матеріалах справи).

Згідно з платіжним дорученням від 09 листопада 2010 року за № 107 ТОВ "ГЛОБАР-АСУ" перерахувало на користь ФОП Мороз С.В. за договором про надання послуг адвоката 18000,00 грн.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції зробив безпідставний висновок, що позивачем надано належні докази, які підтверджують факт порушення права позивача, причинний зв'язок між протиправною поведінкою ДПІ та збитками, які зазнав позивач, у зв’язку з протиправними діями посадових осіб, витрати безпосередньо, пов’язані з відновленням позивачем свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливо було відновлення позивачем свого порушеного права, відповідач не спростував твердження позивача про наявність вини ДПІ у заподіянні позивачу збитків.

При цьому, судом не враховано, що оскільки предметом позову є стягнення збитків, заподіяних внаслідок неналежного виконання договору, то відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України необхідно було довести склад цивільного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальним правилом, збитки –це об’єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов’язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати. Вони є фактом об’єктивної дійсності, що існує незалежно від правової оцінки і від того, підлягають збитки, що виникли, відшкодуванню згідно закону або не підлягають.

Для притягнення боржника до цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування збитків необхідно, щоб порушення зобов’язання дійсно спричинило отримання кредитором збитку та можливе лише у разі наявності складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; наявності збитків; причинного зв’язку між протиправною поведінкою та спричиненням збитків; вини.

При цьому, позивач повинен довести збитки, котрі були заподіяні відповідачем, безпосередній причинний зв’язок між діями відповідача і заподіянням збитків їх розмір, та вжиття відповідних заходів щодо їх запобігання.

Відповідно до ч. 2 ст. 224 та ч. 1 ст. 225 ГК України під збитками ро зуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допус тила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вар тість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною: неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазна ла збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язан ня другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, сума витрат понесених на виконання договору про надання послуг адвоката не віднесена до складу збитків.

Суд першої інстанції не врахував, що позивач не надав доказів неправомірності дій відповідача при неприйнятті декларацій з податку на додану вартість за травень - липень 2010 року, як свідчать матеріали справи декларації не прийняті, в зв’язку наявністю порушень вимог діючого законодавства при їх заповненні.

Таким чином, позивачем не доведено, а судом першої інстанції не встановлено склад цивільного правопорушення, оскільки за висновком господарського суду достатньою підставою для стягнення збитків у заявленому розмірі є порушення триденного строку направлення листів – повідомлень.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання .

Отже, застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків можливе за наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, і вини.

Суд першої інстанції помилково вважав, що позивачем доведені вина відповідача, наявність збитків в сумі 18000 грн., пов’язаних з неправомірними діями, які підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

При цьому, судом першої інстанції не надано оцінки всім наявним у справі доказам, що мають значення для правильного вирішення спору та не доведено розміру заподіяних збитків, не надано доказів неправомірності дій відповідача, не встановлено причинний зв'язок між діями відповідача, а саме порушенням триденного строку направлення листів – повідомлень та заподіяними збитками, що свідчить про неповне встановлення обставин справи.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Як свідчать матеріали справи, договором про надання послуг адвоката від 20 серпня 2010 року не встановлена оплата за виконання п.2.1 «к»: «надання адвокатських послуг щодо фактів порушень діючого законодавства та нормативних документів з боку посадових осіб у ДПІ Жовтневому районі м.Харкова під час не прийняття податкових декларацій ТОВ "Техенергоресурс" з податку на додану вартість за травень –липень 2010р.»Тобто посилання у договорі, укладеним на початку травня 2010 р. на не прийняття декларацій за травень – липень 2010 р., свідчить про нікчемність зазначеного пункту договору.

Колегія суддів вважає, що матеріалами справи не підтверджений факт неправомірних дій відповідача та неправомірного неприйняття податкової звітності, заподіяння збитків, причинний зв'язок між діями відповідача та заподіяними збитками, наявність збитків у зазначеному розмірі.

В зв’язку з чим, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позововні вимоги –не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, що позивачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду не відповідають нормам матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 22, 614, 623 ЦК України,ст.ст. 224, 225 ГК України, ст.ст. 22, 33, 49; 99; п.2 ст.103, п.3 ст.104, ст.ст.101, 105 ГПК України, судова колегія, -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.07.11 р. у справі № 5023/4322/11 скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛОБАР-АСУ" (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 31, код ЄДРПОУ 36122476, р/р 26004010062325 у відділенні «Харківська регіональна дирекція»ПАТ ВТБ Банк, МФО 321767) в доход держбюджету України –90,00 грн. держмита за розгляд апеляційної скарги.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів касаційній інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

судді Пушай В.І.

Плужник О.В.

Повний текст постанови підписано 08.09.2011 року.