Постанова № 18549038, 07.09.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2011 р. Справа № 5023/5518/11

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Недосіка Л.О.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3516 Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 21.07.11 р. у справі № 5023/5518/11

за позовом Приватне АТ "Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп"

до ТОВ "Компані "Плазма"

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2011 р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 9916,18 грн., а саме: 7750 грн. заборгованості, 1550 грн. штрафу, 418,50 грн. інфляційних, 135,68 грн. 3% річних, з посилання на неналежне виконання умов договору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.07.2011 р. по справі № 5023/5518/11 ( суддя Мамалуй О.С.) позовні вимоги задоволені, стягнуто з відповідача заборгованість в розмірі 9916,18 грн., суму сплаченого державного мита в розмірі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з посиланням на невиконання відповідачем умов договору.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що договором поставки № 4/11-10 від 04.11.2010 р. не встановлений строк виконання зобов’язань, вимоги відповідно до ст. 530 ЦК України позивач не направляв, отже звернення позивача з позовом є передчасним.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з’явився, про причини не прибуття суд не повідомив, не з’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги

Позивач з обставинами викладеними у апеляційній скарзі не погоджується, вважає його законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм матеріального та процесуального, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що специфікацією до договору визначено, що покупець здійснює попередню оплату в розмірі 50%, а постачальник на протязі 30 днів здійснює поставку товару, відповідач своїх зобов’язань відповідно до умов договору поставки по передачі товару у встановлений строк не виконав, доказів виконання не надав.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що між Приватним АТ "Полтавський олійноекстрактційний завод - Кернел Груп" та ТОВ "Компанєю "Плазма" укладений договір поставки редуктора № 4/11-10 від 04.11.2010 р., відповідно до умов якого позивач зобов"язується здійснити попередню оплату в розмірі 50% від вартості товару - редуктор NORD SK9032.1LX-80L4BRE10RG, а відповідач на протязі 30 днів здійснює поставку товару.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивач своє зобов’язання виконав та перерахував згідно рахунку № 2452 від 08.11.2010 р. 7750,00 грн. відповідно до умов договору, строк поставки товару складає 30 днів з дня здійснення замовником попередньої оплати, але відповідач своїх зобов’язань не виконав.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Пунктом 8.2. договору передбачена відповідальність за несвоєчасне виконання зобов"язань за договором у вигляді штрафу в розмірі 10% від вартості непоставленого товару.

Позивач зтверджує, що 29.12.2010 р. направив на адресу відповідача претензію № 2046 з вимогою сплатити штраф у сумі 1550,00 грн., але доказів направлення претензії не надав.

Посилання відповідача на те, що договором поставки не встановлений строк виконання зобов’язань необґрунтоване та спростовується матеріалами справи, зокрема п. 2 додатку № 1 до договору встановлений строк поставки –30 днів.

В зв’язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано стягнув заборгованість у сумі 7750 грн., штраф у сумі 1550грн. за несвоєчасне виконання зобов’язань по поставки.

Суд першої інстанції безпідставно задовольнив позов в частині стягнення інфляційних та річних виходячи с наступного.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (що складає 418,50 грн.), а також три проценти річних від простроченої суми (в розмірі 135,68 грн.), якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, товар не передав у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, а ч.3 ст. 693 ЦК України передбачено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст..536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий до дня фактичного передання товару або повернення попередньої оплати.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить про те, що проценти за користування чужими грошовими коштами, передбачені ст. 536 ЦК України, відрізняються від процентів інфляційних та річних, які сплачує боржник, котрий прострочив виконання грошового зобов’язання відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України. Якщо перші є платою за користування грошовими коштами то другі є одним із видів санкцій, що підлягають сплаті при порушенні грошового зобов’язання.

Відповідно до умов договору зобов’язання відповідача не мали характеру грошового, так як відповідач повинен був передати товар, що в свою чергу унеможливує застосування наслідків передбачених ст. 625 ЦК України.

В зв’язку з чим рішення суду першої інстанції в частині стягнення 554,18 коп. інфляційних та річних підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цієї частині –залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем виконано не повністю.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, частково не відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача можуть бути підставою для його часткового скасування, керуючись ст.ст. 526,536,625,693 ЦК України, ст.ст. 101-105 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.07.2011 у справі № 5023/5518/11 в частині стягнення 554,18 грн. інфляційних та річних скасувати та в позові в цієї частині відмовити.

В інший частині залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Повний текст постанови підписаний 07.09.2011 р.