Постанова № 18548973, 05.09.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2011 р. Справа № 18/39

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., судді Плахов О.В., Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

ПАТ «Імексбанк»- Кузнецова Н.М.

Арбітражного керуючого Терещенко О.В.

Кредиторів не зявилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Імексбанк", м. Одеса ( вх. №3470П/2-5) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 05.05.11 у справі № 18/39

за заявою СПД ФО ОСОБА_4, м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна Лізінгова Компанія", м. Полтава

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИЛА:

СПД-ФО ОСОБА_4 звернувся до господарського суду з заявою в порядку, передбаченому ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про визнання відсутнього боржника - ТОВ "Інвестиційна Лізингова Компанія", м. Полтава банкрутом.

Постановою господарського суду від 25.05.2010 р. по справі № 18/39 боржника -ТОВ "Інвестиційна Лізингова Компанія", м. Полтава визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Терещенка О.В.

Ухвалою господарського суду Полтавської області (суддя Паламарчук В.В.) від 05.05.2011 р. по справі № 18/39 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна Лізингова Компанія", вул. Леніна, 4, оф.37, м. Полтава, 36020, код ЄДРПОУ 34526937; ліквідовано Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна Лізингова Компанія", вул. Леніна, 4, оф.37, м. Полтава, 36020, код ЄДРПОУ 34526937; зобовязано державного реєстратора внести запис до Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна Лізингова Компанія", вул. Леніна, 4, оф.37, м. Полтава, 36020, код ЄДРПОУ 34526937; ухвалено вимоги всіх кредиторів, не задоволені в звязку з відсутністю майна, вважати погашеними; зобовязано ліквідатора при наявності оригіналів установчих документів та свідоцтва про державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна Лізингова Компанія", вул. Леніна, 4, оф.37, м. Полтава, 36020, код ЄДРПОУ 34526937, передати їх державному реєстратору; зобов'язати ліквідатора закрити розрахункові рахунки ТОВ "Інвестиційна Лізингова Компанія":

-в Полтавській філії ПАТ "Мегабанк" №260060877 (укр.грн.);

-в Полтавській філії ПАТ "Мегабанк" №260010840877 (долар США);

-в Полтавській філії АБ "Укргазбанк" №265067520 (укр.грн.);

-в Полтавській філії АБ "Укргазбанк" №265517520 (укр.грн.);

-в філії АТ "Імексбанк" у м. Полтаві №26000002364001 (укр.грн.);

-в філії АТ "Імексбанк" у м. Полтаві №26022002394001 (укр.грн.);

-в філії АТ "Імексбанк" у м. Полтаві №26055002394001 (укр.грн.);

-в АТ "УкрСиббанк" №26001167613800 (укр.грн.);

-в АТ "Родовід Банк" №26002195000050 (рос. рубль);

-в АТ "Родовід Банк" №26002195000050 (дол.США);

-в АТ "Родовід Банк" №26002195000050 (Євро);

-в АТ "Родовід Банк" №26002195000050 (укр. грн.);

-в філії "Полт.Дир.АТ" Інд-Банк в м. Полтаві №26006003663001 (укр. грн.).;

припинено провадження у справі.

ПАТ “Імексбанк” (далі - банк) звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу від 05.05.2011 р., та з посиланням на те, що судом при її винесенні неповно зясовані обставини, які мають істотне значення для справи, та порушено норми матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та винести ухвалу про припинення процедури ліквідації ТОВ «Інвестиційна Лізингова Компанія», передбаченої статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», і переходу до загальних судових процедур у справі № 18/39 про визнання банкрутом ТОВ «Інвестиційна лізингова компанія».

В обґрунтування своїх вимог апелянт зокрема зазначає, що він є кредитором ТОВ "Інвестиційна Лізингова Компанія", м. Полтава, оскільки останнє не виконало взяті на себе зобовязання щодо оплати заборгованості за укладеним між сторонами кредитним договором № 733 від 15.02.2008 р. Однак ліквідатор в процесі здійснення ліквідаційної процедури порушив вимоги постанови господарського суду Полтавської області від 25.05.2010 р. щодо вчасного надання в 5 денний строк оголошення про визнання ТОВ "Інвестиційна Лізингова Компанія", м. Полтава банкрутом, та не повідомив ПАТ “Імексбанк”, як одного з кредиторів, про зазначені обставини.

В звязку з викладеним, ПАТ “Імексбанк” зазначає, що в ході ліквідаційної процедури ТОВ «Інвестиційна Лізингова Компанія», через численні порушення Ліквідатором процедури банкрутства, зокрема щодо вжиття заходів спрямованих на виявлення кредиторів відсутнього боржника, ПАТ «Імексбанк»не був повідомлений про банкрутство боржника та не зміг скористатися правами наданими Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі - Закон).

При цьому, ПАТ “Імексбанк” також зазначає, що про те, що банк є кредитором боржника ліквідатор знав оскільки банком боржнику направлялася вимога № 56 від 24.01.11 р про погашення заборгованості по Кредитному договору, яка була отримана 27.01.2011 р. ліквідатором Терещенком О.В.

Крім того, майже одночасно з даною справою №18/39 про визнання банкрутом ТОВ „Інвестиційна Лізингова Компанія", господарським судом розглядалася справа № 18/936/11 про стягнення заборгованості з боржника на користь ПАТ “Імексбанк” заборгованості, про розгляд якої ліквідатор також знав, проте не вжив заходів щодо повідомлення ПАТ “Імексбанк” про банкрутство ТОВ „Інвестиційна Лізингова Компанія".

Також банк наполягає на необхідності припинення процедури ліквідації та переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки за результатами проведеної роботи ліквідатором фактично було виявлено кредитора - ПАТ „ Імексбанк " та заставне рухоме майно кредитора.

Зазначене, на думку ПАТ «Імексбанк»призвело до прийняття судом неправильної ухвали, яка грубо порушує права банку.

В судовому засіданні представник банку підтримав позицію, викладену в апеляційній скарзі, просить суд оскаржувану господарського суду скасувати, та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.

В запереченнях на апеляційну скаргу ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна Лізінгова Компанія" Терещенко О.В. просить відмовити банку в прийнтятті апеляційної скарги, посилаючись на те, що ним були виконані вимоги закону щодо публікації в засобах масової інформації оголошення про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна Лізінгова Компанія", в звязку з чим, ПАТ «Імексбанк»мав можливість звернутися з кредиторськими вимогами до боржника у встановленому законом порядку, проте цього не зробив. За таких обставин, вимоги банку до боржника вважаються погашеними в порядку, визначеному п. 2 ст. 14 Закону. Крім того, ліквідатор також вказує на те, що оскільки банк у встановленому порядку не набув статусу кретитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна Лізінгова Компанія" зазначене свідчить про відсутність у нього прав на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство останнього.

В судовому засіданні ліквідатор підтримав позицію, викладену в запереченнях на апеляційну скаргу, просить суд припинити провадження по розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Полтавської області від 05.05.11 р. по справі № 18/39

Кредитори у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна Лізінгова Компанія" відзивів на апеляційну скаргу не надали, в судове засідання своїх представників не направили, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Неявка представників останніх не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, постановою господарського суду від 25.05.2010 р. по справі № 18/39 боржника -ТОВ "Інвестиційна Лізингова Компанія", м. Полтава визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Терещенка О.В.

За результатами проведеної роботи ліквідатором представлено на розгляд суду звіт та ліквідаційний баланс ТОВ "Інвестиційна Лізінгова Компанія".

Господарський суд, розглянувши наданий суду звіт ліквідатора зробив висновок що ТОВ "Інвестиційна Лізінгова Компанія" свою господарську діяльність фактично припинило; майно боржника, на яке можна було б звернути стягнення в ліквідаційній процедурі не виявлене. Для визначення розміру вимог кредиторів до банкрута ліквідатором письмово повідомлено про визнання боржника банкрутом усіх відомих кредиторів. На підставі отриманих відповідей ліквідатором складено список вимог кредиторів, до якого увійшли наступні вимоги:

-ДПІ у м.Полтаві, вул.Фрунзе, 155, м.Полтава, 36008 - 105589,22 грн.

Загальна сума кредиторської заборгованості ТОВ "Інвестиційна Лізінгова Компанія" (в т.ч. кредиторські вимоги ініціюючого кредитора - СПД-ФО ОСОБА_4 в сумі 7600,00 грн.) складає 113189,22 грн.

На підставі зазначеного, суд зробив висновок, що вимоги кредиторів задовольнити немає можливості, у звязку з відсутністю у банкрута власності, транспортних засобів та грошових коштів. Як наслідок суд визнав, що кредиторські вимоги не можуть бути задоволені і вважаються погашеними через відсутність ліквідаційної маси.

На зборах кредиторів підприємства-банкрута прийнято рішення про затвердження звіту ліквідатора, що відображено в протоколі від 30.03.2011р.

За таких обставин, суд визнав ТОВ "Інвестиційна Лізінгова Компанія" таким, що неспроможне виконати свої грошові зобовязання перед кредиторами і за відсутності перспектив сплати боргу та фактичного припинення підприємницької діяльності, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців має бути внесений запис про припинення підприємства.

Також суд зазначив, що представлений на затвердження суду ліквідаційний баланс відповідає дійсному майновому стану банкрута.

Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не ви повній мірі відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, в звязку з чим, є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятої по справі ухвали.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Інвестиційна Лізінгова Компанія" має грошові зобовязання перед ПАТ «Імексбанк». Вказане підтверджується зокрема тим, що 15.02.2008 р. між ТОВ «Інвестиційна Лізингова Компанія»та АТ „ІМЕКСБАНК" було укладено договір кредиту № 733, відповідно до умов якого банком ТОВ „Інвестиційна Лізингова Компанія" було надано кредит в сумі 270 000,00 (двісті сімдесят тисяч) грн. зі строком погашення до 14.02.2011 року (включно) та з цільовим використанням на придбання автобусу NEOPLAN N 122, 1996 року випуску, яке було передано в заставу за даним кредитним договором.

Як зазначає банк, умови даного кредитного договору ТОВ "Інвестиційна Лізінгова Компанія" виконані в повному обсязі не були.

Статтею 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено спеціальний порядок провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника.

Зокрема даною статтею передбачено, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

У разі виявлення майна відсутнього боржника ліквідатора має бути замінено за клопотанням кредитора арбітражним керуючим, про що господарський суд виносить ухвалу.

У разі виявлення ліквідатором майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, сума виручки від продажу такого майна направляється на покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство.

Ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Пунктом 6 ст. 3-1 Закону передбачено, що при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів. Проте матеріали справи не містять доказів вжиття ліквідатором, в процесі здійснення ліквідаційної процедури, заходів щодо виявлення документації підприємства боржника. Так само матеріали справи не містять доказів вжиття ліквідатором всіх можливих заходів з метою виявлення та повідомлення всіх можливих кредиторів ТОВ «Інвестиційна Лізингова Компанія»про банкрутство останньої, в порядку, визначеному п. 5 ст. 52 Закону.

Зазначені обставини призвели до того, що банк не був повідомлений та не зміг скористатися правами наданими Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Посилання ліквідатора на те, що він при складанні звіту ліквідатора не знав про ТОВ "Інвестиційна Лізінгова Компанія" має грошові зобовязання перед ПАТ «Імексбанк»суд до уваги не приймає, оскільки, як свідчать матеріали справи банком боржнику направлялася вимога № 56 від 24.01.11 р про погашення заборгованості по Кредитному договору, яка була отримана 27.01.2011 р. саме ліквідатором Терещенком О.В.

Також, колегія суддів зазначає, що зобовязання судом першої інстанції ліквідатора закрити поточні рахунки боржника після затвердження ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу є протизаконним, оскільки підстав вважати процедуру ліквідації банкрута закінченою при наявності відкритих рахунків немає.

Крім того, майже одночасно з даною справою №18/39 про визнання банкрутом ТОВ „Інвестиційна Лізингова Компанія", господарським судом розглядалася справа № 18/936/11 про стягнення з боржника на користь ПАТ “Імексбанк” заборгованості, про розгляд якої ліквідатор також знав, або зобовязаний був знати, проте не вжив заходів щодо повідомлення ПАТ “Імексбанк” про банкрутство ТОВ „Інвестиційна Лізингова Компанія" в порядку, визначеному п. 5 ст. 52 Закону, та приховав даний факт від суду першої інстанції при затвердженні ним ліквідаційного балансу.

Обставини щодо невитребовувавння від ліквідатора доказів вжиття заходів щодо виявлення документації підприємства боржника, а так само доказів вжиття ліквідатором всіх можливих заходів з метою виявлення та повідомлення всіх можливих кредиторів ТОВ «Інвестиційна Лізингова Компанія»про банкрутство останньої в порядку, визначеному п. 5 ст. 52 Закону, призвели до прийняття судом ухвали, яка не відповідає вимогам закону. На підставі зазначеного, оскаржувана ухвала суду від 05.05.11 р. підлягає скасуванню, апеляційна скарга банку частковому задоволенню, а справа направленню на розгляд до господарського суду Полтавської області.

Під час розгляду справи суду необхідно витребувати у ліквідатора доказів вжиття заходів щодо виявлення документації підприємства боржника, доказів вжиття ліквідатором всіх можливих заходів з метою виявлення та повідомлення всіх можливих кредиторів ТОВ «Інвестиційна Лізингова Компанія»про банкрутство останньої в порядку, визначеному п. 5 ст. 52 Закону.

Вимоги апелянта про винесення судом апеляційної інстанції ухвали про припинення процедури ліквідації ТОВ «Інвестиційна Лізингова Компанія», передбаченої статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», і переходу до загальних судових процедур у справі № 18/39 про визнання банкрутом ТОВ «Інвестиційна лізингова компанія»не підлягають задоволенню, оскільки у суду апеляційної інстанції, відповідно до вимог ГПК України та Закону відсутні підстави на винесення такої ухвали.

Таким чином, висновки, викладені в оскаржуваній ухвалі господарського суду Полтавської області не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для її скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. ст. 105, 106 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ "Імексбанк", м. Одеса задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 05.05.11 р. по справі № 18/39 скасувати.

Справу направити на розгляд до господарського суду Полтавської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 05.09.2011 р.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

судді Плахов О.В.

Шутенко І.А.