Постанова № 18548977, 05.09.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2011 р. Справа № 18/924/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 (дов. № 1709-1/14 від 16.05.2011р.)

відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПрАТ "Страхова компанія "Саламандра-Україна", м. Полтава (вх. № 2469 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 24.05.11 р. у справі № 18/924/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія " Гарант Авто" в особі Житомирської філії публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант авто", м. Житомир

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна",м. Полтава

про стягненя 2304,71 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в порядку регресу в розмірі 2304,71 грн., а також просив стягнути судові витрати по справі.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 24.05.2011 р. по справі № 18/924/11 ( суддя Кльопов І.Г.) позов задоволено. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна" на користь Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Житомирської філії відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" матеріальну шкоду в порядку регресу в сумі 2304,71грн., державне мито в сумі 102 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Відповідач з даним рішенням господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 24.05.2011 р. по справі № 18/924/11 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначає про відсутність підстав для виплати позивачу страхового відшкодування, зокрема відсутність документів, які б підтверджували законність керування забезпеченим транспортним засобом гр. ОСОБА_2, а також вказує на те, що страхувальник не звертався до ПрАТ "СК "Саламандра-Україна" з заявою про виплату страхового відшкодування та не надав відповідних документів про ДТП, що є, на його думку порушенням вимог ст. 989 ЦК України, ст.ст. 33,35 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та ст. 26 Закону України «Про страхування». Також, заявник скарги посилається на безпідставне стягнення з ПрАТ "СК "Саламандра-Україна" страхового відшкодування в розмірі, що значно перевищує встановлений ліміт відповідальності, звертає увагу на те, що в полісі № ВВ/1392621 встановлена франшиза в розмірі 510,00 грн., в звязку з чим вважає, що з ПрАТ "СК "Саламандра-Україна" не може бути стягнуто суму страхового відшкодування в розмірі 2304,71 грн., оскільки сума страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, завжди зменшується на суму франшизи.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення. При цьому зазначає про те, що позивач при зверненні з регресною вимогою надав усі необхідні документи про дорожньо-транспортну пригоду та документи, які підтверджують право регресу, визначені законодавством, в свою чергу відповідач не виконав взяті на себе зобовязання та у встановлений строк не прийняв рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову у виплаті страхового відшкодування, чим порушив вимоги Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та Закону України «Про страхування».

В призначене судове засідання 09 серпня 2011 року відповідач не зявився, але надав до Харківського апеляційного господарського суду клопотання, в якому просив розглядати дану справу без його участі в звязку з неможливістю забезпечити явку свого уповноваженого представника.

Позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з заявою про продовження строку вирішення спору за межами строків, визначених ст. 69 ГПК України, на 15 днів та просив відкласти розгляд справи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.08.2011 р. продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів, розгляд справи відкладено на 30 серпня 2011 р. для надання сторонами додаткових доказів по справі.

29.08.2011 р. відповідач надіслав до суду апеляційної інстанції клопотання, в якому повідомив, що представник ПрАТ "СК "Саламандра-Україна" перебуває у щорічній відпустці, та не може зявитись в судове засідання в призначений час, в звязку з чим просить розглядати дану справу без участі відповідача.

Позивач вимоги ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 09.08.2011 р. не виконав, витребуваних документів та пояснень по справі не надав. Разом з цим позивач повідомив про відсутність у нього договору страхування цивільно-правової відповідальності гр. ОСОБА_2 (поліс № ВВ/1392621) та зверненням в звязку з цим до ПАТ "СК "Саламандра-Україна" (м. Київ) про направлення копії полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності № ВВ/1392621 для зясування питання наявності франшизи.

Крім того, позивач повідомив суд апеляційної інстанції про зміну назви Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія " Дженералі Гарант" в особі Житомирської філії відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" на Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія " Гарант Авто" в особі Житомирської філії публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант авто". Вказане підтверджується належними документами, а саме: протоколом загальних зборів товариства № 38; копією довідки АБ № 150673 з ЄДРПОУ.

Відповідно до ст. 25 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

У звязку з чим колегія суддів вважає за необхідне провести заміну позивача - Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія " Дженералі Гарант" в особі Житомирської філії на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія " Гарант Авто" в особі Житомирської філії публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант авто".

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи 12 грудня 2007 року о 16 годині 30 хвилин в м. Житомирі на перехресті вулиць Максютова та Ватутіна автобус "Отокар", держ. № НОМЕР_1, не вибрав безпечну дистанцію, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем "Daewoo Sens", держ. № НОМЕР_2, який належить приватному підприємству "Агенція перевезень та інформації".

Причиною ДТП стало порушення водієм автобуса "Отокар" ОСОБА_2 правил дорожнього руху України, що встановлено Рівненським районним судом Рівненської області (постанова від 22.01.2008р.).

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль "Daewoo Sens", держ..№ НОМЕР_2, який був застрахований Житомирською філією ВАТ "УСК ''Дженералі Гарант" по полісу добровільного страхування транспортних засобів КАСКО №19G-0003403 від 16.03.2007р.

ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" дана дорожньо-транспортна пригода була визнана страховою подією, яка входить до переліку страхових випадків, при настанні яких виникає обов'язок Страховика здійснити страхове відшкодування.

Як вбачається зі страхового акта №102850 від 24.03.2008р.. було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування страхувальнику ПП "Агенція перевезень та інформації".

Розмір матеріальних збитків завданих власнику автомобіля "Daewoo Sens", держ. № НОМЕР_2 згідно висновку до Звіту про оцінку по визначенню матеріальних збитків №102850 від 24.10.2008р. становить 2472,59 гривень.

Як зазначив позивач, 25 березня 2008 року Житомирська філія ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" виплатила страхувальнику - ПП "Агенція перевезень та інформації" страхове відшкодування в розмірі 2304,70грн. (сума матеріальних збитків за мінусом франшизи 167,88 гривень, згідно з правилами №19/1 страхування та полісом №19G-0003403 від 16.03.2007р.), що підтверджується платіжним дорученням № 1909 від 25.03.2008р..(копії в матеріалах справи).

Крім того, позивач зазначив про те, що винна особа, ОСОБА_2, повідомив, що під час ДТП його цивільно-правова відповідальність була застрахована відповідачем - ЗАТ "Страхова компанія "Саламандра-Україна".

Позивачем до матеріалів справи надана копія регресної вимоги від 04.11.2008 р. до відповідача (аркуш справи 7) з проханням перерахувати на розрахунковий рахунок ЖФ УСК «Дженералі-Гарант»сплачену страхову виплату в розмірі 2304,47 грн.

Відповідач в своєму листі - відповіді на регресну вимогу проти даного факту не заперечував, однак вказує, що не може прийняти рішення про виплату регресного відшкодування, так як в регресній вимозі відсутні - посвідчення водія ОСОБА_2 та документ, який підтверджує законність управління автобусом "Отокар" держ. № НОМЕР_1 (аркуш справи 8).

З огляду на такі встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем були подані всі документи, що підтверджують право регресу, а надані позивачем матеріали суд визнав переконливими доказами на підтвердження позовних вимог. Враховуючи, що відповідач не виконав взяті на себе зобовязання по договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності та не відшкодував матеріальні збитки завдані з вини водія страхувальника, а також керуючись ст.ст. 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», суд визнав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Проте, колегія суддів не погоджується з даними висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача суми витрат в порядку регресу в розмірі страхового відшкодування 2304,47 грн.

Порядок виплати страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюється Законом України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” та Законом України „Про страхування”.

Закон України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” є спеціальним у сфері страхування цивільно-правової відповідальності, яка здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників шляхом здійснення такого відшкодування страховиком при настанні страхового випадку.

В ст. 993 Цивільного кодексу України зазначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Дана норма кореспондується зі ст. 27 Закону України „Про страхування”, та пунктом 37.4 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, яким передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до п.22.1 ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Позивач вважає, що на підставі ст. 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»він має право на отримання в порядку регресу від відповідача у справі сплачене ним страхове відшкодування в сумі 2304,47 грн., оскільки винним в дорожньо-транспортній пригоді судом загальної юрисдикції визнано водія автобусу "Отокар", держ. № НОМЕР_1 ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого на момент ДТП була застрахована відповідачем згідно з полісом №ВВ/13902621.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому за загальним правилом розмір збитків доказується кредитором.

В п.12.1 ст. 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 (два) відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Однак, матеріали справи не містять полісу обовязкового страхування цивільно-правової-відповідальності власника наземних транспортних засобів, яким повинен встановлюватись ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну потерпілого, а також франшиза, на яку зменшується страхове відшкодування. В звязку з чим визначений позивачем розмір матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню в порядку регресу, не має документального обґрунтування.

Таким чином, відсутність договору обовязкового страхування цивільно-правової-відповідальності позбавляє суд можливості зясувати, якого типу був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, між якими особами та на який строк, що унеможливлює вирішення даного спору.

Слід зазначити, що на вимогу суду апеляційної інстанції позивачем зазначений документ не представлений, а до матеріалів справи наданий лише запит до ПАТ "СК "Саламандра-Україна" (м. Київ) про направлення копії полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності № ВВ/1392621 для зясування питання наявності франшизи.

Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Окрім того, обовязок доведення факту порушення або оспорювання охоронюваних законом прав та/або інтересів Господарським процесуальним кодексом України покладено саме на позивача.

Однак, в порушення вищенаведених правових норм, позивачем не надано доказів на підтвердження заявленої до стягнення суми матеріальної шкоди в розмірі 2304,71 грн.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія " Гарант Авто" в особі Житомирської філії публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант авто" є необґрунтованими, не підтвердженими належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню

Таким чином, на думку колегії суддів, висновки господарського суду, викладені в оскаржуваному рішенні, є помилковими, в звязку з чим рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 25, 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.1,4 ч.1 ст. 104 ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Провести заміну позивача - Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія " Дженералі Гарант" в особі Житомирської філії на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія " Гарант Авто" в особі Житомирської філії публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант авто".

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна", м. Полтава задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 24.05.11 р. у справі № 18/924/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія " Гарант Авто" в особі Житомирської філії публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант авто" (вул.Лятошинського-11, м.Житомир, 10014, р/р 2650001525432 в філії "Укрексімбанку" м.Житомира, МФО 311324, код 13570226) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна", м. Полтава ( вул. Пушкіна, 47, м.Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 13934129) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 51,00 грн.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Повний текст постанови підписано 05 вересня 2011року.