Постанова № 18548877, 26.08.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2011р. Справа: № 5023/2736/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1. за довіреністю № 01-62юр/5484 від 18.07.2011року,

відповідача - ОСОБА_2. за довіреністю № 53/09-814 від 22.08.2011 року.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерної компанії «Харківобленерго», м. Харків (вх. № 2594Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 08.06.2011року у справі № 5023/2736/11,

за позовом Акціонерної компанії «Харківобленерго», м. Харків,

до відповідача 2 Територіального вузлу урядового звязку, м. Харків,

про стягнення 3 361,95 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 3 011,18 грн., пеню в розмірі 242,54 грн., індекс інфляції в розмірі 78,28 грн. та 3 % річних в розмірі 29,95 грн. Крім того, позивач просить віднести на відповідача свої витрати по оплаті держмита у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.

Представник позивача 04.05.2011 року до матеріалів справи надав заяву (вх. № 9039) про уточнення позовних вимог, просить суд в частині суми основного боргу провадження у справі припинити, проте стягнути з відповідача на користь відповідача пеню в розмірі 242,54 грн., індекс інфляції в розмірі 78,28 грн. та 3% річних в розмірі 29,95 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.06.2011р. (суддя Жиляєв Є.М.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з 2 Територіального вузла урядового звязку м. Харкова на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго»24,25 грн. пені, 29,95 грн. 3% річних, 78,28 грн. індексу інфляції, 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення пені у сумі 218,29 грн. відмовлено. В частині стягнення 3011,18 грн. вартості електричної енергії провадження у справі припинено за відсутністю предмету спору.

Позивач, не погоджуючись з рішенням господарського суду Харківської області від 08.06.2011р. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у стягненні нарахувань по пені та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги АК «Харківобленерго»задовольнити повністю.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає оскаржуване рішення законним і обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає, в звязку з чим просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, а представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з висновками господарського суду Харківської області по даній справі, оскільки вони базуються на нормах чинного законодавства та документах, наданих до справи з нижченаведених підстав.

30.03.2007 року між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 05-1370, а 10.09.2010 р. укладено Додаткову угоду про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 05-1370 (надалі-Договір), відповідно до умов якого Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами. Вказаний договір було пролонговано на 2011 рік.

Підпунктом 2.3.3 пункту 2.3. Договору визначено, що Споживач зобовязався своєчасно оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку №2 «Порядок розрахунків».

Пунктом 4 визначена відповідальність Споживача, який за внесення платежів, передбачених пунктом 2.3.3 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком №2 «Порядок розрахунків»,Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних та індексу інфляції. Сума пені нараховується Споживачу з дати остаточного розрахунку, зазначеної в додатку №2 «Порядок розрахунків», до дня ліквідації заборгованості включно та зазначається в рахунку окремою строчкою.

Розглядом матеріалів справи встановлено, що позивач виконав свої зобовязання по договору у повному обсязі, та здійснив у період з квітня 2010 року по березень 2011 року станом на 01.04.2011 року відпуск електричної енергії відповідачу у повному обсязі, за яку, в порушення умов договору, відповідач своєчасно не розрахувався.

Згідно статті 509 ЦК України та статті 173 ГК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Беручи до уваги, що відповідач до початку розгляду справи по суті надав платіжні доручення №1326 від 13.04.2011 року та №1358 від 22.04.2011 року за якими (а.с. 81, 82) перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти на загальну суму 6 682,32 грн., які включають в себе заборгованість в сумі 3 011,18 грн. за Договором, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню за відсутністю предмета спору.

У відповідності із ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання зобовязання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу. За таких підстав, суд першої інстанції дійшов також обґрунтованого висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 78,28 грн. інфляційних та 29,95 грн. 3% річних є обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 242,54 грн., то судова колегія погоджується з судом першої інстанції в частині зменшення розміру стягнення пені на 90% з урахування наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Крім того, ст. 233 ГК України передбачено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

З пояснень сторін та доданих до матеріалів справи документів вбачається, що відповідно до Довідки АА № 124865 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, організаційно правовою формою відповідач визначено Державний орган влади; відповідно до довідки про включення 2 територіального вузла урядового звязку Держспецзвязку до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів від 21.01.2011 року № 09-30/94-632, відповідач є бюджетною установою та повністю фінансується з Державного бюджету України (а.с. 83-85).

Судова колегія враховує, що відповідач за спірний період щомісячно перераховує на поточний розрахунковий рахунок позивача грошові кошти за спожиту електроенергію, а незначні порушення термінів оплати за спожиту електроенергію у відповідача були внаслідок несвоєчасного фінансування територіального вузла розпорядником коштів вищого рівня та затримки проведення платежів з боку Держказначейства.

До того ж з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні та 3% річних.

З врахуванням викладеного та за клопотанням відповідача (вх. 20449 від 27.09.2010р.) судом першої інстанції було обґрунтовано зменшено розмір пені до 90% .

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні, а апеляційна скарга є недоведеною та необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99 101, пункту 1 статті 103, статтею 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 08.06.2011 року у справі № 5023/2736/11 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.В. Плахов

Суддя І.А. Шутенко

Повний текст постанови підписано 29.08.2011р.