Постанова № 18548350, 26.08.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.08.2011 р. справа №11/69/2011(11/313)

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддівДонця О.Є.,

Ломовцевої Н.В., Скакуна О.А.

при секретарі судового засідання Ісаковій А.В.

за участю представників: від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю № б/н від 01.08.2011р. від відповідача:не зявився

розглянувши у відкритому

судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного акціонерного товариства “ПРОСТО страхування”, м. Київ

на рішення господарського судуЛуганської області

від01.07.2011 р.

по справі11/69/2011(11/313) (суддя Москаленко М.О.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “КАН ТРАНС”, м. Красний Луч, Луганської області

до Приватного акціонерного товариства “ПРОСТО страхування”, м. Київ, в особі Луганської філії приватного акціонерного товариства “ПРОСТО страхування”, м. Луганськ

простягнення 48 810 грн. 28 коп.. В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “КАН ТРАНС”, м. Красний Луч Луганської області, звернулось до господарського суду Луганської області із позовом до Приватного акціонерного товариства “ПРОСТО страхування”, м. Київ, в особі Луганської філії приватного акціонерного товариства “ПРОСТО страхування”, м. Луганськ, про стягнення з відповідача боргу за договором добровільного страхування транспортних засобів № 192048 серії АТК від 05.02.2010 в сумі 44617 грн. 38 коп., пені в сумі 1 грн. 72 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 3673 грн. 03 коп. та 3 % річних у розмірі 518 грн. 15 коп., а всього 48 810,28 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 01.07.2011 р. по справі 11/69/2011(11/313) (суддяМоскаленко М.О..) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “КАН ТРАНС”, м. Красний Луч Луганської області, до Приватного акціонерного товариства “ПРОСТО страхування” в особі Луганської філії приватного акціонерного товариства “ПРОСТО страхування”, м. Луганськ, задоволені частково, а саме: стягнуто з приватного акціонерного товариства «ПРОСТО - страхування», м. Київ, вул. Герцена, буд. 10, код 24745673, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КАН транс», Луганська область, м. Красний Луч, вул. Кислородна, буд. 8а, код 36031248, страхове відшкодування у розмірі 7018 грн.25 коп., пеню у розмірі 0,36 грн., інфляційні нарахування у сумі 21 грн. 05 коп., 3% річних у розмірі 13 грн. 84 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 70 грн.54 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 34 грн. 10 коп.

Відповідач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся до Донецького апеляційного господарського суд із апеляційною скаргою, в якій просить апеляційний суд скасувати рішення господарського суду Луганської області від 01.07.2011 р. по справі 11/69/2011(11/313).

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає те, що господарським судом неповно зясовані обставини, що мають значення для справи, а саме відповідач не погоджується з рішенням місцевого суду в частині невірного застосування судом зносу за використання автомобіля та стягнення штрафних санкцій.

Також апелянт вважає, що при винесені рішення господарського суду Луганської області були допущені дві помилки, щодо нарахування зносу автомобіля, а отже й нарахування штрафних санкцій, крім того процедура нарахування штрафних санкцій чітко передбачена п. 2.12 Договору, на яку суд також не звернув увагу, що призвело до винесення незаконного та необґрунтованого рішення та є підставою для його скасування в апеляційному порядку згідно із ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

22 серпня 2011 року від представника позивача до Донецького апеляційного господарського суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а рішення господарського суду Луганської області від 01.07.11 р. законним та обґрунтованим, у звязку із чим просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а зазначене рішення суду без змін.

У клопотанні від 09.08.11 р. відповідач просив апеляційний суд скасувати рішення господарського суду Луганської області від 01.07.2011 р. по справі № 11/69/2011(11/313) та розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника Приватного акціонерного товариства “ПРОСТО страхування”, м. Київ.

Представник позивача у судовому засіданні 22.08.11 р. проти задоволення апеляційної скарги заперечив.

Неявка без поважних причин у судове засідання представників позивача та відповідача не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.02.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “КАН ТРАНС”, м. Красний Луч, Луганської області (далі Страхувальник) та Приватним акціонерним товариством “ПРОСТО страхування”, м. Київ, в особі Луганської філії приватного акціонерного товариства “ПРОСТО страхування”, м. Луганськ, (далі Страховик) укладений Договір добровільного страхування транспортних засобів № 192048 серії АТК, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, повязані з:

- володінням та/або користуванням, та/або розпорядженням транспортним засобом (далі ТЗ), дані якого вказані у пункті 1.4 договору;

- володінням та/або користуванням, та/або розпорядженням додатковим обладнанням (далі ДО), дані якого вказані у пункті 1.5 договору.

Відповідно до умов пункту 1.4 Договору, застрахованим транспортним засобом є автобус NEOPLAN, державний номер ВВ 0718 ВВ.

Відповідно до п. 2.4.2 Договору, якщо обумовлені у ньому страхові суми по ризиках «НЗ», «пошкодження»або «додаткове обладнання»нижче дійсної ринкової вартості ТЗ/ДО на дату укладення договору більше ніж на 10% , то розмір страхового відшкодування визначається пропорційно відношенню страхової суми до дійсної ринкової вартості ТЗ/ДО.

Як зазначено у пункті 2.8.10 Договору, якщо в пункті 1.8.2 Договору зазначено «СТО на вибір Страхувальника», то розмір збитку визначається на підставі пункту 2.8.9.3 або 2.8.9.1 Договору за домовленістю між Страхувальником та Страховиком.

Відповідно до умов пункту 2.8.9.1 Договору, у випадку пошкодження ТЗ, застрахованого по ризику «пошкодження», розмір збитків визначається на підставі, зокрема, калькуляції витрат на відновлення пошкодженого ТЗ (далі за текстом калькуляція), яка складається Страховиком, або калькуляції за висновком автотоварознавчої експертизи, з якою згоден Страховик .

З матеріалів справи вбачається, що 05.02.2010 р. сторонами у справі укладено додаткову угоду № 1 до Договору, якою викладено у новій редакції пункт 2.8.6.2 Договору, а саме - чітко визначений порядок обрахування зносу запасних частин, деталей і обладнання застрахованого транспортного засобу, зокрема: за перший рік експлуатації 15%, за другий рік 10%, за третій та наступний роки - по 8%, але не більше 70% взагалі.

Згідно із пунктом 1.9.1 Договору, безумовна франшиза становить 1% від страхової суми (15000000 грн. 00 коп.), а саме 15000 грн. 00 коп .

Пунктом 2.8.6.2. Договору страхування передбачено, що страхове відшкодування виплачується з вирахуванням зносу запасних частин, деталей і обладнання, що підлягають заміні, якщо в п. 1.8.1. цього Договору визначено Варіант «А».

Згідно із п. 2.8.4. Договору страхування, при виплаті страхового відшкодування безпосередньо Страхувальнику (Вигодонабувачу) по ризику «ПОШКОДЖЕННЯ» на умовах п. 2.8.9.1. цього Договору розмір збитку визначається без урахування податку на додану вартість (надалі - ПДВ).

З матеріалів справи вбачається, що 01.08.2010 р. внаслідок короткого замикання електромережі автобусу відбулася пожежа у відсіку двигуна автобусу NEOPLAN, державний номер ВВ 0718 ВВ, в наслідок чого, 03.08.2010 р. булоскладено Акт про пожежу. Вказаний акт складений та підписаний інспектором з дізнання Краснолуцього МУ УМВС України в Луганській області Горданюк В.М., начальником ВДПН КМУ УМВС України в Луганській області Скоковим С.В., заступником генерального директора ВАТ АТП 20911 Пронь Ю.І. Згідно вказаного акту пожежею, що виникла у багажному відсіку транспортного засобу, пошкоджено кондиціонер (компресор), розширювальний блок, лако-фарбове покриття заднього відсіку та відсіку двигуна.

Відповідно до Висновку № 2/149-10 експертного автотоварознавчого дослідження, за фактом спричиненої матеріальної шкоди власнику автобусу NEOPLAN, державний номер ВВ 0718 ВВ, вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу склала 71314 грн. 00 коп. Як зазначено у висновку, він є попереднім.

На адресу відповідача позивачем було направлено повідомлення про настання страхового випадку від 02.08.2010 р.

За доводами відповідача оскільки відповідно до умов Договору страхування п.2.3.4.13, подія, яка відбулась внаслідок технічної помилки, виходу з ладу деталей, вузлів і агрегатів застрахованого ТЗ при його експлуатації, що не викликали у подальшому ДТП, за ризиками «ПОШКОДЖЕННЯ»та/або «НЗ», та/або «ДОДАТКОВЕ ОБЛАДНАННЯ»не визнається страховим випадком, AT «ПРОСТО-страхування» прийняло рішення провести страхове розслідування, після якого прийняти остаточне рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до п. 2.11.3.3. Договору страхування, Страховик має право для з'ясування обставин, причин, розміру і характеру збитку, заподіяного застрахованому ТЗ, направляти запити у відповідні компетентні органи, що можуть володіти необхідною інформацією (наприклад, замовляти проведення незалежної експертизи).

Отже, п. 2.11.3.6. Договору страхування передбачає, що Страховик має право відстрочити виплату страхового відшкодування до з'ясування всіх обставин страхового випадку, письмово повідомивши про це Страхувальника.

Позивачем відповідачеві надіслано страхову претензію від 20.09.2010 р., яку відповідачем отримано 20.09.2010 р. та на яку надано письмову відповідь № 623 від 19.11.2010 р. про те, що розмір страхового відшкодування становить 26696 грн. 62 коп. При цьому відповідачем під час розрахунку суми страхового відшкодування враховано наданий позивачем висновок автотоварознавчої експертизи та суму, що підлягає відшкодуванню, обчислено таким чином:

111309 грн. 60 коп. вартість запчастин;

20334 грн. 19 коп. вартість ремонтних робіт з матеріалами;

56,69% - коефіцієнт зносу, розрахований згідно додаткової угоди № 1;

68542 грн. 38 коп. вартість ремонту з урахуванням зносу;

68542 грн. 38 коп. 20% = 57118 грн. 65 коп. вартість ремонту з урахуванням зносу за мінусом ПДВ;

1500000 грн. /2073818 грн. = 0,73 коефіцієнт пропорційності згідно з умовами пункту 2.8.6.5 договору;

57118 грн. 65 коп. х 0,73 = 41696 грн. 62 коп. з урахуванням коефіцієнту пропорційності;

41696 грн. 62 коп. 15000 грн. 00 коп. = 26696 грн. 62 коп. за мінусом франшизи згідно пункту 1.9.1 Договору.

Фактично відповідачем позивачеві було виплачене страхове відшкодування у розмірі 26696 грн. 62 коп., що підтверджено матеріалами справи, та не спростовується сторонами.

Обчислюючи розмір заявленого до стягнення за даним позовом страхового відшкодування, позивач виходить з розміру різниці між вартістю відновлювальних робіт згідно з вказаним вище висновком автотоварознавчої експертизи та розміром фактично сплаченого відповідачем страхового відшкодування. Вказана різниця складає 44617 грн. 38 коп.

Крім того, на вказану суму страхового відшкодування позивачем нараховано пеню у розмірі 1 грн. 72 коп., інфляційні нарахування на суму заявленого до стягнення відшкодування у розмірі 3673 грн. 03 коп. та 3 % річних у розмірі 518 грн. 15 коп.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України Страховик зобов'язаний:

- ознайомити Страхувальника з умовами та правилами страхування;

- протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові;

- у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Статтею 25 Закону України „Про страхування”, встановлено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства (частина 1 статті 6 Закону України „Про страхування”).

Виходячи з умов пунктів 2.3.4.13, 2.11.3.3, 2.1.3.6 Договору, AT «ПРОСТО-страхування»скористалось свої правом страхового розслідування страхового випадку, що відбувся з застрахованим транспортним засобом 01.08.2010 р.

Лист про проведення страхового розслідування вих. № 469 від 25.08.2010, було вручено представнику TOВ «КAH-TPAHC»під розписку .

Відповідно до умов вищезазначеної додаткової угоди № 1 до Договору відсоток зносу деталей застрахованого транспортного засобу від дати придбання застрахованого транспортного засобу (05.06.2005) до дати страхового випадку становить 50,33% (15% за період з 05.06.2005 по 04.06.2006 + 10% за період з 05.06.2006 по 04.06.2007 + 8% за період з 05.06.2007 по 04.06.2007 + 8% за період з 05.06.2008 по 04.06.2009 + 8% за період з 05.06.2009 по 04.06.2010 + 1,33% за два місяці з 05.06.2010 по 01.08.2001), з огляду на що, відповідачем у даній справі невірно визначений процент зносу деталей застрахованого транспортного засобу - обраховано 56,69%, в той час як знос становить 50,33%.

Відповідно до наявного у матеріалах справи експертного висновку №2/149-10 від 16.09.2010 р., вартість ремонтно-відновлювальних робіт становить 131643 грн. 79 коп., з яких вартість деталей становить 113309 грн. 60 коп., вартість ремонтних робіт становить 14940 грн., вартість матеріалів становить 5394 грн. 19 коп. ( додаток 1 до висновку).

Вартість деталей з урахуванням відсотка зносу (50,33%) становить 56146 грн. 76 коп.

Як зазначалося вище, додатковою угодою № 1 до Договору визначено порядок обрахування зносу запасних частин, деталей і обладнання застрахованого транспортного засобу . При цьому Договором не передбачено застосування відсотка зносу до матеріалів (наприклад, фарби) та до вартості ремонтних робіт, що необґрунтовано здійснено відповідачем у справі.

Вартість матеріалів відповідно до експертного висновку склала 5394 грн. 19 коп., ремонтних робіт 12060 грн. 00 коп. + 2880 грн. 00 коп. = 14940 грн. 00 коп., а усього 20334 грн. 19 коп.

Таким чином, вартість ремонту (вартість деталей з урахуванням відсотка зносу, матеріалів та ремонтних робіт) з ПДВ складає 76480 грн. 95 коп .

При цьому відповідачем обґрунтовано, відповідно до умов пункту 2.8.4 договору («...При виплаті страхового відшкодування безпосередньо Страхувальнику (Вигодонабувачу) по ризику «ПОШКОДЖЕННЯ» на умовах п. 2.8.9.1. цього Договору розмір збитку визначається без урахування податку на додану вартість (надалі - ПДВ)...») з суми страхового відшкодування виключено ПДВ 20%.

З урахуванням вказаної умови Договору, а також розміру передбаченої Договором безумовної франшизи 15000 грн. 00 коп., сума належного до виплати позивачеві страхового відшкодування повинна була 61184 грн. 76 коп. (вартість ремонту без ПДВ) 15000 грн. 00 коп. = 46184 грн. 76 коп.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про страхування" у разі, коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого об'єкта, страхове відшкодування виплачується у такій само частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

Відповідачем цілком обґрунтовано до суми належної до сплати позивачеві страхової виплати застосовано коефіцієнт пропорційності 0,73, передбачений умовами пункту 2.8.6.5 Договору (1500000 грн. (страхова сума за умовами пункту 1.9.1 Договору) /2073818 грн. (вартість застрахованого транспортного засобу за експертним висновком) = 0,73).

Таким чином, з урахуванням викладеного вище відповідач повинен був сплатити позивачеві страхове відшкодування у розмірі 33714 грн. 87 коп .

Фактично ж відповідачем позивачеві сплачене страхове відшкодування у розмірі 26696 грн. 62 коп.

Отже, судова колегія апеляційної інстанції вважає вірним висновок господарського суду Луганської області про те, що належна до стягнення з відповідача на користь позивача у справі сума страхового відшкодування становить 7018 грн. 25 коп.(33714 грн. 87 коп. 26696 грн. 62 коп.).

Також позивачем були заявлені вимоги про стягнення суми пені - 1 грн. 72 коп. (за період з 23.08.2010 по 03.12.2010, інфляційних нарахувань - 3673 грн. 03 коп. (за період з 23.08.2010 р. по 03.12.2010р.) та 3 % річних - 518 грн. 15 коп. (за період з 23.08.2010 р. по 03.12.2010р..

Відповідно до пункту 2.8.2.3 Договору виплата страхового відшкодування за ризиком «Пошкодження» здійснюється протягом 20 календарних днів, починаючи з дня надання Страхувальником Страховику останнього з усіх необхідних документів. При цьому серед необхідних для здійснення виплати страхового відшкодування документів Договором передбачене надання документів, що підтверджують розмір збитку .

Визначаючи період вказаних вище нарахувань, позивач виходив з того, що 03.08.2010 р. ним відповідачеві були надані усі необхідні для здійснення виплати страхового відшкодування документи.

Як свідчать матеріали справи та її фактичні обставини, позивачем за власною ініціативою було замовлене експертне автотоварознавче дослідження, висновок експертизи складений 16.09.2010р.

У матеріалах справи наявний лист позивача № 44/юр13 від 13.08.2010, у якому позивач повідомляє відповідача про перелік документів, наданих останньому 03.08.2010. Документи, що підтверджують розмір спричинених збитків, серед перелічених у листі відсутні.

Із заявою на виплату страхового відшкодування в розмірі 26696 грн. 62 коп. позивач звернувся до відповідача 20.10.2010 р., що не спростовано позивачем під час розгляду справи.

Страхове відшкодування у розмірі 26696 грн. 62 коп. відповідачем позивачеві виплачене 26.10.2010 р. відповідно до платіжного доручення №15311. Передбачений пунктом 2.8.2.3 Договору 20-денний строк для здійснення виплати сплив 09.11.2010 р.

Таким чином, період прострочення виплати відповідачем необґрунтовано несплаченої суми страхового відшкодування у розмірі 7018 грн. 25 коп. розпочався 10.11.2010 р.

За період прострочення з 10.11.2010 р. по 03.12.2010 р. розмір належної до стягнення з відповідача пені складає 0,36 грн., розмір належних до стягнення з відповідача інфляційних нарахувань складає 21 грн. 05 коп., розмір 3% річних за вказаний період складає 13 грн. 84 коп.

Отже, судова колегія апеляційної інстанції вважає вірним висновок господарського суду Луганської області про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у частині стягнення 7018 грн. 25 коп. страхового відшкодування, пені у розмірі 0,36 грн., інфляційних нарахувань у сумі 21 грн. 05 коп., 3% річних у розмірі 13 грн. 84 коп.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і обєктивно зясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства “ПРОСТО страхування”, м. Київ, не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області від 01.07.2011 р. по справі № 11/69/2011 (11/313) слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держаного мита за подання апеляційної скарги покладаються на Приватне акціонерне товариство “ПРОСТО страхування”, м. Київ.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “ПРОСТО страхування”, м. Київ, на рішення господарського суду Луганської області від 01.07.2011 р. по справі 11/69/2011(11/313)- залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 01.07.2011 р. по справі 11/69/2011(11/313) - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддяО.Є.Донець

Суддя Н.В.Ломовцева

СуддяО.А.Скакун

Надруковано 5 прим.:

1-позивачу;

1- відповідачу;

1-у справу;

1-ДАГС;

1-ГСЛО