Рішення № 18547165, 28.09.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" вересня 2011 р. Справа № 5019/2037/11

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р. розглянувши справу

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

до відповідача Приватного підприємства «Будсервіс-Стандарт»

про стягнення 8 487 грн. 43 коп.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: не з'явився.

Статті 20, 22 ГПК України розяснені.

ВСТАНОВИВ:

Позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду з позовною заявою у якій просить стягнути з Приватного підприємства «Будсервіс-Стандарт» 8 085 грн. 60 коп. заборгованості за переданий згідно договору № 01/11 від 12.11.2010 р. товар, 190 грн. 08 коп. 3% річних та 401 грн. 83 коп. інфляційних, всього 8 487 грн. 43 коп.

У судовому засіданні 28 вересня 2011 року позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не подав, в судове засідання не з'явився, про день та час судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, яке наявне в матеріалах справи (а.с.23).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідач був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст. 22 ГПК України не скористався, то суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому суд встановив та врахував наступне.

12 листопада 2010 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 та приватне підприємство «Будсервіс-Стандарт»уклали договір купівлі-продажу № 01/11 (а.с.7). Згідно з п.1.1 Договору постачальник (позивач) зобов`язується передати у власність покупця (відповідача) товар, що належить постачальнику, а покупець зобов`язаний прийняти цей товар і своєчасно оплатити його на умовах договору.

Договір підписаний позивачем та уповноваженою особою відповідача і скріплений відбитками печаток сторін.

На виконання умов вказаного договору згідно накладних № 162 від 12.11.10 р. на суму 5314 грн. 00 коп., № 163 від 12.11.10 р. на суму 1986 грн. 50 коп. та № 185 від 19.11.10 р. на суму 785 грн. 10 коп. (а.с.8-10) позивач передав відповідачу товар на загальну суму 8 085 грн. 60 коп.

Вказаний товар отримано представником відповідача - ОСОБА_3, що підтверджується довіреністю серії ЯПБ №174746 від 12.11.2010 року (а.с.11).

Пунктом 3.2. договору визначено, що розрахунки відбуваються не пізніше десяти банківських днів, з дня отримання товару.

Проте, в порушення умов договору оплата за отриманий від позивача товар відповідачем не проведена.

30 серпня 2011 року позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про повернення боргу (а.с.13-14), однак, заборгованість не сплачена і станом на час розгляду справи в суді становить 8 085 грн. 60 коп.

Відповідно до ст. 509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від божника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Увідповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Обов`язок належного виконання зобов`язання встановлений ч.1 ст.193 ГК України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч.1 ст.692 ЦК України).

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки несвоєчасне виконання грошового зобов'язання має місце, то вимога позивача про стягнення 3% річних в сумі 190 грн. 08 коп. та 401 грн. 83 коп. інфляційних нарахованих за період з 01 грудня 2011 року по 13 вересня 2011 року є підставною і підлягає задоволенню за обгрунтованим розрахунком позивача (а.с.17-18).

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 8085 грн. 60 коп. заборгованості, 190 грн. 08 коп. 3% річних та 401 грн. 83 коп. інфляційних заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

На відповідача покладаються витрати по сплаті держмита та судові витрати на підставі частини другої ст. 49 ГПК України .

Керуючись ст.ст.. 33, 43, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити .

2. Стягнути з Приватного підприємства «Будсервіс-Стандарт»(35705, м.Здолбунів, вул.Коперніка, 55/60, код 34119173) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. № НОМЕР_1) 8085 грн. 60 коп. заборгованості, 190 грн. 08 коп. 3% річних, 401 грн. 83 коп. інфляційних, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу .

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 30.09.2011р.

Суддя В.Р.Войтюк