Рішення № 18545843, 13.09.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" вересня 2011 р. Справа № 4/125-11

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал Рівер", м. Боярка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибопереробний завод"Плеяди",

м. Боярка

про стягнення 209 297,24 грн.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 предст., дов. від 07.09.2011р.

відповідача ОСОБА_2 предст., дов. № 19/08 від 19.08.2011р.;

Обставини справи:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Кристал Рівер" (позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибопереробний завод"Плеяди" (відповідач) про стягнення 209 297,24 грн. заборгованості, яка складається із 187000,00 грн. заборгованості за договором оренди цеху переробки рибопродуктів №03/2010 від 01.03.2010 року, 13980,10 грн. пені, 7517, 14 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.08.2011р. було порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 12.09.2011р.

Присутній в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити позовні вимоги з мотивів викладених у позовній заяві.

Також представником позивача було подано заяву в порядку статті 66 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову від 12.09.2011р.

Вказане клопотання судом залишено без задоволення, оскільки останнім не доведено та не подано суду доказів, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

12.09.2011р. відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти заявлених позовних вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволення з підставі необґрунтованості позовних вимог.

В судовому засіданні відповідачем було також заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для подання доказів оплати заборгованості за договором, у звязку з чим в судовому засіданні було оголошено перерву до 13.09.2011р.

13.09.2011р. відповідачем було подано додаткові письмові пояснення, проте доказів оплати боргу за договором оренди надано не було.

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін суд,

встановив:

01 березня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кристал Рівер" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рибопереробний завод "Плеяди" (орендар) було укладено договір № 03/2010 оренди цеху переробки рибопродуктів (договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування для виробництва рибної продукції та іншої статутної діяльності майновий комплекс (обєкт оренди).

Відповідно до п. 2.1 обєкт оренди передається для використання його за цільовим призначенням (переробка рибо- та морепродуктів) у відповідності до профілю виробничої діяльності орендаря.

Строк дії договору складає 2 роки 11 місяців з дня підписання цього договору.

Так, на виконання умов договору, 01.03.2010р. позивачем було передано відповідачу обєкт оренди, що підтверджується належним чином оформленим актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 4.1 договору, розмір орендної плати по цьому договору визначається щомісяця у відповідній додатковій угоді до договору, що підписується обома сторонами.

Згідно з Додатковою угодою №1/2010 від 01.03.2010р., № 2/2010 від 01.04.2010р., № 3/2010 від 01.05.2010р. розмір орендної плати склав 62600,00 грн. (разом з ПДВ) за 1 місяць, що за три місяці разом становить 187800,00 грн.

Пунктом 2,3 додаткових угод до договору, сторони визначили, що орендна плата сплачується орендарем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок орендодавця одноразового платежу в повному обсязі на протязі 15 банківських днів з дати підписання відповідної додаткової угоди до цього договору

Актами приймання-передачі наданих послуг №1,2,3 підтверджується факт наданих орендодавцем орендарю послуг шляхом передання в тимчасове платне користування майнового комплексу.

Проте, відповідач в порушення умов договору в повному обсязі за орендоване приміщення не розрахувався, у звязку з чим за ним рахується борг в розмірі 187000,00 грн. (за період березень-травень 2010 року).

Згідно з частиною шостою ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

У відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частини першої та п'ятої статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приписами частини першої статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідач в письмових запереченнях на позов зазначає, що позовні вимоги ним не визнаються в повному обсязі, оскільки відповідно до актів приймання-передачі (п.4) сторони визначили, що претензій одна до одної не мають, а відтак, заборгованість відповідача перед позивачем відсутня.

З метою зясування питання щодо наявності або відсутності заборгованості відповідача перед позивачем, 12.09.2011р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 13.09.2011р. для подання відповідачем доказів оплати (платіжні доручення, банківські виписки, тощо). Однак, відповідач в судовому засіданні доказів оплати суду не надав.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Що стосується поданих заперечень з приводу того, що сторони по договору не мають претензій одна до одної, суд не приймає вказані заперечення до уваги, у звязку з непідтвердженістю даних обставин відповідними доказами в розумінні статті 32 ГПК України.

З аналізу п. 4 актів приймання-передачі наданих послуг № 1/2010, № 2/2010, №3/2010 вбачається, що укладаючи вищезазначені акти сторони мали на увазі відсутність претензій одна до одної щодо умов договору, що випливає з предмету договору та стосується переданого орендарю приміщення, що ніяким чином не повязано з відсутністю заборгованості орендаря перед орендодавцем.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в силу вищезазначених норм законодавства не надав суду доказів оплати заборгованості за надані послуги з користування обєктом оренди, у звязку з чим суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибопереробний завод"Плеяди" заборгованості в розмірі 187000,00 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються та, відповідно, підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, 3% складають 7517,14 грн. Судом здійснено перерахунок 3% річних і встановлено, що розрахунок здійснений позивачем арифметично вірно, і відповідно вимога про стягнення 7517,14 грн. 3% річних підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, пеня є неустойкою, яка стягується за кожний день прострочення виконання до повного виконання зобов'язання. Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 3 ст. 549 ЦК України, визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно розяснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за не виконання або неналежне виконання грошових зобовязань” від 29.04.1994 року № 02-5/293, пеня встановлена чинним законодавством або договором, підлягає сплаті за весь період часу, протягом якого не виконано грошове зобовязання з урахуванням 6-місячного строку позовної давності.

Згідно з п.п 9.3 Договору, якщо орендарем буде прострочено сплату орендної плати, перерахування плати за освітлення, опаленням, водопостачання, водовідведення, тепло та газопостачання і телефонний зв'язок він сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Відповідно до розрахунку позивача, що знаходиться в матеріалах справи розмір пені за договором складає 13980,10 грн.

Суд, здійснивши власний розрахунок, з урахуванням Додаткових угод та встановленого терміну оплати, встановив, що заявлений позивачем до стягнення розрахунок пені в сумі 13980,10 грн. є арифметично вірним, не перевищує подвійної облікової ставки НБУ та підлягає задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал Рівер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибопереробний завод"Плеяди" про стягнення 187000,00 грн. заборгованості за договором оренди цеху переробки рибопродуктів №03/2010 від 01.03.2010 року, 13980,10 грн. пені, 7517, 14 грн. 3% річних підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибопереробний завод "Плеяди" (08150, Київська обл.., м. Боярка, пров. Сосновий,2, код 33330650) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал Рівер" (08150, Київська обл.., м. Боярка, пров. Сосновий, 2, код ЄДРПОУ 34807401) 187000 (сто вісімдесят сім тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за договором оренди цеху переробки рибопродуктів №03/2010 від 01.03.2010 року, 13980 (тринадцять тисяч девятсот вісімдесят) грн.10 коп. пені, 7517 (сім тисяч пятсот сімнадцять) грн. 14 коп. 3% річних, 2092 (дві тисячі девяносто дві) грн. 97 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. Щоткін

Дата підписання повного тексту рішення: 16.09.2011р.