Рішення № 18544684, 19.09.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

19.09.2011Справа №5002-19/3682-2011 За позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Красноперекопська», АР Крим, м.Красноперекопськ (ідентифікаційний код 05450363)

До відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АР Крим, м.Красноперекопськ (ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

про стягнення 13285,01 грн.

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача ОСОБА_3 представник, дов. б/н від 21.09.2007 р.

Від відповідача ОСОБА_4 представник, дов. № 1123 від 07.09.2011 р.

Суть спору: Позивач Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Красноперекопська» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 та просить суд стягнути з відповідача плату за безоблікове водоспоживання у розмірі 13285,01 грн., а також просить стягнути судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні усно позовну заяву підтримав у повному обсязі та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала з підстав викладених у відзиві, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог, невідповідність обставин викладених у акті перевірки від 21.06.2011 р., у звязку з чим надав суду клопотання про призначення по справі експертизи.

Суд у задоволенні клопотання про проведення експертизи по справі відмовляє, оскільки представником відповідача не доведено суду дійсної потреби у призначенні по справі експертизи, крім того, акт перевірки від 21.06.2011 р. станом на день розгляду справи є дійсним та відповідачем не оспорений, більш того, у акті зроблений власноручний напис відповідача щодо виявленого порушення, отже у суду відсутні підстави для призначення по справі експертизи.

Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 р. № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 р. № 1771), ст.12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (від 07.07.2010 р. № 2453 із змінами і доповненнями), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 р. № 8312), ст.ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 р. № 350) та клопотання представників сторін, вони давали пояснення на російський мові.

Фіксація судового процесу технічними засобами проводилась відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями).

Розгляд справи відкладався та у судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2006 р. між Красноперекопським виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства» (Міськводоканал) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (Абонент) укладено договір № 198 на відпуск води з комунального водопроводу та прийом стоків в комунальну каналізацію (а.с.8-10).

Міськводоканал приймає на себе зобовязання: подачі Абоненту питної води. Вода подається до місця приєднання Абонента до міського водопроводу (згідно акта розмежування балансової приналежності та графіку подачі питної води, затвердженого міськвиконкомом). Вода Абоненту відпускається за погодженим переліком водорозбірних точок. Всього вводів 1, діаметром 15 мм, максимальний тиск на воді 0,5 атм. (п.1, 2 Договору).

Тарифи за користування водою з комунального водопроводу та прийом стоків в каналізацію встановлюється у відповідності з діючим законодавством без будь яких додаткових погоджень з Абонентом розмірів цих тарифів і строків їх введення. Незгода абонента з предявленою сумою з будь якої підстави, не зупиняє оплату за платіжним документом: а) Обсяг спожитої води між датами зняття показників засобів обліку розкладається у відповідності з довготривалістю дії на протязі розрахункового періоду кожного з тарифів, після чого розмір коштів, які повинен сплатити Абонент, визначається як сума утворення тарифів на відповідні обсяги спожитої води та відведених стоків. Визначення обсягів споживання за часом дії різних тарифів здійснюється: за фактичним зафіксованим на дату зміни тарифів показникам; пропорційно часу дії тарифу. При поверх нормативному водоспоживанню оплачуються за завищеним тарифом (в пятикратному розмірі тарифу) (п.5, 6 Договору).

Відповідно до п.7 підпункту б Договору при відсутності або розміщенні абонентом водомірних пристроїв або приборів обліку стоків з порушенням діючих правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів 2.04.01-85 СНіП, паспорту водолічильника, даних правил та умов встановлення водолічильника, водопостачання та водовідведення абонента вважається безобліковим та розхід води, стоків визначається по пропускній спосібності труби вводу при скорості руху гидкості 2м/сек. Згідно режиму роботи підприємства.

Згідно п.8 Договору Відповідальною особою за водопостачання обєктів Абонента, зберігання змірювальних приборів, пломб, задвіжек, зняття показників наказом Абонента призначено ОСОБА_2

Знімати, заміняти, переставляти водомір без представника Міськводоканалу Абонент не має права (абз.2 п.9 Договору).

Абонент несе відповідальність, зокрема за збереження та експлуатацію сітей споруд та пристроїв, які перебувають на його балансі, цілісність, збереження пломб на водолічильнику, задвіжках, пожарних гідрантах та ін. спорудах (пункт 17 Договору, підпункт а).

Пунктом 18 Договору передбачено, що Міськводоканал має право, зокрема проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем будь якого користувача, приборів та пристроїв на них, контролювати раціональне водоспоживання та т.ін., а також складати акти за результатами таких обстежень. При встановленні представником Міськводоканалу порушень вимог діючих «Правил…» повязаних з нераціональним водоспоживанням, невиконанням Правил технічних експлуатаційних систем водопостачання та водовідведення актом встановлюються строки їх усунення. Акт оформлюється підписами представника Міськводоканалу та обстежуємого Абонента або громадянина, який володіє на правах приватної власності. Якщо Абонент відмовляється від підпису в акті, він підписується представником Міськводоканалу і в акті зазначається відповідний запис про таку відмову. Оформлений таким чином Акт є обовязковим для виконання у встановлені в ньому строки, а також є підставою для розрахунку за водокористування у відповідності з п.9.6 «Правил…».

У звязку з перереєстрацією Статуту підприємства позивача - Красноперекопське виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства» на Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Красноперекопськ», між позивачем та відповідачем укладена Додаткова угода до Договору № 198 на відпуск води з комунального водопроводу та прийом стоків в комунальну каналізацію (а.с.11).

21.06.2011 р. представниками Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Красноперекопська» проведено обстеження кафе «Олімп» ПП ОСОБА_2, розташованого за адресою: вул.Калініна, 9, яким встановлено: водомір № 130911, діаметр 15 мм самовільно демонтовано. В момент виявленого порушення п.5.18 Правил, вода наявна, в результаті чого здійснюється безоблікове споживання води Абонентом. Обєкт підключено до сітей центральної каналізації ВПВКГ. Абоненту запропоновано в строк до 29.06.2011 р. усунути виявлені порушення. Розрахунок за безоблікове споживання води буде проведене згідно п.3.3 Правил (а.с.12).

Після проведеної перевірки відповідачу направлено Припис № 851 від 23.06.2011 р. для сплати суми необлікованої спожитої води з розрахунком до сплати у розмірі 13285,01 грн. (а.с.14-15).

Несплата відповідачем за недообліковану спожиту воду й стала підставою для звернення до суду із даним позовом про стягнення заборгованості.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 436 із змінами і доповненнями) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 436 із змінами і доповненнями), визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями), зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) та положень статті 193 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 436 із змінами і доповненнями), зобовязання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями).

Статтею 610 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.3 Закону України «Про питну воду і питне водопостачання» (№2918-ІІІ від 10.01.2002 р. із змінами і доповненнями) законодавство у сфері питної води та питного водопостачання складається з Водного кодексу України, Кодексу України про надра, законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері.

Згідно ст.22 Закону України «Про питну воду і питне водопостачання» (№2918-ІІІ від 10.01.2002 р. із змінами і доповненнями) споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення, забезпечувати безперешкодний доступ відповідальних представників підприємств питного водопостачання до власних водопровідних мереж та обладнання для контролю за рівнем споживання питної води, а також для виконання відключення і обмеження споживання відповідно до встановленого порядку. В разі перешкоди у доступі зазначених представників до водопровідних мереж та обладнання споживача посадові особи такого споживача несуть відповідальність відповідно до закону.

Згідно із ст.46 Закону України «Про питну воду і питне водопостачання» (№2918-ІІІ від 10.01.2002 р. із змінами і доповненнями) особи, винні в самовільному підключенні споживачів до об'єктів та систем питного водопостачання і водовідведення, притягаються до відповідальності згідно із законами України.

Згідно ст.47 Закону України «Про питну воду і питне водопостачання» (№2918-ІІІ від 10.01.2002 р. із змінами і доповненнями) підприємствам питного водопостачання, яким заподіяний збиток юридичними або фізичними особами в результаті порушення ними Правил користування системами питного водопостачання, збитки відшкодовуються відповідно до законів України.

Обов'язок забезпечувати безперешкодний доступ представників Міськводоканалу до водопровідних пристроїв і устаткуванню закріплена також впідпункті «з» п.13 Договору.

Згідно п. 4.2 Правил користування системами централізованого водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190) забороняється будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів). У разі самовільного приєднання розрахунок здійснюється згідно з п. 3.3 цих Правил.

Згідно п. 3.2. Правил користування системами централізованого водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190) водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

Пунктом 3.3 Правил користування системами централізованого водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190) у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Відповідно п.3.4 Правил користування системами централізованого водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190) розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Метод визначення кількості стічних вод встановлюється виробниками. У разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання та з інших джерел (п.5.29, 3.14 Правил користування системами централізованого водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190).

Тарифи для споживачів передбачені в п.1 Рішення виконавчого комітету Красноперекопського міської ради від 30.12.2010 р. № 292 за водопостачання за1 куб.м. 6,89 кв.м., за водовідведення за 1 куб.м. 7,17 грн. (а.с.17).

Відповідно до норм діючого законодавства, а саме п.3.3 Правил користування системами централізованого водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190) та п.12 укладеного між сторонами Договору, позивачем був здійснений розрахунок необлікованої спожитої води у розмірі 13285,01 грн.

Супровідним листом вих.№ 149 від 23.06.2011 р. позивач направив на адресу відповідача Припис № 851 від 23.06.2011 р. для сплати суми необлікованої спожитої води з розрахунком до сплати у розмірі 13285,01 грн. (а.с.14-16).

Однак, відповідач заборгованість не погасив, документально підтверджених відомостей щодо сплати заборгованості суду не представлено, а отже позов підлягає задоволенню.

Суд, до уваги доводи відповідача щодо безпідставності нарахування суми необлікованої спожитої води до уваги не приймає, оскільки складений 21.06.2011 р. Акт містить пояснення відповідача, відповідно до яких відповідач підтверджує факт зняття водо лічильника (а.с.12).

Щодо посилання відповідача на відсутність підпису ОСОБА_2 у акті, то суд його також відхиляє, оскільки у акті містяться пояснення відповідача щодо встановленого факту порушення та її підпис (а.с.12).

Враховуючи вищенаведене, суд позов задовольняє у повному обсязі, оскільки він обґрунтований, заснований на приписах діючого законодавства, а отже підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються у повному обсязі на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами та доповненнями).

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями), суд -

ВИРІШИВ:

·Позов задовольнити у повному обсязі.

·Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АР Крим, м.Красноперекопськ, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Красноперекопська» (АР Крим, м.Красноперекопськ, вул.Привокзальна, 13; ідентифікаційний код 05450363) заборгованість за безоблікове водоспоживання у розмірі в розмірі 13285,01 грн., державне мито в розмірі 132,85 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236, 00 грн.

·Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 22.09.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМокрушин В.І.