Рішення № 18544669, 20.09.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. <поле для ввода - № кабинета >

РІШЕННЯ

Іменем України

20.09.2011Справа №5002-9/3443-2011

За позовом Приватного підприємства "Галагроімпорт"(81553, Львівська область, Городицький район, с. Угри, вул. Вербова,65)

До Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

Про стягнення 9 782, 25 грн.

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача не зявився.

Від відповідача не зявився

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 9782,25 грн., у тому числі суму основного боргу з врахуванням індексу інфляції 9282,30 грн., 3 % річних у сумі 81,12 грн., пеня у сумі 419,13 грн., а також стягнути з відповідачів судові витрати: держмито у сумі 102, 00 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

06.09.11 року від позивача надійшли уточнення до позовної заяви.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив. 06.09.11 року від позивача до суду надійшло клопотання про неможливість забезпечення явки свого представника та розгляд справи за наявними матеріалами без його участі.

Відповідач повторно явку свого представника у судове засідання не забезпечив. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Ухвала суду була спрямована на його адресу рекомендованою кореспонденцією. Причина не явки представника відповідача суду не відома.

29.08.2011 року від відповідача до суду надійшло заперечення на позовну заяву, у якому відповідач стверджує, що ним було сплачено в період з 30.05.2011 р. по 23.08.2011 р. суму боргу у розмірі 3700,00 грн., та просить відмовити в задоволенні позовних вимог частково.

19.09.2011 року від відповідача до суду надійшла заява відзив, у якої він просить розглянути справу без участі свого представника, признає суму боргу у розміру 6255 грн., інша частина боргу була погашена їм згідно банківських виписок.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, суд

В с т а н о в и в:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

20 вересня 2010 року між сторонами був укладений договір поставки №Д20/09-10.

У відповідності п. 1.1 даного договору продавець зобовязується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобовязується прийняти та оплатити відповідно до умов договору товар в асортименті, кількості та за цінами, передбаченими в специфікації, яка є невідємною частиною даного договору.

Пунктом п. 5.1 договору сторони передбачили, що поставки термін оплати становить 30 календарних днів з моменту отримання товару Покупцем.

Позивач протягом вересня 2010 року - березня 2011 року поставив відповідачу товар, а саме пральні прошки, побутова хімія на загальну суму 77302,85 грн., що підтверджується видатковими накладними № ПП 0000414 від 24 вересня 2010 року, № ПП 0000492 від 08 листопада 2010 року, № ПП 0000005 від 06 січня 2011 року, № ПП 0000017 від 21 січня 2011 року та № ПП 0000100 від 11 березня 2011 року.

Відповідачем сплачено було лише 63373,01 грн. Крім того, в травні 2011 року позивачу було повернуто відповідачем товару на загальну суму 896,97 грн., в липні 2011 року було повернуто товару на суму 3077,85 грн.

26 квітня 2011 року був підписаний Акт звірки, який підтверджує суму боргу 18929,84грн.

27 квітня 2011 року Відповідачем було надано Графік погашення заборгованості, відповідно до якого борг мав бути погашений протягом 10-19 травня 2011 року. Протягом червня 2011 року відповідачем було перераховане лише 5000 грн.

Відповідач оплатив поставлений товар частково.

Позивач свої договірні зобовязання виконав належним чином, однак, станом на 29 липня 2011 року, за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 9055,02 грн.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.

На день розгляду справи, відповідач погасив основний борг у розміру 2800грн., що підтверджується банківськими виписками від 19.08.2011 року, від 22.08.2011 року, від 02.09.2011 року та від 16.09.2011 року(а.с.38,41,66,67).

При таких обставинах, у частині стягнення з відповідача боргу у розміру 2800грн. провадження по справі підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з відсутністю предмету спору.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у розміру 6255,02 грн. підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи, у тому числі двостороннім актом звірки розрахунків, підписаним сторонами, за 01.09.2011р. - 07.09.2011р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача в частині|частці| стягнення 3% річних за період з 11.04.2010р. по 28.07.2011р. у сумі 81,12 грн. підлягають задоволенню. (згідно розрахунку позивача)

Позовні вимоги позивача в частині|частці| стягнення індексу інфляції за період з 11.04.2010р. по 28.07.2011р. у сумі 227,23 грн. підлягають задоволенню. (згідно розрахунку позивача)

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 419,13 грн. за період з 11.04.2010р. по 28.07.2011р. (згідно розрахунку позивача)

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно п.9.2 договору у разі несвоєчасної оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Розрахунок пені позивачем був проведений з урахуванням діючих облікових ставок НБУ відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Таким чином, позовні вимоги позивача у частині стягнення з відповідача 419,13грн. пені обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 20.09.2011р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України і підписаний 22.09.2011 р.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, п.1-1 ст.80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити часткове.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Поштова адреса: АДРЕСА_2, ЄДРПОУ НОМЕР_1 Р/Р:НОМЕР_2) на користь Приватного підприємства "Галагроімпорт"(81553, Львівська область, Городицький район, с. Угри, вул. Вербова,65, ЄДРПОУ 33952151, р/р 26002230099800 Банк: АКІБ «Укрсіббанк» МФО 351005) 6255,02 грн. основного боргу, 81,12 грн. 3% річних, 227,23 грн. індексу інфляції, 419,13 грн. пені, 102 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

3.В частині стягнення з відповідача боргу у розміру 2800 грн. провадження по справі припинити відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримПетухова Н.С.