Постанова № 18544372, 05.10.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2011 р. Справа № 5023/469/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Волкова Р.В.

суддів Новікової Р.Г.

Прокопанич Г.К.,

за участю представників:

Позивача: ОСОБА_1 дов. від 26.09.2011 року №02-15/1-689;

Відповідача: ОСОБА_2 дов. від 03.10.2011 року №138;

Третьої особи: не з'явився.

розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Точмедприлад" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 року

у справі 5023/469/11 господарського суду Харківської області

за позовом публічного акціонерного товариства "Земельний банк"

до відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Точмедприлад"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору закрите акціонерне товариство страхова компанія "Енергорезерв"

про визнання правочину недійсним

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року публічне акціонерне товариство "Земельний банк" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Точмедприлад", просило визнати недійсним односторонній правочин щодо припинення зобов'язань відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Точмедприлад" - боржника за кредитним договором № 61-07/К від 17.08.2007 р.та публічного акціонерного товариства "Земельний банк" - боржника за депозитним договором № 12-98 від 03.06.1998 р., за договорами № 94/1-П від 12.08.2005 р. та № 2431 від 01.08.2003 р., шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, вчинений відкритим акціонерним товариством "Харківській завод "Точмедприлад" за повідомленням про залік зустрічних однорідних вимог № 157 від 23.09.2010 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою правління Національного банку України від 30.07.2010 року № 375 з 02.08.2010 року відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства "Земельний банк", таким чином, позивач втратив правоздатність юридичної особи і здійснення банком зарахування зустрічних однорідних вимог з відповідачем є неможливим з огляду на відсутність у публічного акціонерного товариства "Земельний банк" необхідного для цього обсягу правоздатності. Крім того, зарахування зустрічних однорідних вимог призводить до порушення черговості задоволення вимог кредиторів та може порушити приписи закону щодо розміру пропорційності такого задоволення.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.01.2011 року було порушено провадження у справі та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача закрите акціонерне товариство страхову компанію "Енергорезерв".

Заперечуючи проти позову, відкрите акціонерне товариство "Харківський завод "Точмедприлад" зазначило, що правочин вважається одностороннім у тому разі, коли до виникнення цивільних прав та обов'язків призводить волевиявлення одного суб'єкта цивільного права, а відтак, у випадку припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги (тобто вчинення одностороннього правочину) здійснення відповідних кореспондуючих дій з іншої сторони (публічного акціонерного товариства "Земельний банк") при вчиненні такої односторонньої угоди відкритим акціонерним товариством "Харківський завод "Точмедприлад", законодавством не вимагається. Також ліквідатором банку не можуть бути порушені приписи закону, які регулюють порядок та черговість задоволення заявлених вимог до банку, оскільки він не бере "активної участі" в таких правовідносинах щодо припинення зобов'язань відповідача перед позивачем та не вчиняє зі своєї сторони дій, спрямованих на виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин. (а.с.42 т. 1).

16.03.2011 року публічним акціонерним товариством "Земельний банк" була подана заява про уточнення позовних вимог, у якій позивач просив суд визнати недійсним односторонній правочин щодо припинення зобов'язань відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Точмедприлад" - боржника за кредитними договорами № 84-07/К від 06.11.2007 р., № 12-08/К від 22.02.2008 р., № 45-08/К від 25.06.2008 р. та публічного акціонерного товариства "Земельний банк" - боржника за депозитним договором № 12-98 від 03.06.1998 р., за договором № 94/1-П від 12.08.2005 р. та № 2431 від 01.08.2003 р., шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, вчинений ВАТ "Харківській завод "Точмедприлад" за повідомленням про залік зустрічних однорідних вимог № 157 від 23.09.2010 року. (а.с.17-20 т.2).

Рішенням господарського суд Харківської області від 04.04.2011 року (суддя Задорожна І.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с. 58-63 т.2).

Рішення суду мотивоване тим, що зобовязання сторін щодо припинення зобов'язань відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Точмедприлад" на момент вчинення відповідачем спірного одностороннього правочину відповідали вимогам норм діючого законодавства України.

Постановою Харківського апеляційного господарського від 05.07.2011 року (головуючий Фоміна В.О., Кравець Т.В., Крестьянінов О.О.) апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Земельний банк” задоволено, рішення господарського суду Харківської області від 04.04.2011 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсним односторонній правочин щодо припинення зобов'язань відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Точмедприлад" - боржника за кредитними договорами № 84-07/К від 06.11.2007 р., № 12-08/К від 22.02.2008 р., № 45-08/К від 25.06.2008 р., № 61-07/К від 17.08.2007 р. та публічного акціонерного товариства "Земельний банк" - боржника за депозитним договором № 12-98 від 03.06.1998 р., за договором № 94/1-П від 12.08.2005 р. та договором № 2431 від 01.08.2003 р., шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, вчинений відкритим акціонерним товариством "Харківській завод "Точмедприлад" за повідомленням про залік зустрічних однорідних вимог № 157 від 23.09.2010 р.

Постанова суду мотивована тим, що зарахування вимог у процедурі ліквідації банку є неприпустимим, оскільки таке погашення зобов'язань прямо суперечить Закону України „Про банки і банківську діяльність", порушує встановлені Законом порядок та черговість задоволення вимог кредиторів до банку і ставить у нерівне становище інших кредиторів банку у порівнянні з кредитором, який отримує задоволення своїх вимог не у тому порядку та черговості, який передбачено ст. 96 Закону України „Про банки і банківську діяльність ”.

Не погодившись з постановою суду, відкрите акціонерне товариство "Харківській завод "Точмедприлад" звернулося з касаційною скаргою, просило скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 року, залишити без змін рішення господарського суду Харківської області від 04.04.2011 року, посилаючись на те, що стаття 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлює черговість спрямування коштів, одержаних в результаті ліквідаційної процедури, до яких не можна віднести залік зустрічних вимог.

Письмових заперечень проти касаційної скарги від публічного акціонерного товариства "Земельний банк" не надходило.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Харківським акціонерним комерційним Земельним банком (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Земельний банк", що підтверджується витягом зі статуту) та відкритим акціонерним товариством "Харківський завод "Точмедприлад" були укладені Кредитні договори № 12-08/К від 22.02.2008 р., № 84-07/К від 06.11.2007 р., № 61-07/К від 17.08.2007 р., № 45-08/К від 25.06.2008 р., відповідно до умов яких відповідач отримав кредит на поповнення обігових коштів.

З матеріалів справи також вбачається, що 26.07.2010 року між відкритим акціонерним товариством "Харківський завод "Точмедприлад"- відповідачем та закритим акціонерним товариством "СК "Енергорезерв" були укладені договори про відступлення права вимоги № 1, № 2, № 3, за умовами яких закрите акціонерне товариство "СК "Енергорезерв", первісний кредитор відступає, а відкрите акціонерне товариство "Харківський завод "Точмедприлад", новий кредитор приймає в обсязі та на умовах, передбачених цими договорами, право вимоги виконання зобов'язань публічним акціонерним товариством "Земельний банк" перед закритим акціонерним товариством "СК "Енергорезерв", первісним кредитором за наступними договорами: депозитним договором № 12-98 від 03.06.1998 р.; договором № 94/1-П від 12.08.2005 р.; договором № 2431 від 01.08.2003 р.

Відповідно до п. 2.2. договорів про відступлення права вимоги № 1, № 2, № 3 від 26.07.2010 р., первісний кредитор - закрите акціонерне товариство "СК "Енергорезерв" гарантує новому кредитору відкритому акціонерному товариству "Харківський завод "Точмедприлад", що право вимоги, яке відступається за зобов'язаннями згідно з цими договорами про відступлення права вимоги № 1, № 2, № 3, є дійсним, не відступлено третім особам і не обтяжено іншими зобов'язаннями.

Згідно п. 4.2. вищезазначених договорів про відступлення права вимоги № 1, № 2, № 3, від 26.07.2010 р., право вимоги за зобов'язаннями, що були передані новому кредитору, переходить до останнього з моменту направлення новим кредитором відкритим акціонерним товариством "Харківський завод "Точмедприлад" на адресу боржника публічного акціонерного товариства "Земельний банк" повідомлення про відступлення права вимоги. Новий кредитор повідомляє первісного кредитора про надання такого повідомлення боржнику протягом двох робочих днів з дня направлення повідомлення.

Відповідне повідомлення про відступлення права вимоги було надіслано новим кредитором на адресу боржника - публічного акціонерного банку "Земельний банк" та зареєстровано позивачем публічним акціонерним товариством "Земельний банк" за вх. № 02-14/4009 від 21.09.2010 р.

Таким чином, до відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Точмедприлад", як до нового кредитора публічного акціонерного товариства "Земельний банк" за депозитним договором № 12-98 від 03.06.1998 р., договорами № 94/1-П від 12.08.2005 р. та № 2431 від 01.08.2003 р. перейшли права вимоги закритого акціонерного товариства "СК "Енергорезерв", первісного кредитора публічного акціонерного товариства "Земельний банк" за вказаними договорами.

Отже,відкрите акціонерне товариство "Харківський завод "Точмедприлад" є кредитором публічного акціонерного товариства "Земельний банк" за депозитним договором № 12-98 від 03.06.1998 р., за договором № 94/1-П від 12.08.2005 року, за договором № 2431 від 01.08.2003 року.

Суди попередніх інстанції встановили, що також мають місце зобов'язання відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Точмедприлад" перед публічним акціонерним товариством "Земельний банк" на підставі кредитного договору № 12-08/К від 22.02.2008 р., кредитного договору № 84-07/К від 06.11.2007 р., кредитного договору №61-07/К від 17.08.2007 р., кредитного договору № 45-08/К від 25.06.2008 року.

Відповідач вважав, що наведені вище зобов'язання за депозитними договорами з урахуванням договорів про відступлення права вимоги та зобов'язання за кредитними договорами є зустрічними однорідними (грошовими) вимогами, строк виконання яких настав, тому відповідно до положень ст. 601 ЦК України та ст. 203 ГК України, 24.09.2010 року, повідомив публічне акціонерне товариство "Земельний банк" про зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення повністю зобов'язань боржника (відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Точмедприлад").

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив правову природу припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги як односторонню угоду, що оформлюється заявою однієї з сторін.

Статтею 202 Господарського кодексу України передбачається, що господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управленої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами, а також, згідно части 2 цієї ж статті, в разі його розірвання або визнання недійсним за рішення суду.

Відповідно до частини 3 статті 203 Господарського кодексу України передбачається, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не визначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Стаття 601 Цивільного кодексу передбачає, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що саме вимогам статті 601 Цивільного кодексу України та статті 203 Господарського кодексу України відповідали зобов'язання відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Точмедприлад" та публічного акціонерного товариства "Земельний банк" на момент вчинення спірного правочину.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У відповідності зі статтею 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Касаційна інстанція не погоджується з твердженням апеляційного суду, що зарахування вимог у процедурі ліквідації банку є неприпустимим, оскільки таке погашення зобов'язань прямо суперечить Закону України "Про банки і банківську діяльність", порушує встановлені законом порядок та черговість задоволення вимог кредиторів до банку і ставить у нерівне становище інших кредиторів банку у порівнянні з кредитором, який отримує задоволення своїх вимог не в тому порядку та черговості, як це передбачено ст. 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Закон України “Про банки і банківську діяльність ” не містить заборони щодо проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, в тому числі при ліквідації банку і встановлення черговості задоволення вимог до банку. А стаття 96 зазначеного Закону, на яку посилається суд апеляційної інстанції, встановлює черговість спрямування коштів, одержаних в результаті ліквідаційної процедури, до яких не можна віднести зарахування зустрічних вимог.

Касаційна інстанція згідно з вимогами статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

За таких обставин судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм матеріального права, а саме, статей 203, 215, 602 Цивільного кодексу України, що призвело до хибних висновків про визнання правочину недійсним, та, як наслідок, до скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

Згідно частини 1 статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

З врахуванням вищенаведеного постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм матеріального права, а рішення місцевого господарського суду залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Точмедприлад" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 року у справі № 5023/469/11 скасувати.

Рішення господарського суду Харківської області від 04.04.2011 року у справі № 5023/469/11 залишити в силі.

Головуючий суддя Р.В. Волков

Судді: Р.Г.Новікова

Г.К.Прокопанич