Постанова № 18544313, 05.10.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2011 р. Справа № 5019/957/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., головуючого (доповідач у справі),

Коваленка В.М.,

Короткевича О.Є.,

розглянувши

касаційну скаргу приватного малого підприємства фірми "Градієнт", м. Рівне

на рішеннявід 03.06.2011 р. господарського суду Рівненської області

та постановувід 11.07.2011 р. Рівненської апеляційного господарського суду

у справі№ 5019/957/11 господарського суду Рівненської області

за позовомРівненського державного гуманітарного університету

до приватного малого підприємства фірми "Градієнт", м. Рівне

про визнання недійсними кошторисів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача відділення Державного казначейства України у м. Рівне в судовому засіданні взяли участь представники: позивача відповідачаОСОБА_1, довір.;

ОСОБА_2, ОСОБА_3, довір. ВСТАНОВИВ:

Рівненський державний гуманітарний університет (далі - позивач) звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до приватного малого підприємства фірми "Градієнт" (далі - відповідач) про визнання недійсними кошторисів на загальну суму 763 188 грн., укладених між сторонами за договором підряду від 30.01.2004 р. №204.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 03.06.2011 р.(суддя Войтюк В.Р.) поновлено позивачу строк позовної давності та в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивовано тим, що спірні кошториси укладені за межами договору від 30.01.2004 р. №204, тому не можуть бути визнані недійсними як частина зазначеного договору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.07.2011р. (судді: Петухов М.Г.головуючий, Гулова А.Г., Маціщук А.В.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить їх скасувати в частині відновлення позивачу пропущеного строку позовної давності.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 261, 267 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст.ст. 2, 33 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", ст.ст. 63, 84 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 30.01.2004 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду № 204 (далі - договір), відповідно до якого відповідач зобов'язався виконати роботи з капітального ремонту гуртожитків та учбових корпусів РДГУ згідно кошторисів, а позивач прийняти та оплатити ці роботи у визначеному договором порядку.

Згідно п.п. 2.1, 2.2 договору загальна вартість робіт становить 1282186грн. та визначається кошторисом.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що у грудні 2004 року відповідач виконав додаткові роботи за договором, що підтверджується підписаними сторонами кошторисами на загальну суму 763 188 грн. та відповідними актами приймання-передачі виконаних робіт. Однак, укладення спірних кошторисів відбулося у порушення вимог чинного законодавства, що є підставою для визнання їх недійсними.

Колегія суддів зазначає, що кошторис є окремим документом, який підтверджує факт узгодження сторонами однієї з істотних умов договору підряду ціни.

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, якою визначено також способи захисту суб'єктом господарювання та споживачем своїх прав і законних інтересів.

Із положень вказаних норм чинного законодавства не випливає спосіб захисту права, обраного позивачем.

За таких обставин вимога позивача про визнання недійсними кошторисів суперечить способам захисту цивільних прав та інтересів.

Враховуючи викладене, прийняті у справі судові рішення підлягають скасуванню, а провадження у справі припиненню.

Щодо застосування судами строку позовної давності, то відповідно до ст.267 ЦК України сплив строку позовної давності, про застосування якого заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові про захист порушеного права.

Тобто, строк позовної давності застосовується судом у тому випадку, коли заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню по суті. У іншому випадку, тобто у разі наявності підстав для відмови в задоволенні позову по суті, строк позовної давності застосуванню не підлягає.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 267 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України,ст. ст. 80, 1115, 1117, 1119 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу приватного малого підприємства фірми "Градієнт" задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Рівненської області від 03.06.2011 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.07.2011 у справі №5019/957/11 скасувати.

3.Провадження у справі № 5019/957/11 припинити.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич