Постанова № 18544092, 04.10.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2011 р. Справа № 4/89

Вищий господарський суд України у складі колегії

суддів:Овечкін В.Е.

Чернов Є.В.

Цвігун В.Л.

за участю представників:

ПАТ "Київенерго"

КП "Житло-Сервіс"

розглянув касаційну скаргу Цурка Н.О.

Мотрончук Д.П.

Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду

від 05.07.2011 року

у справі№ 4/89 господарського суду м. Києва

за позовомАкціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

доКомунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс"

простягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.04.2011 р. (суддя Борисенко І.І.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" 127639.27 грн. основного боргу, 16 501.63 грн. індексу інфляції. 4 648, 89 грн. 3% річних. В решті частині основного боргу провадження у справі припинено.

Рішення обґрунтовано тим, що доказами підтверджено, що відповідач спожив теплової енергії за період з 01.10.2009р. по 01.12.2010р. на загальну суму 169 146,81 грн. і, відповідно до умов договору мав сплатити за спожиту енергію. Оскільки вказана сума була плачена тільки частково у сумі 41 507,34 грн., суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач має сплатити залишок заборгованості у сумі 127 639,27 грн., а в решті вимог щодо сплати основного боргу, у зв'язку з частковим погашенням, [провадження підлягає припиненню на підставі ст.80 ГПК України. Крім того, оскільки у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по сплаті за теплову енергію, за вимогами ст.ст.526, 612, 625 ЦК України з відповідача підлягає стягненню також сума 3% річних та інфляційні втрати за вказаний період прострочення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 р. (судді: Суховий В.Г., Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.) рішення господарського суду міста Києва від 07.04.2011 р. скасовано частково.

Прийнято нове рішення, виклавши його резолютивну частину у такій редакції:

«1. Позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" (код 31025659) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (код 00131305) 169 146,81 грн. основного боргу, 16 501,63 грн. інфляції втрат. 4 648, 89 грн. 3% річних, 1 902,97 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу».

Відповідач в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, позов залишити без розгляду.

Скаржник доводить порушення судом ст.ст. 275, 276 ГК України, ст. 1 Закону України "Про електроенергетику", оскільки він не повинен нести відповідальність за зобовязаннями, що випливають з умов договору від 26.03.2008 р. № 7560267, а відповідні обовязки з оплати несуть споживачі, що мешкають у житловому будинку; судами не застосовані ст.ст. 632, 653 ЦК України, оскільки позивачем для розрахунку неправомірно застосовані тарифи, які не передбачено договором; судом порушено ст.ст. 536, 625 ЦК України, оскільки відповідач не отримує та не користується сплаченими споживачами коштами, тому не може нести відповідальності у вигляді 3% річних.

Розпорядженням заступника секретаря третьої судової палати Вищого господарського суду України від 15.09.2011 р. № 03.09-05/432 для розгляду справи сформована колегія суддів Вищого господарського суду України в наступному складі: головуючий Овечкін В.Е., судді: Чернов Є.В., Васищак І.М..

Розпорядженням секретаря третьої судової палати Вищого господарського суду України від 03.10.2011 р. № 03.09-05/462 для розгляду справи сформована колегія суддів Вищого господарського суду України в наступному складі: головуючий Овечкін В.Е., судді: Чернов Є.В., Цвігун В.Л..

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом спору є заборгованість, що виникла з виконання грошових зобовязань за договором.

Судом встановлено, що 26.03.2008р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (далі - позивач, постачальник) та Комунальним підприємством з експлуатації та ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" (далі-відповідач, споживач) укладено Договір № 7560267 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір, а.с.16), відповідно до умов і якого, постачальник зобов'язався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно, до умов, викладених в цьому договорі (пункт 1.1 Договору).

Пунктом 1 Додатку 2 до Договору визначено, що розрахунки за відпущену теплову енергію Відповідачу здійснюються на підставі тарифів, встановлених та затверджених Київською міською державною адміністрацією, які можуть змінюватись в період дії договору, згідно п. 12 Додатку. Тарифи, затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 643 від 30.05.2007р.

Відповідач зобов'язався щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки відповідач оформлює і повертає позивачу протягом 2 днів з моменту одержання, п. 9 Додатку 2 до Договору). Отже, відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 числа отримувати в МВРТ-2 за адресою: вул. Драгоманова, 40В оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Пунктом 10 Додатку 2 до Договору передбачено, що відповідач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ПОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Позивач виконав прийняті на себе зобов'язання та поставив, а відповідач спожив теплову енергію за період з 01.10.2009 по 01.12.2010р. року на загальну суму 169 146,81 грн. Зазначене підтверджується табуляграмами споживання теплової енергії, відомостями обліку споживання теплової енергії та довідкою про розрахунок основного боргу, довідкою про надходження коштів за спожиту теплоенергію.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Положеннями статей 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи умови укладеного між сторонами договору та положення чинного законодавства, аналізуючи наявні у справі докази, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення 169 146.81 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

На рахунок АЕК «Київенерго»надійшли і були зараховані у грудні 2010р. кошти за опалення у сумі 28 609,92 грн., з призначенням платежу «ГИВЦ ЖЗК-4012 Договор-7560267»та за підігрів холодної води кошти у сумі 12 897,43 грн. з призначенням платежу «ГИВЦ ЖЗК-4012 Договор-7560267 (подогрев водьі)», що загалом складає 41 507,35 грн.

Проте, докази призначення зазначених платежів саме за період до 01.12.2010р. у матеріалах справи відсутні.

Відповідач також не довів того, що сплачені у грудні 2010р. кошти в сумі 41 504,34 грн. є коштами, якими оплачено теплову енергію, спожиту саме в період з 01.10.2009р. по 01.12.2010р., тому висновок суду про те, що відповідачем було здійснено в грудні 2010р. оплату основного боргу за використану теплову енергію в розмірі 41 507.34 грн. за розрахунковий період є помилковим, оскільки не підтверджується належними доказами.

Оскільки відповідач порушив прийняті на себе зобов'язання та вчасно не розрахувався з позивачем за теплову енергію, а отже прострочив виконання зобов'язання, тому згідно з ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Касаційна інстанція відхиляє доводи відповідача про те, що він лише забезпечує надходження коштів і застосування відповідальності у вигляді нарахування 3% річних та інфляційних втрат на кошти, якими відповідач не користується, та які отримує позивач не від відповідача неправомірне, оскільки такі спростовуються умовами договору №7560267 від 26.03.2008р. між сторонами, якими чітко передбачалися права і обов'язки постачальника (позивача) та відповідача (споживача).

За змістом ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Інші доводи щодо невірного застосування тарифів та невірного розрахунку боргу по-перше суперечать доводам щодо відсутності взагалі підстав для виникнення зобов'язання, по-друге зводяться до вимог встановлення інших обставин справи та надання їм оцінки, що не ґрунтується на правильному розумінні предмету доказування у справі та виходить за межі касаційного перегляду справи, тому відхиляються.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 р. у справі № 4/89 господарського суду м. Києва залишити без зміни, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий, суддя В. Овечкін

суддіЄ. Чернов

В. Цвігун