Постанова № 18543764, 29.09.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2011 р. Справа № 29/5009/495/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),

суддівКатеринчук Л.Й.,

Міщенка П.К.,

за участю представників:

від ТзОВ Орграф Сі":ОСОБА_1 представник (довіреність від 07.06.2011 року);

від ТзОВ "Поіс":не з'явились;

від АКБ "Трансбанк":не з'явились;

розглянувшикасаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Орграф СІ",

на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 29 червня 2011 року,

у справі№ 29/5009/495/11 Господарського суду Запорізької області,

за заявою кредитораТовариства з обмеженою відповідальністю "Орграф СІ" (м. Київ),

до боржникаТовариства з обмеженою відповідальністю "Поіс" (м. Запоріжжя),

про визнання банкрутом, -

в с т а н о в и в :

У лютому 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Орграф СІ" (далі за текстом ТзОВ "Орграф СІ") звернулось до Господарського суду Запорізької області з заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Поіс" (далі за текстом ТзОВ "Поіс") в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.02.2011 року прийнято заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 26/5009/495/11.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 10.02.2011 року у справі № 26/5009/495/11 визнано ТзОВ "Поіс" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора ТзОВ "Орграф СІ".

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.03.2011 року у справі № 29/5009/495/11 (суддя Кричмаржевський В.А.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута; банкрута ТзОВ "Поіс" ліквідовано; провадження у справі припинено; вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вирішено вважати погашеними. Ухвалу місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що за результатами ліквідаційного балансу у банкрута не залишилось майна для здійснення підприємницької діяльності, а відтак, його необхідно ліквідувати, а провадження у справі припинити.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року у справі № 29/5009/495/11 (головуючий суддя Запорощенко М.Д., судді: Дучал Н.М., Калантай М.В.) апеляційну скаргу АКБ "Трансбанк" задоволено; ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.03.2011 року скасовано; справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області на стадію ліквідації. Постанову апеляційного господарського суду мотивовано тим, що єдиним документом на підтвердження відсутності боржника за місцезнаходженням є Акт державного виконавця від 24.01.2011 року за № 82/6, і матеріали справи не містять жодних статутних документів боржника, в той час як з Довідки АА № 363559 з ЄДРПОУ вбачається, що ТзОВ "Поіс" (ідент. код 16395584) зареєстровано за адресою: м. Запоріжжя, Жовтневий район, вул. Українська, 50, дата останньої реєстраційної дії 22.12.2010 року, дата внесення даних до ЄДРПОУ 27.12.2010 року. Господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ліквідатором у справі не було вчинено жодних дій, направлених на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, в той час як заявником апеляційної скарги (АКБ "Трансбанк") надано документи на підтвердження наявності майна боржника на момент порушення провадження у справі та затвердження звіту ліквідатора.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТзОВ "Орграф СІ" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати повністю постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року, залишити в силі ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.03.2011 року. В обґрунтування касаційної скарги ТзОВ "Орграф Сі" послалось на те, що наведена у оскаржуваній постанові від 29.06.2011 року позиція апеляційного господарського суду ґрунтується на нормах закону, частина з яких на час розгляду справи втратила чинність або взагалі не існує (ст. 93 ЦК України та абз. 6 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в редакції 03.03.2005 року). При цьому, скаржник вважає, що апеляційним господарським судом вказано на порушення (з посиланням на норми) закону, які було повністю дотримано ліквідатором. Водночас, на думку скаржника, апеляційний господарський суд порушив норми процесуального права (ч. 3 ст. 101 ГПК України) оскільки вийшов за межі перегляду справи в апеляційній інстанції та незаконно прийняв рішення щодо вимоги, яка не була предметом розгляду у суді першої інстанції. Крім того, скаржник вказує що викладені у оскаржуваній постанові висновки суперечать один одному, а сама постанова не відповідає Роз'ясненням Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 10.12.1996 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.08.2011 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ТзОВ "Орграф Сі" прийнято до провадження та призначено її до розгляду.

За Розпорядженням Заступника секретаря судової палати Васищака І.М. від 20.09.2011 року розгляд справи здійснено у складі колегії суддів: головуючий суддя Поліщук В.Ю., судді: Катеринчук Л.Й., Міщенко П.К. (за вказаних у Розпорядженні підстав).

В судовому засіданні касаційної інстанції 22.09.2011 року представник скаржника касаційну скаргу підтримав, просив її задовольнити. Представник АКБ "Трансбанк" проти касаційної скарги заперечив, просив відмовити у її задоволенні.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.09.2011 року розгляд справи було відкладено на 29.09.2011 року. Боржник уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції 22.09.2011 року не направив, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги був повідомлений належним чином.

АКБ "Трансбанк" надало відзив на касаційну скаргу, у якому вважає постанову господарського суду апеляційної інстанції законною та обґрунтованою, прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просить залишити її без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

27.09.2011 року ТзОВ "Орграф Сі" подано Доповнення до касаційної скарги, у якому заявник просить скасувати постанови Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року та від 06.07.2011 року, посилаючись на те, що, під час касаційного провадження, кредитору стало відомо про прийняття Донецьким апеляційним господарським судом постанови від 06.07.2011 року, якою скасовано постанову Господарського суду Запорізької області від 10.02.2011 року та припинено провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Поіс".

Колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що касаційне провадження у справі порушено щодо перегляду постанови Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року, відтак, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 06.07.2011 року про скасування якої заявлено вимогу у доповненнях до касаційної скарги, не може бути предметом перегляду (оскарження) у цьому провадженні. При цьому, слід відзначити, що зазначене вище Доповнення не відповідає приписам ст. ст. 111, 1111 ГПК України.

В судовому засіданні касаційної інстанції представник ТзОВ "Орграф Сі" касаційну скаргу та доповнення до неї підтримав, просив їх задовольнити.

Боржник та інші учасники провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції 29.09.2011 року не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення представників сторін в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників судового провадження.

Заслухавши пояснення присутніх учасників судового процесу, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосуванням господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1115 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суду першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ст.1117 ГПК України).

У відповідності зі ст. 41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, які превалюють, як спеціальні норми права, у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону (п. п. 1, 3 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Апеляційним господарським судом під час розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини.

Господарським судом Запорізької області порушено справу про банкрутство ТзОВ "Поіс" в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тобто як такого, що відсутній за місцезнаходженням.

При цьому, відзначено, що матеріали справи не містять Статутних документів ТзОВ "Поіс", а з копії Довідки АА № 363559 з ЄДРПОУ від 27.12.2010 року (арк. справи 14) вбачається про реєстрацію боржника (ідент. код 16395584) за адресою: 69095, Запорізька область, м. Запоріжжя, Жовтневий район, вул. Українська, 50, датою останньої реєстраційної дії є 22.12.10 року, дата внесення даних щодо субєкта до ЄДРПОУ та дата видачі цієї довідки 27.12.2010 року. Єдиним документом, що підтверджує факт відсутності боржника за місцезнаходженням є Акт державного виконавця від 24.01.2011 року за № 82/6.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 10.02.2011 року у справі № 29/5009/495/11 визнано ТзОВ "Поіс" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора ТзОВ "Орграф СІ", якого зобовязано здійснити ліквідаційну процедуру згідно із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Апеляційним господарським судом встановлено, що матеріали справи свідчать про невчинення ліквідатором у цій справі (ТзОВ "Орграф Сі") усіх належних дій, для повідомлення про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів, а також не здійснено усіх дій, направлених на пошук, виявлення та повернення майна банкрута Так, апеляційним господарським судом встановлено, зокрема, про відсутність публікації в офіційних друкованих органах оголошення про визнання боржника банкрутом. Водночас, встановлено, що заявником апеляційної скарги (АКБ "Трансбанк") надано документи на підтвердження наявності на момент порушення справи, визнання боржника банкрутом та затвердження відповідного звіту ліквідатора, майна боржника, а саме нежилого будинку АЗС загальною площею 241,20 м2 (адреса: м. Київ, пр. 50-річчя Жовтня (Леся Курбаса), 2-В, літера А), що перебуває в іпотеці АКБ "Трансбанк" та знаходиться в забороні відчуження.

За наведених підстав, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що затверджуючи звіт ліквідатора боржника, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження по справі, господарським судом першої інстанції не було належним чином досліджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника, не проаналізовано та не надано належної правової оцінки діям ліквідатора в ракурсі здійснення ним своїх повноважень, визначених приписами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі, якщо громадянин-підприємець боржник або керівні органи боржника юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута (ч. 5 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Таким чином, чинним законодавством передбачено особливу процедуру встановлення всіх відомих ліквідатору кредиторів в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка є спеціальною по відношенню до загальних процедур банкрутства. До таких потенційних кредиторів належать органи податкової служби, фонди соціального страхування і їх повідомлення ліквідатором здійснюється шляхом надіслання письмових повідомлень таким кредиторам, а всі інші кредитори можуть бути встановлені за наслідками публікації в офіційних друкованих органах оголошення про визнання боржника банкрутом. Отже, по переконанню колегії суддів касаційної інстанції, письмове повідомлення кредиторів не звільняє ліквідатора від обов'язку опублікування відомостей про відкриття ліквідаційної процедури відсутнього боржника в офіційних друкованих органах. Проте, як встановлено апеляційним господарським судом, публікації в офіційних друкованих органах у межах цієї справи про банкрутство ліквідатором здійснено не було. Ця обставина залишена поза увагою місцевого господарського суду.

Крім того, апеляційним господарським судом було встановлено про наявність, на момент порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Поіс", майна боржника, що свідчить про недотримання ліквідатором вимог ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що призвело до передчасного затвердження звіту ліквідатора боржника, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі. При цьому, апеляційним господарським судом вірно відзначено, що господарський суд першої інстанції не проаналізував та не надав належної оцінки діям ліквідатора в ракурсі здійснення ним повноважень, визначених положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Однак, за наведених обставин, зробивши правомірні висновки за наслідком встановлення фактичних обставин справи, апеляційний господарський суд направив справу до місцевого господарського суду на стадію ліквідації на новий розгляд, в той час як таких повноважень суду апеляційної інстанції не передбачено нормами чинного ГПК України. За таких підстав, резолютивна частина постанови апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року підлягає зміні шляхом виключення з п. 3 вказівки про новий розгляд.

Що стосується посилань касаційної скарги про порушення апеляційним господарським судом ч. 3 ст. 101 ГПК України та вихід за межі перегляду справи в апеляційній інстанції внаслідок прийняття рішення щодо вимоги, яка не була предметом розгляду в суді першої інстанції, а саме зобов'язання державного реєстратора внести запис до ЄДРПОУ про відміну державної реєстрації припинення ТзОВ "Поіс", колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що ця вимога міститься у апеляційній скарзі АКБ "Трансбанк" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.03.2011 року, а відтак підлягала до розгляду апеляційним господарським судом.

З огляду на наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції, згідно приписів ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, дійшла висновку про зміну ч. 3 резолютивної частини постанови апеляційного господарського суду та залишенню цієї постанови в інших частинах без змін, а доводи скаржника вважає такими, що не спростовують обґрунтованості висновків суду апеляційної інстанції, оскільки ці доводи ґрунтуються на довільному тлумаченні скаржником норм чинного законодавства.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Орграф СІ" залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29 червня 2011 року у справі № 29/5009/495/11 Господарського суду Запорізької області змінити.

Частину 3 резолютивної частини постанови Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року викласти в наступній редакції: "Справу № 29/5009/495/11 направити до Господарського суду Запорізької області на стадію ліквідації.".

В решті постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року у справі № 29/5009/495/11 залишити без змін.

Головуючий суддяВ.Ю. Поліщук судді:Л.Й. Катеринчук П.К. Міщенко